Рішення

від 22.04.2020 по справі 748/277/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/319/20 Єдиний унікальний № 748/277/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2020 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

у складі :

Головуючого - судді Меженнікової С.П.

при секретарі Красній О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади села Клочків Чернігівського району Чернігівської області в особі Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду з вказаним вище позовом просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: за ОСОБА_1 - на 3/4 частини домоволодіння, що складається з 1/4 частини, яка перейшла до неї в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та зЅ частини як членом колишнього колгоспного двору, а за ОСОБА_2 - на ј частину домоволодіння в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги мотивували тим, що вказаний вище будинок відносився до типу господарств "колгоспний двір" і головою колгоспного двору була мати позивачів - ОСОБА_3 , а членом колгоспного двору була її донька - ОСОБА_1 . Всю спадщину після померлої ОСОБА_3 прийняв її син, брат позивачів - ОСОБА_4 , інші спадкоємці - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину не приймали. Після смерті ОСОБА_4 , спадщину в рівних частинах прийняли його сестри - позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння не видавалися, позивачі не мають можливості належним чином оформити свої права на зазначене домоволодіння, а тому змушені звернутись із позовом до суду.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче засідання.

Учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивачів - адвокатом Кравченко В.В. через канцелярію суду надано заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивачів, в якій зазначено про підтримання позову ( а.с. 73).

Відповідач - територіальна громада с. Клочків Чернігівського району Чернігівської області в особі Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, через канцелярію суду надіслала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги визнає ( а.с. 71 ).

Третя особа - Чернігівська районна державна нотаріальна контора, в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала заяву про розгляд справи у відсутності їх представника свою позицію щодо вирішення даного спору не висловила ( а.с. 80).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося через неявку учасників справи.

Як слідує з положень ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідачем позов визнається, про що надана письмова заява, суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до копії технічного паспорту, житловий будинок АДРЕСА_1 було побудоване у 1960 році ( а.с. 35-38).

Із довідки КП "Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації" за № 689 від 01.10.2019 вбачається, що право власності на будинок по АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.33).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки № 31 від 31.01.2020, виданої виконкомом Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, згідно даних погосподарського обліку сільської ради станом на 01.07.1990 та на 15.04.1991 , домогосподарство в АДРЕСА_1 до категорії „колгоспний двір", головою даного колгоспного двору була ОСОБА_3 , а членом колгоспного двору була її дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 34).

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , після укладення шлюбу 27.10.1990 , змінила прізвище на " ОСОБА_1 " ( а.с.28).

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію Закон України " Про власність".

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, ОСОБА_3 таОСОБА_1 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями, тобто по Ѕ частині кожна.

Згідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_3 ,до спадкового майна належить Ѕ частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.

За життя ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном на користь дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , склавши заповіт, який 26 жовтня 2005 року було посвідчено секретарем виконкому Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, який не змінювався та не скасовувався ( а.с. 21).

Як вбачається з копії спадкової справи № 233/2008, яка надійшла з Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с. 80-93), після смерті ОСОБА_3 спадщину за заповітом прийняли її діти в рівних частинах -ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які 21.09.2018 отримали свідоцтва про право на спадщину, кожний по 1\3 частині, на земельні ділянки. Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині не встановлено.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 , її діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як спадкоємці за заповітом, стали мати право по 1/6 частині на вказане вище домоволодіння.

Згідно записів у копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22).

Після смерті ОСОБА_4 до спадкового майна належить 1/6 частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.

Відповідно до довідки № 29 від 31.01.2020, виданої виконкомом Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_4 на день своєї смерті був зареєстрований один в АДРЕСА_1 ( а.с. 23).

Відповідно до копії спадкової справи № 448/2019, яка надійшла з Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с.56-70), після померлого ОСОБА_4 , спадщину за законом прийняли його рідні сестри: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачі по справі, які відносяться до спадкоємців другої черги. Спадкоємці першої черги за законом - донька спадкодавця ОСОБА_6 від спадщини відмовилася, про що подала 19.07.2019 до нотконтори відповідну заяву, син спадкодавця ОСОБА_7 в установлений законом строк спадщину не прийняв.

Отже, після смерті ОСОБА_4 ,до позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців другої черги за законом, перейшло право на вказане вище домоволодіння по 1/12 частині.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 стала мати право на ѕ частини вказаного вище домоволодіння - на 1/6 частину як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , 1/12 частину як спадкоємець другої черги за законом після смерті рідного брата ОСОБА_4 та на Ѕ частку, що належала їй, як члену колишнього колгоспного двору, а позивач ОСОБА_2 - на ј частину, а саме, на 1/6 частину як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та 1/12 частину як спадкоємець другої черги за законом після смерті рідного брата ОСОБА_4

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок на ім`я спадкодавця ОСОБА_4 , позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відображено в копії постанови державного нотаріуса Завалієвої В.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.01.2020 (а.с. 32).

Отже, виходячи з наведеного, позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку, а тому їх права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ними права власності.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1234-1235, 1258, 1262, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 )до територіальної громади села Клочків Чернігівського району Чернігівської області в особі Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412047, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 1 а , с. Черниш, Чернігівська область, Чернігівський район), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора ( місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ѕ частини житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. П. Меженнікова