Рішення

від 28.04.2020 по справі 902/97/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/97/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Ніка - Імпорт", вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021, код - 39244452

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський М`ясокомбінат", вул. Сосонське шосе, 8, смт Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300, код - 31380537

про стягнення 39 000,00 грн

представники сторін не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

05.02.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №1 від 31.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Ніка - Імпорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський М`ясокомбінат" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 39 000,00 грн за Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 280218-1Д від 28.02.2018 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов`язань в частині прострочення оплати поставленого товару за Генеральним договором купівлі - продажу нафтопродуктів 3 280218-1Д від 28.02.2018 року.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський М`ясокомбінат" заборгованості в сумі 39 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року позов залишено без руху на підставі ст. 91, ч. 2 ст. 164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26.02.2020 року на адресу суду надійшов лист позивача за № 2 від 25.02.2020 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02.03.2020 року відкрито провадження у справі № 902/97/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 31.03.2020 року.

В судовому засіданні 31.03.2020 року судового засідання суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті до 28.04.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

28.04.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання № 5від 28.04.2020 року, в якому останній просить суд проводить розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Ніка-Імпорт", в зв`язку з введеними карантинними заходами.

В судове засідання 28.04.2020 року уповноважені представники сторін не з`явилися.

Суд наголошує на тому, що про дату, час та місце проведення розгляду справи сторони були повідомлені завчасно та належним чином ухвалою від 02.04.2020 року, копії якої надсилались рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах наявне клопотання представника позивача № 5 від 28.04.2020 року, про проведення судового засідання за його відсутності.

Крім того, обізнаність представників сторін про дату судового засідання підтверджується поштовими повідомленнями № 2102102409684 та № 2230000784721, які наявні в матеріалах справи.

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення з відповідачем Генерального договору купівлі - продажу нафтопродуктів № 280218-1Д від 28.02.2018 року, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), відповідно до умов договору.

В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Генеральним договором купівлі - продажу нафтопродуктів № 280218-1Д від 28.02.2018 року, у відповідача утворилась заборгованість.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 39 000,00 грн заборгованості.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 28.02.2018 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Ніка - Імпорт" (Постачальник, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський М`ясокомбінат" (Покупець, Відповідач) укладено Генеральний договорів купівлі-продажу нафтопродуктів № 280218-1Д (а.с.10-13).

Відповідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар), відповідно до умов договору.

Постачальник зобов`язується своєчасно та в обумовлені строки проводити відвантаження Товару та передачу його у власність Покупця, відповідно до умов договору, з оформленням необхідних документів (п.2.1 Договору).

Покупець зобов`язується своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за поставлений Постачальником Товар. Прийняти Товар в об`ємі, в порядку та в строки, обумовлені в договорі (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору кількість Товару, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем в рамках кожної Заявки, фіксується видатковими накладними.

За змістом п. 3.3 Договору товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, а право власності на Товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписання видаткової та товарно - транспортної накладної, якщо інше не передбачене в Договорі. Датою поставки Товару вважається дата видаткової накладної.

Відвантаження Товару проводиться окремими Партіями. Партія Товару - кількість Товару, відвантажена Постачальником, згідно однієї товарно-транстгортної накладної (п. 5.1 Договору).

Відповідно п. 5.2 Договору відвантаження Товару здійснюється на підставі заявки (рознарядки) Покупця на адресу Постачальника.

Заявка (рознарядка) Покупця повинна містити інформацію про найменування Товару, місце призначення та її (його) реквізити, найменування одержувача Товару, поштова адреса одержувача товару та інше (а.с.5.2.1 Договору).

Відвантаження товару здійснюється автомобільним транспортом, якщо Додатковими угодами до договору не визначений інший порядок відвантаження Товару (п. 5.3 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору Покупець здійснює 100 % передоплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачене Додатковою угодою.

Оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку (п. 6.2 Договору).

Датою здійснення оплати за Товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 6.3 Договору).

Відповідно п. 8.1 Договору Покупець проводить приймання Товару за кількістю і якістю, в залежності від найменування нафтопродукту, відповідно до "Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України №281/171/578/155 від 20.05.2008 року.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим ще на один рік, якщо не одна із сторін не заявить письмово про його припинення за один місць до закінчення терміну його дії. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (13.1 Договору).

На виконання умов Договору, згідно видаткових накладних № РН-0000075 від 28.02.2018 року, № РН-0000170 від 18.04.2018 року, № РН-0000252 від 17.05.2018 року, № РН-0000307 від 23.06.2018 року, № РН-0000415 від 03.08.2018 року, № РН-0000508 від 08.09.2018 року, № РН-0000649 від 27.10.2018 року, № РН- 0000760 від 21.11.2018 року, № РН-0000836 від 28.12.2018 року, № РН-0001076 від 04.02.2019 року підписаних Позивачем передано у власність Відповідача Товар (дизельне паливо) на загальну суму 1 248 940,56 грн (а.с. 14-23).

Відповідачем здійснено частково розрахунок за поставлений товар в сумі 1 209 940,56 грн, що підтверджується банківською випискою від 24.07.2019 року, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 24-28).

Отже, станом на серпень 2019 року у Відповідача виникла заборгованість перед Постачальником за поставлений Товар в сумі 39 000,00 грн.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Зміст спірних правовідносин становлять взаємні права та обов`язки сторін щодо належного виконання умов Генерального договору купівлі - продажу нафтопродуктів № 280218-1Д від 28.02.2018 року, які також врегульовано нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання Позивачем зобов`язань щодо поставки товару, у встановлений договором строк.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 39 000,00 грн боргу за Генеральним договором купівлі - продажу нафтопродуктів № 280218-1Д від 28.02.2018 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин в сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Ніка - Імпорт" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки звернення до суду сприяли неправильні дії відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський М`ясокомбінат" (вул. Сосонське шосе, 8, смт Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300, код - 31380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Ніка - Імпорт" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021, код - 39244452) 39 000,00 грн - заборгованості за Генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 280218-1Д від 28.02.2018 року та 2 102,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2020 р.

Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, 17, а/с 1958, м. Вінниця, 21021)

3 - відповідачу (вул. Сосонське шосе, 8, смт Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300)