Рішення

від 24.04.2020 по справі 904/886/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2020м. ДніпроСправа № 904/886/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"(50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6А; ідентифікаційний код 03341316)

до Житлово-будівельний кооператив "РАССВЕТ"(50042, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Співдружності, буд. 32; ідентифікаційний код 23077519)

про стягнення 37 235 грн. 65 коп.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№810/20 від 17.02.2020) до відповідача Житлово-будівельний кооператив РАССВЕТ , в якій просить суд:

- прийняти позовну заяву Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Житлово-будівельного кооперативу РАССВЕТ до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного провадження;

- стягнути з Житлово-будівельного кооперативу РАССВЕТ (520042, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Співдружності, буд. 32; ідентифікаційний код 23077519) на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6а; ідентифікаційний код 03341316) 37 235 грн. 65 коп., що складає 35 725грн. 52 коп. - заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, надані відповідно до умов Договору від 10.07.2013р. № 323 за період з 01.09.2019р. по 31.12.2019р., 151 грн.71коп. - 3 % річних та 1 358грн. 42коп., - пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, у клопотанні (вх.№18675/20 від 24.04.2020) про зменшення розміру пені (штрафних санкцій) у справі №904/886/20 та відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного грошового зобов`язання у зв`язку з його фактичним виконанням просить зменшити розмір пені (штрафних санкцій) до 10% від заявленого позивачем у розмірі 136 грн. 00 коп. та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 35 725 грн. 52 коп. у зв`язку з його фактичним виконанням відповідачем, посилаючись на те що: - відповідачем було сплачено у повному обсязі загальний розмір заборгованості щодо стягнення якої було заявлено позовні вимоги, про що свідчать платіжні доручення, додані до матеріалів справи; - заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв`язку з несвоєчасною оплатою членами Житлово-будівельного кооперативу РАССВЕТ спожитих послуг; - діяльність відповідача була ускладнена систематичною несплатою його членів внесків, що фактично унеможливлювало виконання відповідачем свого грошового зобов`язання.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається 10.07.2013 між Комунальним підприємством "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" , як Кривбасводоканал, та відповідачем - Житлово-будівельним кооператив РАССВЕТ , як споживачем, було укладено договір №323 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого КП Кривбасводоканал зобов`язується забезпечити споживача питною водою, виробником якої є ДПП Кривбаспромводопостачання , та прийняти від нього стічні води, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 245 596,44 м 3 /рік, в тому числі: населення 24 294,40мЗ/рік; власні потреби 302,04 м 3 /рік; водовідведення 24 522,44 м 3 /рік, в тому числі по групам: населення 24 294,4 м 3 /рік; власні потреби 228,04 м 3 /рік.

Як встановлено умовами пункту 1.2 Договору зміни договірного об`єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість мешканців ( в т.ч. пільгова категорія населення), орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об`єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 1.4. Договору питна вода подається КП Кривбасводоканал споживачу згідно показників засобів обліку; у разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами; показання будинкових засобів обліку знімаються представником КП Кривбасводоканал один раз на місяць у присутності представника споживача.

Пунктом 1.6 Договору сторонами узгоджено, що при виході засобів обліку з ладу кількість використаної холодної води визначається за середньодобовою витратою за попередні три розрахункові місяці, а в окремих випадках дозволяється встановлення засобів обліку на групу об`єктів.

Згідно з пунктом 1.7 Договору кількість стічних вод (водовідведення). що надходять до каналізації визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями технічних засобів, а при їх відсутності, по нормам споживання.

Відповідно до пункту 1.8 Договору споживач для узгодження акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акту, у відділ Водозбуту КП Кривбасводоканал не пізніше 25-го числа кожного місяця (у лютому 23 числа); якщо представник не прибув у зазначений час, або необгрунтовано відмовився від підписання акту, КП Кривбасводоканал на підставі даних приладів обліку води, або норм споживання, складає акт в односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу.

Як убачається з пункту 2.1 Договору тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання Договору затверджені: - Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №90 від 10.02.2012р. за 1 м 3 з ПДВ: населення: питна вода - 0,996грн.; стоки-1,284грн.; - Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №222 від 20.10.2011р. за 1 м 3 з ПДВ: власні потреби: питна вода - 4,488грн.; стоки- 5,088грн.

Згідно з пунктом 2.2. Договору у випадку зміни тарифів на послуги, КП Кривбасводоканал повідомляє про це Споживача, відповідно до чинного законодавства України через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів; споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

Відповідно до пункту 3.1. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються Споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції; можливі інші форми оплати наданих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що при оформленні платіжного доручення або протоколу взаємозаліку, у графі призначення платежу Споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору; у разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується КП Кривбасводоканал в рахунок попередньої оплати.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15-го числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу; Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - зі сторони виконавця - начальник Водозбуту або заступник начальника Водозбуту з бухгалтерського обліку, зі сторони споживача - голова або бухгалтер.

Згідно пуктом 4.2.1 Договору споживач зобов`язався своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача визначаються актами розмежування балансової та належності, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 6.1 Договору).

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з 10.07.2013 року і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 10.07.2016р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості; на підставі статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

Відповідно до пункту 9.2 Договору, Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни.

Сторонами не подано доказів в підтвердження припинення Договору, а тому Договір є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано відповідачу послуги з постачання холодної питної води і водовідведення за період з 01.09.2019р. по 31.12.2019р. у кількості 2340,00 м 3 води та 2340,00 м 3 стоків на загальну суму 50 656 грн. 33 коп.

Матеріали справи містять рахунки на оплату за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення згідно Договору за період з 01.09.2019р. по 31.12.2019р. на загальну суму 50 656 грн. 33 коп. у тому числі: - від 30.09.2019р. №40090/06/40н на суму 14 850 грн. 53 коп.; - від 31.10.2019р. №44492/06/40н на суму 14 850 грн. 53 коп.; - від 29.11.2019р. №49156/06/40н на суму 10 239 грн. 51 коп.; - від 30.12.2019р. №53756/06/40н на суму 10 715 грн. 76 коп.

Як вбачається відповідач за спожиті послуги з централізованого водопостачання і водовідведення розрахувався у повному обсязі, у тому числі у сумі 35 725 грн. 52 коп. після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином провадження у справі у частині основного боргу підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач несе відповідальність згідно з законодавством і Договором: за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені, штрафу, індексу інфляції.

Крім того, відповідно до пункту 5.5 Договору споживач зобов`язаний при несвоєчасній оплаті за надані послуги сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, пеня згідно з розрахунком становить 1 358 грн. 42 коп. (з 05.12.2019 по 05.02.2020).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, річні згідно розрахунку становлять 151 грн. 71 коп. (з 05.12.2019 по 05.02.2020).

Що стосується заявленого відповідачем клопотання щодо зменшення розміру пені, суд вважає, що заявлена до стягнення сума пені підлягає зменшенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, грантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, як захист інтересів кредитора, так і застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Як вбачається, відповідачем у повному обсязі виконано зобов`язання щодо оплати за надані позивачем послуги з постачання холодної питної води і водовідведення.

Тому суд, враховуючи ступінь виконання зобов`язань відповідачем вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%.

Отже, розмір пені, що підлягає стягненню, становить 679 грн. 31 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається при зверненні позивача з позовом до суду було сплачено судовий збір у сумі 2 102 грн.00 коп. згідно платіжного доручення від 11.02.2020 №291.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі у частині 35 725 грн. 52 коп. - основного боргу підлягає закриттю, то сплачена сума судового збору з цією суми підлягає поверненню позивачу у сумі 2 016 грн. 75 коп. за клопотанням позивача.

Решту витрат по сплаті судового збору у сумі 85 грн. 25 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 169, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"(50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6А; ідентифікаційний код 03341316) до Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ"(50042, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Співдружності, буд. 32; ідентифікаційний код 23077519) про стягнення 37 235 грн. 65 коп. у частині 35 725 грн. 52 коп. - основного боргу.

Задовольнити клопотання Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ"(50042, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Співдружності, буд. 32; ідентифікаційний код 23077519) про зменшення розміру пені частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ"(50042, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Співдружності, буд. 32; ідентифікаційний код 23077519) на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"(50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Єсеніна, 6А; ідентифікаційний код 03341316) 679 (шістсот сімдесят дев`ять) грн. 31 коп. - пені, 151 грн. (сто п`ятдесят одна) грн. 71 коп. - річних та 85 (вісімдесят п`ять) грн. 25 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

29.04.2020.