Ухвала

від 26.02.2020 по справі 757/9214/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9214/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням‚ яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного,-

В С Т А Н О В И В:

26.02.2020 прокурор третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням‚ яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 за підозрою ОСОБА_5 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 умісті Київ,громадянина України,тимчасово непрацюючого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимогоза ч.2ст.186КК України у вчиненні злочинів, передбачених: ч. 1 ст. 255 КК України (участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, створеної з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів), ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України (закінчений замах на умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу); ст. 386 КК України (перешкоджання з`явленню свідка до органів досудового розслідування, примушування свідка до відмови від давання показань шляхом погрози знищенням майна свідка).

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2014 році на території м. Києва ОСОБА_7 на прізвисько « ОСОБА_8 » спільно з ОСОБА_9 на прізвисько « ОСОБА_10 », створено стійке ієрархічне об`єднання злочинну організацію, в яку упродовж 2014-2019 років входили: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_5 , ОСОБА_34 , а також інші невстановлені на даний час особи.

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, але знаючи про високу прибутковість від вчинення цих злочинів, з метою отримання прибутку від їх збуту, протягом 2014 року, реалізуючи злочинний умисел, направлений на створення стійкого ієрархічного об`єднання, члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, керівництва та координації злочинної діяльності інших осіб, а також забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп, створив злочинну організацію.

До даної злочинної організації увійшли знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , жителі України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_5 , ОСОБА_39 та інші невстановлені на сьогодні особи, яким керівник злочинної організації доручив виконувати функції керівників окремих структурних підрозділів злочинної організації, у тому числі за територіальною ознакою.

Метою діяльності даної злочинної організації, окрім організації незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, є також легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Учасники вказаної злочинної організації були об`єднані спільним злочинним умислом та діяли відповідно до планів і завдань, визначених її керівниками.

Кожному учаснику злочинної організації було чітко визначено коло обов`язків.

Так, в другій половині 2014 року ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, отримали згоду від зазначених вище учасників злочинної організації, як на участь у злочинній організації, так і на участь у вчиненні організацією злочинів, погодився керувати злочинною організації з метою реалізації її планів.

ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 керівників так званих «офісів» на території міста Києва та Київської області з продажу наркотичних засобів та підбору нових кадрів для цієї діяльності, які також займалися легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом.

Зокрема,в коло його обов`язків входило: надання інформаційногоматеріалу іінструкцій зорганізації злочинноїдіяльності,а таксамо суворекерівництво діямиучасників злочинноїорганізації задопомогою текстовихповідомлень впрограмі обмінуповідомленнями; наданням грошовихкоштів дляпридбання засобіввчинення злочину; фінансування спільноїпротиправної діяльності,оплата витратпов`язанихз доставкоюнаркотичних засобівзлочинною організацієюпо територіїіноземних держав; планування спільноїзлочинної діяльності; придбання зарахунок коштів,отриманих відзлочинної діяльності,нових партійнаркотичних засобів; особисте керуванняроботою такзваних лабораторій,які займаютьсявиготовленням,переробкою,фасуванням тавідправкою наркотичнихзасобів, забезпечення прихованогонадходження наркотичнихзасобів учасникамзлочинної організації,через обладнанісхованки; конспірація всієїдіяльності злочинноїорганізації; визначення адрессхованок знаркотичними засобамив особливовеликому розміріі передачацих адрескерівникам окремихструктурних підрозділівзлочинної організації; встановлення розміругрошової винагородичленам злочинноїорганізації; зовнішній контрольроботи операторів,що адмініструютьроботу інтернет-магазинівта чат-ботівв месенджері«телеграм»,які здійснюютьзбут наркотичнихзасобів,психотропних речовинта їханалогів,шляхом розміщенняреклами вмережі Інтернет; налагодження корупційнихконтактів зпредставниками правоохороннихорганів, прийняття рішенняпро проведеннявнутрішніх перевірокна відданістьшляхом проходженняполіграфу; визначення таприйняття рішеннящодо розширенняміст збуту; керівництво роботою силового блоку злочинної організації.

ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 планував та координував свої дії з метою незаконного збагачення, зокрема за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів невизначеному колу осіб на території іноземних держав, зокрема Російської Федерації, за допомогою заздалегідь розробленої схеми безконтактного збуту з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж, включаючи мережу «Інтернет» і мобільних засобів зв`язку, оснащених програмним забезпеченням, що дозволяє здійснювати підключення до всесвітньої глобальної мережі Інтернет.

Після створення злочинної організації ОСОБА_9 , як керівник злочинної організації, безпосередньо брав участь у злочинах, вчинюваних такою організацією за наступних обставин.

На виконання поставлених завдань, а також для досягнення планів злочинної організації, ОСОБА_9 упродовж 2014-2018 років у місті Києві та Київській області організував керівників структурних підрозділів, які здійснювали координацію роботи операторів, що адмініструють роботу інтернет-магазинів та чат-ботів в месенджері «телеграм», які здійснюють збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів шляхом так званих «закладок» на території іноземних держав, зокрема Російської Федерації.

Схема незаконного збуту злочинною організацією наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на території іноземних держав полягала в наступному. ОСОБА_9 , отримував від учасників злочинної організації адреси так званих «закладок» та передавав вказану інформацію керівникам структурних підрозділів, а ті в свою чергу заздалегідь підшуканим найманим працівникам так званим «операторам», суть роботи яких полягала в наступному.

«Оператори», на заздалегідь створених веб-ресурсах, розміщених у мережі «Інтернет» невстановленими особами, розміщували контактні дані чат-боту месенджера «телеграм», який адмініструвався «оператором». Особа, яка має намір вжити наркотичні засоби, писала про це до чат-боту месенджера «телеграм», а саме повідомляла про назву наркотичного засобу, кількість та бажане місце отримання, після цього «оператор» повідомляв вказаній особі про спосіб оплати за допомогою криптовалюти. В подальшому, «оператор», перевіривши надходження на відповідні рахунки коштів від покупця, повідомляв останньому про адресу так званої «закладки», заздалегідь отриману від ОСОБА_9 . Вказаний план усував потребу особистої зустрічі продавця з покупцем, що в свою чергу сприяло оптимізації діяльності та унеможливлювало ідентифікацію особи продавця.

В подальшому, на виконання вказівок ОСОБА_9 та ОСОБА_7 керівник так званого «офісу» або уповноважений ним учасник злочинної організації перевів в готівку криптовалюту через спеціальні електронні обмінні пункти, розташовані у мережі Інтернет. Після цього керівник так званого «офісу» отримував готівкові кошти від кур`єра вказаного обмінного пункту у готівковій формі, а саме у доларах США.

ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , відповідно до своєї ролі, самостійно розподіляли розміри грошових винагород між керівниками так званих «офісів» та іншими учасникам злочинної організації, яких вони залучили до злочинної діяльності, з частки грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів.

При здійсненні злочинної діяльності використовувалася сувора схема конспірації, обов`язкова до виконання кожним учасником організованої злочинної групи, яка полягала в наступному: учасники злочинної організації підшукані керівниками так званого «офісу» не мали особистих контактів з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ; спілкування в ході злочинної діяльності здійснювалося тільки між керівником так званого «офісу» і ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за допомогою програми обміну повідомленнями в мережі «Інтернет» - «Silent», де вони зареєстровані під вигаданими даними; ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у злочинній діяльності використовував мобільний пристрій та сім-карти, зареєстровані на третіх осіб, необізнаних про злочинну діяльність; на комп`ютерних пристроях, що використовувалися у злочинній діяльності, встановлювалися програми, що приховують ідентифікуючі дані пристрою; в ході здійснення злочинної діяльності мобільні пристрої, призначені для особистого зв`язку, відключалися.

Таким чином, даний алгоритм забезпечував конспірацію злочинної діяльності та дозволяв учасникам злочинної організації лишатися не викритими.

З 2014 року по березень 2019 року керівники структурних підрозділів злочинної організації на виконання злочинних вказівок ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел легалізовували грошові кошти, отримані злочинним шляхом наступним чином.

Кошти отримані від продажу наркотичних засобів з 2014 року по березень 2019 року акумулювались учасниками злочинної організації на тимчасових криптовалютних рахунках, які надходили від реалізації наркотичних засобів на рахунки через механізм криптовалют та електронні платіжні системи (BTC, WEX, LTC, Payeer, QIWI тощо), та в подальшому обготівковували їх через спеціальні електронні обмінні пункти, розташовані у мережі Інтернет. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_7 отримували готівкові кошти від кур`єра вказаного обмінного пункту у доларах США.

Також з цією ж метою учасниками злочинної організації на території міст Києва, Одеси, Миколаєва та Київської області з 2014 року по березень 2019 року на кошти, отримані від продажу наркотичних засобів, організовано підприємницьку діяльність ряду суб`єктів господарювання, керівниками та засновниками яких є довірені особи учасників злочинної організації.

Зокрема:

- ФОП ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: м. Київ, вул. Кудрі, 26);

- ТОВ «Харбридж Еколайф», ЄДРПОУ 40639055, засновник ОСОБА_18

- ФОП ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.п.н. НОМЕР_1 ,

- ТОВ «Сонет-М», ЄДРПОУ 41329642 (клініка косметології«Sonet Clinic» за адресою: м. Одеса, пров. Аркадіївський, 4), в якому засновник та керівник ОСОБА_42 ,

- ТОВ «МІК Екотек», ЄДРПОУ 41257675, в якому засновник ОСОБА_42 ,

- ФОП ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і.п.н. НОМЕР_2 ,

- ТОВ «Бріск Трейд Україна», ЄДРПОУ 37882099, засновник та керівник ОСОБА_44

- ТОВ «Леокон Спецбуд», ЄДРПОУ 41351057, засновник ОСОБА_44

- ТОВ «АДК «Боско-Дизайн», ЄДРПОУ 37471823, засновник ОСОБА_44

- ТОВ «Зен», ЄДРПОУ 38320186, засновник та керівник ОСОБА_45

- ТОВ «Зен Косметікс», ЄДРПОУ 39435064, засновник та керівник ОСОБА_45

- ТОВ «Молоко від фермера», ЄДРПОУ 42270388,

- ФОП ОСОБА_46 , і.п.н. НОМЕР_3

- ТОВ «Південний торговий дім», ЄДРПОУ 22322454, керівник ОСОБА_29 , а з 14.01.2019 засновник ОСОБА_47 .

Прибутки від роботи таких суб`єктів підприємницької діяльності мали створювати вигляд законності походження грошових коштів, отриманих від реалізації наркотичних засобів на території іноземних держав.

Крім того, на кошти, отримані від реалізації наркотичних засобів, з метою забезпечення потреб учасників злочинної організації за погодженням з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у період з 2014 року по березень 2019 року на території міста Києва вчинялись правочини з купівлі-продажу та оренди рухомого і нерухомого майна на себе, а також на ім`я підставних осіб.

Крім того, в у період з 2014 року по квітень 2019 року ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, дав згоду невстановленому на теперішній час учаснику злочинної організації, як на участь у злочинній організації, так і на участь у вчиненні організацією злочинів з метою реалізації її планів.

Перебуваючи в невстановленому на теперішній час місці приблизно у квітні 2019 року ОСОБА_5 та невстановлена на даний час особа отримали від керівника злочинної організації ОСОБА_7 на прізвисько « ОСОБА_8 » через невстановленого учасника організації дані щодо місця проживання свідків у кримінальному провадженні №42018000000000123 та інструкції щодо дій, які необхідно вчинити з метою перешкоджання з`явленню свідків до органів досудового розслідування та примушування свідків до відмови від давання показань. Відповідно до отриманих від ОСОБА_48 вказівок за заздалегідь погоджений розмір грошової винагороди ОСОБА_5 разом з невстановленою особою мали здійснити дії спрямовані на знищення та пошкодження майна свідка шляхом підпалу квартири за місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, приблизно о 16 годині 26.04.2019 ОСОБА_5 разом з невстановленою особою перебуваючи на сходовій клітці 16 поверху будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на перешкоджання всебічного, повного і об`єктивного розгляду кримінальних проваджень, а саме до примушування до відмови від давання показань та перешкоджання з`явленню свідка до органів досудового слідства, усвідомлюючи, що своїми діями він втручається у здійснення правосуддя та порушує нормальну діяльність органів правосуддя, а також усвідомлював, що вчиняє зазначені дії способом, що може спричинити загибель людей, і бажаючи настання вказаних наслідків, відповідно до заздалегідь отриманих вказівок від ОСОБА_48 здійснив підпал купи сміття та автомобільної гуми під дверима квартири АДРЕСА_4 багатоповерхового житлового будинку. При цьому останній, на виконання вказівок ОСОБА_48 залишив на стінах сходової клітки запис із номером телефону НОМЕР_4 , який використовує керівник вказаної злочинної організації. Після цього, ОСОБА_5 разом з невстановленою особою залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця.

