Ухвала

від 27.04.2020 по справі 490/1539/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_5 який діє в інтересах комунального закладу «Центр фінансово статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів" Миколаївської обласної ради на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.04.2020року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019150000000653 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

учасники судовогопровадження:

прокурор: ОСОБА_7

представник власника майна: ОСОБА_5

директор КЗ «Центр фінансово статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів": ОСОБА_8 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019150000000653 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

провадження № 11-сс/812/318/20 слідчий суддя : ОСОБА_9

категорія: оскарж.ухвали с/с доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12019150000000653 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, що вилучене 24.03.2020 року під час проведення обшуку за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 29, за місцем розташування Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації та комунального закладу "Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів" Миколаївської обласної ради.

Узагальненідоводи апелянта.

На обґрунтування апеляційних вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали апелянт зазначає, що рішення слідчого судді є необгрунтованим та незаконним, винесеним з грубими процесуальними порушеннями.

На думку апелянта, постанова слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом є незаконною.

Вважає, що оскільки у органу досудового слідства вже є вилучені документи на обладнання, то експертизу можливо провести по ним, без арешту обладнання.

Також, зазначає, що звинувачення щодо нанесення збитків бюджету коштів шляхом завищення ціни є безпідставними та не підтверджено відповідними розрахунками та офіційними документами.

Стверджує про відсутність правових підстав для арешту даного майна.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

26.03.2020 року старший слідчий СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 24.03.2020 року під час проведення обшуку за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 29, за місцем розташування Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації та комунального закладу "Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів" Миколаївської обласної ради.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя зазначив, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та є підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст.98, 167 КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення, пояснення представника на підтримку своєї апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.

Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, які передбачені ст. 2 КПК України, своєчасне застосування якого може запобігти негативним наслідкам при розслідуванні злочинів.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 98, ч. 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, може бути арештовано незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій заінтересованій особі, оскільки інакше не буде досягнута мета застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення або приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів провадженняСУ ГУНП вМиколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за

№12019150000000653 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

У ході досудового розслідування було отримано інформацію стосовно можливих протиправних діянь з боку службових осіб Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 38694342, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Спаська, 29) та Комунального закладу «Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів» Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 33188639, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Спаська, 29), які мають окремі ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» Кримінального кодексу України.

Розглядаючи в порядку ст.ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При постановленні слідчим суддею оскаржуваної ухвали зазначені вимоги закону дотримані.

Так, матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що КЗ «Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів» Миколаївської обласної ради на замовлення службових осіб Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації, 08.08.2019 року проведено тендер та укладено договори від 30.08.2019 року №49 та №50 з ТОВ «Український Дата-Центр» на закупівлю комп`ютерного обладнання моноблок Impression Studio AL А2380, відповідного мультимедійного контенту та музичних інструментів для початкових класів на суму 11 344 290,00 (одинадцять мільйонів триста сорок чотири тисячі двісті дев`яноста гривень 00 копійок).

Попереднім моніторингом було встановлено, що ця сума є завищеною, порівняно з ринковою вартістю даного обладнання, внаслідок чого бюджету Миколаївської обласної ради завдано значні збитки.

В рамках досудового розслідування 24.03.2020 року було проведено обшук у приміщеннях Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації та комунального закладу "Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів" Миколаївської обласної ради за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 29.

За результатамиданого обшуку було тимчасововилучено зазначені в клопотанні речі та документи,які постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 25.03.2020 року були визнані речовими доказами і приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12019150000000653.

Оскількиє достатніпідстави вважати,що вилученев ходіогляду майно відповідаєкритеріям зазначениму ст.ст.98,167КПК України слідчим суддею обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав, накладено арешт на дане майно.

Так, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним вст. 98 КПК України.

Доводи апелянта щодо того, що звинувачення органу досудового розслідування в нанесенні збитків бюджету є безпідставними та не підтверджено відповідними розрахунками та офіційними документами не беруться до уваги, оскільки, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального правопорушення заходів його забезпечення, однім із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апелянта про те, що ухвала слідчим суддею постановлена з порушенням вимог закону, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен в тому числі враховувати наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Ці вимоги закону спрямовані на те, щоб арешт майна не привів до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Однак, у даному кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що речі та документи, на які накладено арешт мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки вони є доказами вчинення кримінального правопорушення.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

З урахуванням викладеного вище, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, про що просить апелянт.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 який діє в інтересах комунального закладу «Центр фінансово статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів" Миколаївської обласної ради - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.04.2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчогоСУ ГУНП вМиколаївській області ОСОБА_6 про накладенняарешту намайно укримінальному провадженні№12019150000000653від 20.12.2019року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.191КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: