Ухвала

від 19.03.2020 по справі 760/6662/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6662/20

Провадження № 2/790/5009/20

УХВАЛА

19 березня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Середньої загальноосвітньої школи №69, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва, третя особа: Київська міська державна адміністрація про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 12.03.2020 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до Середньої загальноосвітньої школи №69, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва, третя особа: Київська міська державна адміністрація про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, в якому просить:

- стягнути солідарно з Середньої загальноосвітньої школи №69, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва на її користь в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 5000000,00 грн.;

- стягнути солідарно з Середньої загальноосвітньої школи №69, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва на її користь в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду у розмірі 200000,00 грн.;

- зобов`язати Середню загальноосвітню школу №69, Солом`янську районну в м. Києві державної адміністрації, Департамент освіти і науки м. Києва по життєво утримувати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у сплаті коштів щомісячно в сумі 25000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.03.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобовязальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та грунтується на законі.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У статті 16 ЦК України вказані способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме:

не викладено в повному обсязі обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів;

якими спільними діями відповідачів позивачу завдана шкода;

якими доказами підтверджуються завдання шкоди позивачу саме спільними діями усіх відповідачів, як солідарних боржників;

які дії кожного з відповідачів щодо позивача є незаконними та в чому ця незаконність дій проявляється;

відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

У позовній заяві відсутній розрахунок та підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди на суму 200000,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади відбувається за рахунок державного бюджету, а тому позивачем у якості відповідача по справі слід залучити Державну казначейську службу України.

Позивачем у позовній заяві не зазначено обставин в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідачів на користь позивача щомісячного утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у сплаті коштів щомісячно в сумі 25000,00 грн., не зазначено правових підстав в цій частині позовних вимог, що обумовлює необхідність в уточненні змісту позовних вимог з наведенням їх обґрунтування.

Також, позивачу необхідно зазначити та надати підтверджуючі докази про те, хто є особою, яку визнано винною у завданні позивачу шкоду, внаслідок подій, що мали місце 04.04.2018 р. близько 09 год. 00 хв., у приміщенні їдальні загальноосвітньої школи №69 за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 25.

Оскільки у позовній заяві зазначено про наявність досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090009046 від 08.08.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, потерпілою у якому є позивач ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідного вироку суду до матеріалів справи не додано.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Із змісту позовної заяви не зрозуміло, чи подано цивільний позов під час кримінального провадження до початку судового розгляду, чи відбувається розгляд даного кримінального провадження, який процесуальний статус позивача в даному провадженні.

За таких обставин, позивачу пропонується усунути недоліки позовної заяви, виклавши її у новій редакції та надати її копію відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

На позивача покладений обов`язок довести ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України.

Окрім вищенаведених недоліків, позивачем не виконано вимоги ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення. Більшість наданих документів в якості доказів нечитабельного змісту, їх копія є неналежної якості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Середньої загальноосвітньої школи №69, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва, третя особа: Київська міська державна адміністрація про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.