Проте, після цього на місце пожежі прибули працівники ДСНС, які ліквідували вказану пожежу о 17 годині 36 хвилин, що не залежало від волі ОСОБА_5 та невстановленої особи.

В подальшому, перебуваючи в невстановленому на теперішній час місці приблизно у в кінці квітня на початку травня 2019 року ОСОБА_5 та невстановлена на даний час особа отримали від керівника організації ОСОБА_48 через невстановленого учасника злочинної організації інформацію про те, що вчинені ними попередні дії, спрямовані на умисне знищення та пошкодження майна свідка шляхом підпалу не призвели до очікуваного учасниками злочинної організації результату.

Продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на перешкоджання з`явленню свідка до органів досудового розслідування та примушування свідка до відмови від давання показань, ОСОБА_5 , з метою досягнення наслідків відповідно до заздалегідь розробленого плану та на виконання вказівок керівника злочинної організації ОСОБА_48 , заздалегідь підготувавши знаряддя для доведення злочинного умислу до кінця, 15.05.2019 прибув за адресою проживання свідка.

Так, 15.05.2019 приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи на сходовій клітці 16 поверху будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на перешкоджання всебічного, повного і об`єктивного розгляду кримінальних проваджень, а саме до примушування до відмови від давання показань та перешкоджання з`явленню свідка до органів досудового слідства, усвідомлюючи, що своїми діями він втручається у здійснення правосуддя та порушує нормальну діяльність органів правосуддя, а також усвідомлював, що вчиняє зазначені дії способом, що може спричинити загибель людей, і бажаючи настання вказаних наслідків, відповідно до заздалегідь отриманих вказівок від ОСОБА_48 підготував засоби, які вважав необхідними для здійснення підпалу, а саме: дві гумових шини, дві пляшки із рідиною жовтого та чорного кольору та дві коробки сірників, розклавши їх перед входом до квартири АДРЕСА_4 . Проте, о 01 годині 32 хвилини того ж дня ОСОБА_5 був затриманий особами, які проживають у вказаному будинку. Таким чином, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_5 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється в участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, створеної з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (ч.1 ст.255 КК України); у закінченому замаху на умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу (ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України); у перешкоджанні з`явленню свідка до органів досудового розслідування, примушування свідка до відмови від давання показань шляхом погрози знищенням майна свідка (ст. 386 КК України).

Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена зібраними доказами, у тому числі: показаннями свідка ОСОБА_49 від 27.02.2019та 01.03.2019,допитаного впорядку ст.225КПК України; показаннями свідка ОСОБА_50 від 16.04.2019та 19.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_51 від 22.03.2019та 18.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_52 від 17.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_53 від 27.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_54 від 05.06.2019; показаннями свідка ОСОБА_55 від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_56 від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_57 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_58 від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_59 ,від 21.03.2019; бпоказаннями свідка ОСОБА_60 ,від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_61 ,від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_62 ,від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_63 ,від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_64 ,від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_65 від 10.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_66 від 28.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_67 від 04.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_68 від 03.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_69 від 29.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_70 від 29.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_71 від 25.03.2019; протоколами пред`явленнядля впізнанняза фотознімкамивід 05.04.2019,06.06.2019,09.04.2019,11.04.2019,16.04.2019; протокол оглядуматеріалів кримінальногопровадження,а саме результатівпроведення негласнихслідчих (розшукових)дій зняття інформаціїз транспортнихтелекомунікаційних мереж абонентськогономеру № НОМЕР_5 ,яким користується ОСОБА_14 від02.05.2019; протоколами оглядуречей тадокументів,вилучених заадресою: АДРЕСА_5 за місцемреєстрації ОСОБА_14 від 25.03.2019та 24.04.2019; протоколом оглядумобільного телефону ОСОБА_14 ,виявленого тавилученого уостаннього замісцем йогопроживання від22.03.2019; протоколами оглядувеб-сайтіввід 26.02.2019; протоколом оглядумобільного телефону,яким користується ОСОБА_26 від 19.04.2019; протоколом оглядуречей тадокументів,вилучених заадресою: АДРЕСА_6 від 27.03.2019; протоколом оглядуречей тадокументів,вилучених заадресою: АДРЕСА_7 від 25.03.2019; протоколом обшукуза місцемпроживання ОСОБА_24 від 21.03.2019та додаткамидо нього; протоколом оглядуречей тадокументів,вилучених заадресою: АДРЕСА_8 від 25.03.2019; протоколом оглядуречей тадокументів,вилучених заадресою: АДРЕСА_9 від 25-26.03.2019; протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_10 від 05.04.2019; протоколом оглядуречей,вилучених підчас обшукуавтомобіля AudiA4д.н.з. НОМЕР_6 ,вилученого замісцем проживання ОСОБА_72 за адресою: АДРЕСА_11 ,від 19.06.2019; протоколом огляду речей, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_12 , від 21.06.2019; відповідь ДФС України від 22.03.2019 №6300/5/99-99-08-02-02-16; протоколом оглядумобільного телефонупідозрюваного ОСОБА_5 від 15.05.2019; протоколом оглядумісця подіїза місцемпроживання свідків ОСОБА_73 та ОСОБА_74 від 15.05.2019; відповідь оперативногопідрозділу щодоперетину кордону ОСОБА_75 ; висновок судово-медичноїекспертизи №8-осввід 05.06.2019 показаннями свідка ОСОБА_76 від 11.05.2019 показаннями свідка ОСОБА_77 від 11.05.2019 протоколом пред`явлення речей для впізнання від 05.06.2019; протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_78 , вилученого за адресою: АДРЕСА_13 від 19.06.2019; протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_79 , вилученого за адресою: АДРЕСА_14 від 20.06.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_78 від 21.06.2019; протоколами обшуківвід 21.03.2019за місцемпроживання підозрюваних,та приміщення,в якихвони здійснювалисвою злочиннудіяльність; Показаннями свідка ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 від 28.04.2019, Протоколом огляду місця події від 26.04.2019, 15.05.2019; Показаннями свідка ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , 15.05.2019; Протоколом огляду мобільного телефону, яким користується ОСОБА_5 від 15.05.2019; протоколом допитусвідка ОСОБА_89 від 31.05.2019, протоколом допитусвідка ОСОБА_90 від 24.07.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_78 від 19.04.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_91 від 21.03.2019; Висновки експертів №№ 65/6 від 01.07.2019, 64/6 від 10.06.2019, 59/6 від 10.04.2019, 53/5 від 16.04.2019, 51/5 від 18.04.2019, 81/5 від 05.06.2019, 91/5 від 12.06.2019, 127/5 від 17.10.2019; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Отримані досудовим розслідуванням докази дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. 30.05.2019 останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених 1 ст. 255, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ст. 386 КК України, а 26.06.2019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Ухвалою слідчого судді Печерського суду міста Києва задоволено клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 02.03.2020.

Постановою заступника Генерального прокурора досудове розслідування кримінального провадження продовжено до 12 місяців, тобто до 21.03.2020.

Прокурор вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які документи та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого останнім кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема шляхом використання своїх соціальних зв`язків.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити, або обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманняим під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за ч.2 ст.186 КК України

30.05.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених 1 ст. 255, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ст. 386 КК України, а 26.06.2019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_92 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)».

Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених 1 ст. 255, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ст. 386 КК України; його вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків у місці його постійного проживання; строк фактичного проживання у цій місцевості де він проживає, приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає, що необхідно відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та унеможливить продовження вчинення злочинів.

Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 195, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням‚ яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому, строком до 26 квітня 2020 року цілодобово залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 26 квітня 2020 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленої періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018;

- повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 чи суд, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому діянь;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- носити електронні засоби контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування до 26 квітня 2020 року включно.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1