Рішення

від 29.04.2020 по справі 902/143/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2020 р. Cправа № 902/143/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., при секретарі Незамай Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеконференції матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "ПРОДМАШСТРОЙ", вул. Маяковського, 2в, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402, код - 21817337

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ", вул. Максимова, 10, м. Вінниця, 21036, код - 41787211

про стягнення 24 057,71 грн

В С Т А Н О В И В :

17.02.2020 року Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "ПРОДМАШСТРОЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" про стягнення 24 057,71 грн заборгованості, з яких 21 000,00 грн основного боргу, 2 486,89 грн штрафу, 317,10 грн інфляційних втрат та 253,72 грн 3% річних за договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18/03/19ТЦ від 18.03.2018 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов`язань в частині оплати наданих послуг за договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18/03/19ТЦ від 18.03.2018 року.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" 21 000,00 грн основного боргу, 2 486,89 грн штрафу, 317,10 грн інфляційних втрат та 253,72 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року позов залишено без руху на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03.03.2020 року на адресу суду надійшов лист позивача (вих. № 94 від 27.02.2020 року) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи на 01 квітня 2020 року.

17.03.2020 року на адресу суду від керівника позивача надійшло клопотання б/н від 12.03.2020 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

В судове засідання 01.04.2020 року з"явився представник позивача, відповідач повноважного представника не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином (16.03.2020 р.), що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 3664 від 25.03.2020 р.).

17.03.2020 року позивач надіслав до суду супровідний лист № 115 від 12.03.2020 року.

У судовому засіданні 01.04.2020 року судом з`ясовано, що матеріали справи не містять достатніх доказів для вирішення спору, тому розгляд справи відкладено до 29.04.2020 року, про що повідомлено сторін ухвалою. яка надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

24.04.2020 року позивачем надано лист №180 від 21.04.2020 року (вх. №01-34/3734/20) про повторне направлення на адресу відповідача актів наданих послуг та рахунків на оплату.

У судове засідання 20.04.2020 року прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судових засіданнях не скористався, повідомлень щодо наявності перешкод прибути до суду не надав, не клопотав про відкладення розгляду справи через вжиті Кабінетом Міністрів України карантинні заходи.

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників сторін.

Відповідач жодним чином не повідомив суд про неможливість забезпечення явки представника у судове засідання. не посилався на встановлені Кабінетом Міністрів України обмеження, пов`язані із введенням карантинних заходів.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "ПРОДМАШСТРОЙ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18/03/19ТЦ від 18.03.2018 року.

В рамках даного договору позивачем надано транспортні послуги в сумі 21000,00 грн, які не сплачено відповідачем.

Тому, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" 21 000,00 грн основного боргу, 2 486,89 грн штрафу, 317,10 грн інфляційних втрат та 253,72 грн 3% річних.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 18.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАШСТРОЙ" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" (Замовник) укладено договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18/03/19ТЦ (а.с. 16-18).

Відповідно п. 1.1 предметом Договору є надання автотранспортних послуг з доставки вантажів у визначені Замовником пункти у межах України.

Сторони погодили порядок відшкодування витрат та здійснення платежів (п.п. 4.1. - 4.4. Договору), оплата повинна здійснюватись на підставі виставленого Перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Строк дії договору до 31.12.2020 року (п. 7.1. Договору).

Судом встановлено, що ТОВ "Продмашстрой" складено, підписано та направлено ТОВ "Аркада СВ" акт надання послуг №639 від 12.09.2019 року на суму 7000,00 грн., акт надання послуг №640 від 16.09.2019 року на суму 7000,00 грн., акт надання послуг №641 від 16.09.2019 року на суму 7000,00 грн. (а.с. 19-21), а також рахунки на оплату №625 від 12.09.2019 року, №626 і №627 від 16.09.2019 року (а.с. 22-24).

Оскільки, відповідачем не проведено розрахунку за надані послуги позивачем направлено претензію №360 від 03.12.2019 року (а.с. 25).

Факт отримання претензії, обізнаність зі змістом актів надання послуг та рахунків на оплату підтверджується листом ТОВ "Аркада СВ" №2712/12 від 27.12.2019 року (а.с. 26), згідно якого відповідач визнає борг в сумі 21 000,00 грн за Договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18/03/19ТЦ від 18.03.2018 року, просить його реструктуризувати на строк п`ять місяців, починаючи з січня 2020 року. Тобто, відповідач визнав заборгованість перед позивачем та підтвердив обставин надання послуг з перевезення.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Разом з тим, згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства (ст. 311 ГК України).

В силу вимог ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

В силу ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням встановлених обставин, оскільки відповідачем вчинено дії, які свідчать про визнання боргу, суд вважає доведеним факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів на суму 21 000,00 грн згідно виставлених позивачем актів надання послуг та рахунків на оплату.

Отже, суд доходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, тому позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 21 000,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 486,89 грн пені, 317,10 грн інфляційних втрат, та 253,72 грн - 3% річних, нарахованих за період з 20.09.2019 по 14.02.2020 рр., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 5 Договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Зокрема, за порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки, а також 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

При цьому, нарахування пені, застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України пов`язано із нормативними засобами відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тобто застосовується у випадку протиправних дій відносно недотримання строків виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Строк виконання грошових зобов`язань згідно п.4.2. Договору повязано зі отримання відповідачем рахунків на оплату послуг та фактом підписання актів виконаних робіт.

Однак, позивачем не надано поштових документів, які містять відомості про конкретну дату отримання ТОВ "Аркада СВ" актів та рахунків.

Факт їх отримання підтверджується листом відповідача від 27.12.2019 року (а.с. 26), тому суд виходить з того, що в силу вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України ТОВ "Аркада СВ" повинно виконати свої зобов`язання зі сплати грошових коштів не пізніше наступного дня, тобто 28.12.2019 року.

Відтак, прострочення мало місце починаючи з 29.12.2019 року, тому саме з цієї дати слід розраховувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати у межах предмету позову, визначеного позивачем - 14.02.2020 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум пені, відсотків річних, інфляційних втрат у правильних періодах, судом визначено розмір пені в сумі 701,97 грн, 3% річних в сумі 82,64 грн, інфляційних втрат у розмірі 42,00 грн, що є меншими, ніж заявлені позивачем, тому заявлені позивачем до стягнення 2 231,10 грн (3 057,71 - 826,61) - сума пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу, не спростовано обставин належного виконання умов договору зі сторони позивача, тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо часткової відмови у стягненні відсотків річних, інфляційних втрат та пені.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (90,73%) в сумі 1 907,06 грн, судові витрати в сумі 194,94 грн - слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" (вул. Максимова, 10, м. Вінниця, 21036, код - 41787211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАШСТРОЙ" (вул. Маяковського, 2в, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402, код - 21817337) 21 000,00 грн - основного боргу за Договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18/03/19ТЦ від 18.03.2018 року та нарахованих за період з 29.12.209 по 14.02.2020 рр. 701,97 грн - пені, 82,64 грн - 3% річних, 42,00 грн - інфляційних втрат та 1 907,06 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "ПРОДМАШСТРОЙ" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада СВ" 1 784,92 грн - пені, 171,08 грн - 3% річних та 275,10 грн - інфляційних втрат.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 194,94 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2020 р.

Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Маяковського, 2в, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402)

3, 4 - відповідачу ( вул. Максимова, 10, м. Вінниця, 21036; вул. Лютеранська, 20, м. Київ, 01024)