Постанова

від 27.04.2020 по справі 288/481/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 288/481/14-ц

провадження № 61-8197св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - державна установа Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Трояновської Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Санітарно-епідеміологічної станції Попільнянського району, у якому з урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог просив поновити його на роботі лікаря-епідеміолога з 29 липня 1997 року та вважати звільненим з 30 липня 1997 року, у разі відмови у поновленні - визнати формулювання причини звільнення неправильним, вказати в рішенні суду причину звільнення - відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України; стягнути середній заробіток за 15 днів вимушеного прогулу та вихідну допомогу; визнати помилковими встановленні у рішенні Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року обставини звільнення його з роботи з посади завідувача епідеміологічного відділу із внесенням змін до трудової книжки; визнати, що в позовній заяві від 26 серпня 1997 року, з якою він звертався до суду у іншій цивільній справі, у якій ухвалювалося зазначене судове рішення, відсутня вимога вважати його звільненим з 29 липня 1997 року з посади завідувача епідеміологічного відділу на підставі статті 38 КЗпП України та скасувати рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 березня 2016 року за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача - Санітарно-епідеміологічну станцію Попільнянського району, на належного відповідача - Житомирський обласний лабораторний центр санітарно-епідеміологічної служби України.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року відмовлено у позові.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

20 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заява мотивована тим, що суд не ухвалив рішення у частині заявлених позовних вимог, з приводу яких він подавав докази і давав пояснення, а саме: щодо поновлення на посаді лікаря-епідеміолога з 29 липня 1997 року та вважати його звільненим з 30 липня 1997 року, у разі відмови у поновленні - у визнанні формулювання причини звільнення неправильним, та у зазначені в рішенні суду причину звільнення - відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України; щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вихідної допомоги; щодо вирішення питання судових витрат.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення суду.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2017 року ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для вирішення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2017 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення суду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені в заяві ОСОБА_1 підстави для ухвалення додаткового рішення не усувають недоліки, а змінюють по суті основне рішення.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року скасовано, Апеляційним судом Житомирської області ухвалено нове рішення по суті всіх заявлених ОСОБА_1 вимог, а відтак, підстави для вирішення питання про ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року скасувати, передати справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Попільнянського районного суду Житомирської області .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу з Попільнянського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року; касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

22 травня 2018 року справу передано до Верхового Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі; суд усупереч статті 220 ЦК України не ухвалив додаткове судове рішення, ухилився від оцінок доказів. Закриваючи апеляційне провадження у справі, суд неправильно послався на статтю 310 ЦПК України, закриття провадження у справі можливе лише у разі тотожності предмета позову зі справою № 2-11/98, яка мала інший предмет - поновлення на роботі на посаді завідувача епідеміологічного відділу Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції. Суд не надав оцінці функціонуванню районного відділення державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я на основі цілісного майнового комплексу Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції.

Касаційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 мотивована тим, щорішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року не стосується фактичного предмета позову у цій справі; суд розглянув справу № 2-11/98 за відсутності належно повідомлених ОСОБА_1 та його представника. Ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає виконанню судом обов`язку щодо дослідження доказів; стаття 205 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі, не підлягає розширеному тлумаченню; суд не дослідив наявні у справі документи та не звернув увагу на нікчемність рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року.

Відзивів на касаційні скарги не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX).

У пункті 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених

Згідно з частиною першою статті 220 ЦПК України 2004 року (аналогічні положення містяться у статті 270 ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

За результатами розгляду справи Апеляційний суд Житомирської області рішенням від 19 жовтня 2017 року скасував рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року, ухвалив нове рішення про відмову у позові з інших підстав.

Установивши, що рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року повністю скасовано з ухваленням у справі нового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що питання законності ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2017 року не може бути предметом апеляційного розгляду, оскільки де-юре, вирішення питання ухвалення додаткового рішення неможливе за наявності скасованого основного рішення суду першої інстанції, а відтак, правильно ухвалив процесуальне рішення про закриття апеляційного провадження у справі.

Доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та його представникащодо відсутності підстав для закриття апеляційного провадження та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є неприйнятними, оскільки зводяться до перегляду обґрунтованості та законності скасованого рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 24 січня 2017 року .

Крім того, питання відсутності у цій справі тотожності предмета позову зі справою № 2-11/98 та дослідження доказів, було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, яким за результатами оцінки таких обставин ухвалено рішення Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року.

Такими, що не ґрунтуються на законі, є й доводи касаційних скарг щодо рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 вересня 1998 року, що набрало законної сили.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко