Постанова

від 30.04.2020 по справі 922/4179/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2020 р. Справа № 922/4179/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал" (вх.№637 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аюповою Р.М., у справі №922/4179/19,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 20269,23 грн.

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2019 року Публічне акціонерне товариство звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоспецметал 20269,23 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №09/03/1001-МРТ від 22.07.2019.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 у справі №922/4179/19 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" заборгованість в розмірі 20269,23 грн., судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Вказане рішення обґрунтовано встановленням судом першої інстанції обставин неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо прострочення поставки товару у тій комплектності, що передбачено умовами договору, а тому, суд визнав вимогу про нарахування штрафу законною та обґрунтованою, та такою, що узгоджується з пунктом 6.9 договору купівлі-продажу від 22.07.2019.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою факт передачі товару у строк, передбачений умовами договору, а надання документації щодо товару, зокрема, паспорту, сертифікатів та дозволу на використання на території України не входить до визначення поняття комплект товару , яке передбачено статтею 683 ЦК України. Заявник апеляційної скарги зазначає, що пунктом 6.9 договору передбачено відповідальність за некомплектність товару , а згідно додатків №2, 3 до договору, сторони визначили саме поняття комплект товару . Згідно умов договору відповідач повинен був передати разом із товаром певні документи, що стосуються товару, які, на думку останнього, не відносяться а ні до комплекту , а ні до комплектності .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 у справі №922/4179/19, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

20.03.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на норми статті 334 ЦК України, відповідно до яких, право власності на товар виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; згідно п. 5.3 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі товару. Позивач вважає, що товар перейшов у його власність саме 24.10.2019, що підтверджується підписанням з боку відповідача видаткової накладної від 17.09.2019 саме 24.10.2019, що є порушенням строків передачі товару, згідно умов договору. До того ж, підписуючи 18.09.2019 Акт прийому-передачі товару, відповідач сам погодився з тим, що комплект супровідної документації - паспорт (сертифікат походження), інструкцію з експлуатації, сертифікат відповідності, дозвіл на застосування в Україні згідно з постановою КМУ від 26.10.2011 №1107 на той час при передачі насосів були відсутні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.

22.07.2019 року між ПАТ "Укрнафта" (покупець) та ТОВ "Енергоспецметал" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №09/03/1001-МТР. Предметом вказаного договору, згідно з п.1.1 договору та додатку №1 до нього, є поставка насосів поршневих НБ-50 та НБ-125, загальною вартістю 1013461,33 грн. Технічні характеристики наведених товарів визначені у додатках №№ 2, 3 відповідно.

Згідно додатку №1 комплектація поставки, перелік необхідної документації, згідно технічних вимог:

- до насосу поршневого НБ-50, згідно додатку №2 до договору;

- до насосного агрегату поршневого НБ-125 згідно додатку №3 до договору.

Пунктом 3 додатку №1 до договору передбачено, що поставка товару за договором відбувається на умовах ІНКОТЕРМС-2010: DDP - склад вантажоотримувача.

Пунктом 4 додатку №1 до договору передбачено, що термін виготовлення продукції - не більше 12 місяців до дати поставки; всі необхідні на території України сертифікати і дозвільні документи, входять у вартість товару.

Умови оплати: 100% по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів (п.5 додатку №1).

Термін поставки: 75 календарних днів з моменту підписання договору (п.7 додатку №1).

Отже, поставка товару за договором повинна бути здійсненою до 07.10.2019 включно.

Згідно додатку №2 до договору - комплект поставки включає: насос правого виконання (без муфти), з шківом, з рамою, запобіжним клапаном, відповідними фланцями, з встановленими циліндровими втулками та поршнями d.110 мм; комплект супровідної документації - паспорт (сертифікат походження), інструкція по експлуатації, сертифікат відповідності, дозвіл на застосування в Україні, згідно постанови КМ України від 26.10.2011 №1107; нестандартний інструмент для розбирання та збирання - знімач сідел клапанів та циліндрових втулок насоса НБ-50.

Згідно додатку №3 до договору - комплект поставки включає: насос правого виконання (без муфти) з шківом з рамою, запобіжним клапаном, відповідними фланцями, з встановленими циліндровими втулками та поршнями d.90мм.; комплект супровідної документації - паспорт (сертифікат походження), інструкція по експлуатації, сертифікат відповідності, дозвіл на застосування в Україні, згідно постанови КМ України від 26.10.2011 №1107; нестандартний інструмент для розбирання та збирання - гідравличний знімач сідел клапанів та циліндрових втулок насоса НБ-125.

Згідно з п.5.3 договору, датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місті призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання/передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами без зауважень видаткової накладною та/або акта приймання-передачі товару.

Відповідно до п.6.9 договору за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2% від вартості вчасно не поставленого товару, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару, не поставленого вчасно.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Енергоспецметал" здійснило поставку насосів ПАТ Укрнафта на суму 1013461,33 грн., в тому числі ПДВ та 17.09.2019 року підписало видаткову накладну №13 від 17.09.2019, однак з боку покупця - НГВУ Бориславнафтогаз (підприємство нафтогазовидобувної промисловості, що є структурною одиницею ПАТ Укрнафта ) видаткова накладна підписана 24.10.2019.

18.09.2019 між сторонами підписаний Акт прийому-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №1217, згідно якого комісією у складі представників НГВУ Бориславнафтогаз (підприємство нафтогазовидобувної промисловості, що є структурною одиницею ПАТ Укрнафта ) та за участі директора ТОВ Енергоспецметал виявлено відсутність при передачі насосів оригіналів паспортів та дозволу на застосування в Україні згідно постанови КМУ від 26.10.2011 №1107.

Вказані паспорти та дозволи були надані відповідачем 24.10.2019, про що зафіксовано в акті прийому - передачі насосів від 18.09.2019 з боку покупця на останньому аркуші написом від руки :

1. Надано оригінали паспортів.

2. Надано сканкопію дозволу на застосування в Україні.

3. Надана нова накладна

24.10.2019 підпис

Зауваження знято

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ Укрнафта зазначило, що з боку відповідача відбулось прострочення виконання зобов`язання щодо поставки товару за договором, оскільки своєчасно, до 07.10.2019, відповідачем (постачальником) не передано позивачу (покупцю) необхідні супровідні документи на товар (паспорт, сертифікати, дозвіл). Вказані документи входять до комплекту товару та до вартості товару, згідно п.2, п.4 додатку №1 до договору та розділів Комплект товару додатків №2 та №2 до договору.

Зазначене, на думку позивача, у відповідності до пункту 6.9. договору, є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 2 % від вартості товару, що становить 20269,23 грн. (1013461,33 грн. х 2%).

Такі обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що супровідні документи на товар (паспорт, сертифікати, дозвіл) не входить до визначення поняття Комплектність , яке передбачене умовами пункту 6.9 договору та комплект товару, що передбачено статтею 683 ЦК України. А тому, товар за договором (насоси) переданий покупцю вчасно - 18.09.2019, що підтверджується видатковою накладною від 17.09.2019 та Актом приймання передачі товару від 18.09.2019. Крім того, як зазначає відповідач, зміст акту від 18.09.2019 №1217 свідчить про те, що приймання відбувалось 20.09.2019, а ні 18.09.2019.

Також відповідач, посилаючись на положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості №7 від 25.04.1966, зазначає, що позивач встановивши відсутність певних документів повинен був прийняти товар та своєчасно підписати усі первинні документи, також скласти не акт приймання -передачі на відповідальне зберігання від 18.09.2019 №1217 ,а акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила.

До того ж, як зазначає відповідач, товаро-транспортна накладна №013 від 17.09.2019 також підписана з боку отримувача товару вчасно, що підтверджує отримання товару позивачем без зауважень.

Крім того, посилаючись на приписи статей 538, 613 ЦК України, відповідач зазначає, що з боку позивача допущено прострочення кредитора, оскільки ним на день подачі позову (18.12.2019) не сплачено ціну за отриманий за спірним договором товар у повному розмірі.

05.02.2020 Господарським судом Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження прийнято оскаржуване рішення.

Розглянувши рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 у справі № 922/4179/19 на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для його скасування, виходячи з такого.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (стаття 3 ЦК).

Статтею 6 ЦК передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої, другої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З умов укладеного між сторонами договору (п.7 додатку №1 до договору) вбачається, що сторонами встановлено термін поставки товару - 75 календарних днів з моменту підписання договору.

Сторонами договір підписано - 22.07.2019, тобто термін поставки товару - 07.10.2019 (05.10.2019 - вихідний, субота).

17.09.2019 постачальником - ТОВ Енергоспецметал покупцю - ПАТ Укрнафта виставлено видаткову накладену №13 на поставку насосів НБ-50 та НБ-125 на загальну суму 1013461,33 грн., яка з боку покупця - НГВУ Бориславнафтогаз ГСЛ склад №1 (підприємство нафтогазовидобувної промисловості, що є структурною одиницею ПАТ Укрнафта ) підписана 24.10.2019.

Тобто, з боку отримувача товару - покупця, видаткова накладна підписана тільки 24.10.2019

18.09.2019 сторони склали акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №1217, відповідно до якого, час видачі вантажу органами транспорту - 18.09.2019 (ТОВ ПВФ Антон , м. Іжевськ, Російська Федерація), час початку приймання продукції - 20.09.2019 в 09-00 год.

Місце складання акту та станція призначення вантажу - м. Борислав, склад ГСЛ №1.

Згідно вказаного акту при передачі товару зафіксовано відсутність оригіналів паспортів, дозволу на застосування в Україні згідно постанови КМУ від 26.10.22 №1107.

Як зазначалось раніше, тільки 24.10.2019 вказані документи надані покупцю, про що є відповідна відмітка в акті №1217 - 1. Надано оригінали паспортів. 2. Надано сканкопію дозволу на застосування в Україні. 3. Надана нова накладна 24.10.2019 підпис. Зауваження знято .

Сторони в умовах договору передбачили, до комплекту поставки входять як насоси НБ-50 та НБ-125, так і комплект супровідної документації - паспорти (сертифікат походження), інструкція по експлуатації, сертифікат відповідності, дозвіл на застосування в Україні згідно постанови КМУ від 26.10.200 №1107.

Також. пунктом 5.3 договору передбачено, що датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною покупцем видатковою накладною без зауважень та/або актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

Тобто, враховуючи наведені умови договору, а також встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що товар у комплектності поставки, передбаченої умовами договору, покупцю поставлений несвоєчасно - 24.10.2019.

Умовами пункту 4.1 договору передбачено, що продавець (відповідач у справі) гарантує належну комплектність та якість товару, що реалізується за цим договором ,його відповідність сертифікату якості, сертифікату відповідності, технічним та санітарним нормам і стандартам, діючим на території України, наявність технічної документації, що входить до комплекту, яка надається виробником, а також повну відповідність товару відповідному додатку до цього договору та умовам цього договору.

Колегія суддів зазначає, що необхідність передачі цих документів виходить із їх характеру та призначення, адже без вказаних супровідних документів (сертифікат відповідності та дозвіл на застосування на території Україні), використання товару покупцем є неможливим.

Відсутність вказаних документів при передачі товару також робить неможливим гарантування продавцем відповідності товару сертифікату якості та сертифікату відповідності. Технічним та санітарним нормам, та правомірність застосування його на території України.

Виходячи з позиції відповідача - продавця за договором, яка викладена у відзиві на позов та в тексті апеляційної скарги, останній не заперечує проти того, що на момент передачі насосів НБ-50 та НБ-125 - 18.09.2019 документи, передбачені додатками №2, №3 до договору - паспорти, сертифікати та дозвіл на застосування вказаних насосів на території України, були відсутні.

Однак, колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача про те, що документи, які згідно додатків №2 та №3 до договору мали бути поставлені покупцю разом з товаром, не входять в поняття комплектність товару , що передбачено статтями 682, 683 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.682 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

Згідно з ч. 1 ст. 683 ЦК України, якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов`язання є виконаним, з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

Разом з тим, статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Пунктом 5.2 договору сторони обумовили, що товар приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у відповідному додатку до цього договору.

Виходячи із характеру та призначення супровідних документів, свободи договору та вільного вибору сторонами умов договору, які б не суперечили приписам діючого законодавства, обов`язків сторін за договором, колегія суддів зазначає, документи, які передбачені умовами договору при передачі насосів відповідачем повинні бути надані саме разом з передачею товару.

А доводи відповідача про те, що поняття комплектність товару, що передбачено статтею 683 ЦК України та комплект товару, що передбачено умовами договору є різними, а тому у позивача відсутнє право на нарахування штрафних санкцій за поставку товару без документів, які передбачені додатками №2, №3 договору, як комплект товару, колегія суддів вважає формальними твердженнями, які не спростовують обов`язок відповідача щодо передачі передбачених договором документів саме разом з товаром.

До того ж, умовами договору передбачено поняття саме комплектність поставки , а ні комплектність товару , як зазначає відповідач.

Будь-яких обставин того, що умови договору щодо необхідності передачі таких документів разом з товаром, визнані недійсними у встановленому законом порядку судом встановлено не було, отже, цей договір відповідно до норм чинного законодавства є обов`язковим для виконання сторонами.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на товаро-транспортну накладну, підписану обома сторонами 18.09.2019, як на доказ вчасної передачі товару за договором, адже в матеріалах справи відсутня товаро-транспортна накладна від 18.09.2019, що унеможливлює суд дослідити її як доказ по справі.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

В силу вимог ст. ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В ч. 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.9. договору сторони передбачили та встановили, що за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2% від вартості вчасно не поставленого товару, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару, не поставленого вчасно.

На підставі наведеного та перевіривши розрахунок нарахованого позивачем штрафу, колегія суддів вважає законною та обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 20269,23 грн. штрафу.

Разом з тим, колегія суддів не вважає правомірним доводи відповідача про те, що відбулось прострочення кредитора, у зв`язку з невиконанням позивачем свого обов`язку за договором щодо оплати вартості товару на момент звернення до суду з даним позовом, враховуючи таке.

Відповідно до частини 4 статті 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора

Відповідно до частин 1 статті 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

З аналізу наведених норм та з урахуванням обставин даної справи не вбачається прострочення кредитора, адже покупцем (кредитором) не вчинялись дії щодо відмови від отримання товару, а також інші дії, які б свідчили про перешкоджання продавцю (боржнику) виконати свій обов`язок щодо своєчасної поставки товару за договором.

До того ж, твердження відповідача щодо несплати вартості отриманого позивачем товару станом на момент подачі позову є підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

У справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні Серявін та інші проти України (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не призвели до задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, у зв`язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 у даній справі залишається колегією суддів без змін, як таке, що відповідає завданню господарського судочинства, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з`ясуванню всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоспецметал залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 у справі № 922/4179/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.04.2020

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель