Рішення

від 24.04.2020 по справі 908/391/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2020 Справа № 908/391/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/391/20

за позовом: Фізичної особи-підприємця Вахрамєєвої Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 41 469,36 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Вахрамєєва Олена Олександрівна звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 12.02.2020 до Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича про стягнення боргу за виконане перевезення в сумі 17135,00 грн., пені в сумі 16099,23 грн., 7% річних в сумі 3581,90 грн., інфляційних витрат в сумі 4653,23 грн., що разом складає 41469,36 грн.

Разом з тим, в пунктах 1, 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/391/20, присвоєно справі номер провадження 12/32/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

10.04.2020 на адресу суду від позивача надійшов лист від 04.03.2020, відповідно до змісту якого останній на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2020 надає товарно-транспортну накладну (CMR) № 006759 та чіткі копії рахунку № 164 від 17.02.2017 та листа ФОП Тютюник В.В. № ТВ-259 від 25.06.2018. При цьому повідомляє, що станом на дату направлення даного листа від відповідача до позивача заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та заперечення щодо суті позовних вимог не надходили.

Ухвалою суду від 24.02.2020 запропоновано відповідачу у строк до 11.03.2020, проте не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов в порядку приписів ст. 165 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.04.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Зі змісту поданої позовної заяви в даній справі вбачається, що позивач в ній посилається на укладення з відповідачем договору про транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні № F-ZU1705/16-1 від 17.06.2016.

При цьому до позовної заяви позивач надав засвідчену копію договору про транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні № F-ZU1705/16-1 від 17.05.2016.

Втім, оскільки докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в тексті позовної заяви, а саме: рахунок на оплату № 164 від 17.02.2017, акт надання послуг № 164 від 17.02.2017, претензія № 1/10-19 від 08.10.2019 містять посилання на договір про транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні № F-ZU1705/16-1 від 17.05.2016 суд дійшов висновку про те, що позивачем в тексті позовної заяви допущено описку при зазначенні дати укладення договору з відповідачем. Відтак позов у справі № 908/391/20 заявлений позивачем саме за договором про транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні № F-ZU1705/16-1 від 17.05.2016.

Позов мотивовано тим, що 17.05.2016 між Фізичною особою-підприємцем Вахрамєєвою Оленою Олександрівною, далі Експедитор, та Фізичною особою-підприємцем Тютюником Василем Володимировичем, далі Замовник, був укладений договір про транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному автомобільному сполученні № F-ZU1705/16-1, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Експедитор зобов`язується від свого імені та за рахунок Замовника укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів Замовника (або його контрагентів) відповідно до його письмових вказівок-доручень, які оформляються у вигляді заявок, листів або транспортних замовлень та стають невід`ємною частиною Договору (далі по тексту - Заявки), а Замовник, в свою чергу, зобов`язується сплатити Експедитору винагороду за виконання згаданого доручення.

Згідно із п. 2.1. - 2.3. Договору для здійснення кожного перевезення Замовник в строк не пізніше 48-ми годин до бажаної дати початку перевезень оформлює та передає Експедитору факсимільним зв`язком Заявку, складену у довільній формі, яка в обов`язковому порядку містить в собі наступну інформацію:

- адресу місця завантаження та розвантаження вантажу;

- дата та час подачі автомобіля на завантаження;

- вагу, номенклатуру та загальну вартість вантажу, а також, кількість місць та вид пакування;

- адресу відправника та одержувача вантажу, контактні телефони відповідальних осіб за завантаження та розвантаження вантажу, а також його кріплення;

- адресу проведення митного оформлення в місцях завантаження та розвантаження;

- бажаний строк доставки вантажу;

- вартість перевезення (або фрахту), що включає в себе вартість перевезення та винагороду Експедитора;

- при необхідності, інші особливості перевезень вантажу.

Для цілей даного Договору, вищезгадана Заявка буде розглядатися Експедитором як належна письмова вказівка Замовника на організацію та забезпечення транспортування вантажу шляхом укладання від імені Експедитора та за рахунок Замовника одного або декількох договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні. Протягом 24-х годин після отримання Заявки, за допомогою факсимільного зв`язку Експедитор повинен інформувати Замовника про реєстраційні номери транспортного засобу, що буде здійснювати перевезення, і, тим самим, підтвердити прийняття Заявки до виконання, на умовах, викладених в ньому, або, за неможливості здійснення перевезення на умовах, що викладені в Заявці, запропонувати Замовнику інші умови здійснення перевезення.

Умовами п. 2.5. Договору сторони визначили, що для цілей даного Договору, належним документом, що підтверджує виконання своїх обов`язків Експедитора, буде вважатися завірена печаткою перевізника копія товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів на шляху прямування вантажу.

Пунктами 3.5., 3.6. Договору передбачені обов`язки Замовника, а саме:

- сплатити, узгоджені сторонами, - вартість конкретного перевезення, винагороду Експедитора з розрахунку за кожне завершене перевезення, а також, відшкодувати додаткові витрати Експедитора, що були пов`язані з виконання Заявки;

- у встановлені даним Договором строки підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Пунктами 3.9., 3.12. Договору передбачені обов`язки Експедитора, а саме:

- забезпечити доставку вантажу в узгоджений сторонами пункт призначення та передати його уповноваженій особі одержувача вантажу в цілісності за товарно-транспортною накладною (CMR) та з оригіналами документів про митне оформлення вантажу на шляху його прямування;

- у встановлені даним Договором строки, готувати, підписувати та передавати Замовнику акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 4.1. - 4.4. Договору розрахунки за Договором здійснюються сторонами у безготівковій формі та в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Замовника на рахунок Експедитора, при цьому, всі банківські витрати та комісії у зв`язку з таким перерахуванням сплачуються Замовником. За кожне завершене перевезення Замовник виплачує Експедитору винагороду, розміри якої сторони визначають у Заявках, а також, здійснює оплату вартості такого перевезення у розмірі, раніше узгодженому сторонами, та, додатково, відшкодовує витрати Експедитора, які були пов`язані з виконанням Заявки. Підставою для розрахунків за Договором є рахунок Експедитора. Термін проведення розрахунків за Договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 7 (сім) календарних днів з моменту отримання Замовником рахунку.

Згідно із п. 8.1. Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і має необмежений строк дії, при цьому кожна зі сторін в будь-який час і за будь-якої причини може достроково припинити дію такого договору, заздалегідь, але не пізніше ніж за тридцять календарних днів, письмово повідомивши про це іншу сторону.

Так, на виконання умов Договору між сторонами була узгоджена та підписана заявка на транспортування вантажу автомобільним транспортом, а саме:

- заявка № ZF-UA090217/1, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу - (рослинної лікарської сировини в кількості 200 місць, 4750 кг, 30 куб.м. у поліпропіленових мішках): з пункту завантаження - Україна, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Руднєвої, 3б до місця розвантаження: Чехія, м. Хеб, митниця місця призначення - Чехія, м. Валашське Мевиржичи, ставка за перевезення 38635,00 грн., дата завантаження - 09.02.2017.

Як вказує в позовній заяві позивач, на виконання вимог заявки № ZF-UA090217/1, міжнародне перевезення вантажу здійснено транспортним засобом ФОП Попов Ф.Г. на підставі договору про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № F-PU090217/1, укладеного 09.02.2017 між ним та ФОП Вахрамєєва О.О. Перевезення вантажу здійснювалось із використанням товаро-супровідного документу - міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 006759.

Позивач в позові зазначає, що ним вчасно та відповідно до умов заявки організовано перевезення, вантажоодержувачем отримано товар у повному обсязі, без претензій по об`єму, якості та строкам, що підтверджується відбитком особистої печатки вантажоодержувача на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 006759 (а.с. 22).

У відповідності до умов п. 4.3. Договору позивачем був виписаний відповідачу рахунок на оплату транспортних послуг № 164 від 17.02.2017 на суму 38635,00 грн. (а.с. 23).

Матеріали справи свідчать, що факт надання позивачем відповідачу транспортних послуг за Договором на суму 38635,00 грн., та факт прийняття цих послуг відповідачем підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг № 164 від 17.02.2017 (а.с. 24).

В матеріалах справи міститься лист відповідача за вих. № ТВ-259 від 25.06.2018, в якому останній гарантує оплату боргу за транспортні послуги частинами до 31.07.2018.

До матеріалів справи позивачем надані виписки АТ УкрСиббанк по рахунку позивача та довідка за даними бухгалтерського обліку позивача за період з січня 2017 по січень 2020, посилаючись на які позивач зазначає, що відповідачем на виконання умов Договору та рахунку № 164 від 17.02.2017 в період з 29.03.2017 по 19.09.2019 були здійснені платежі на загальну суму 21500,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 31.01.2020 позивач надіслав на адресу відповідача ( АДРЕСА_3 ) повідомлення про зміну своїх платіжних реквізитів разом з рахунком № 164 від 17.02.2017 з новими банківськими реквізитами, що підтверджується копіями опису вкладення, фіскального чеку від 31.01.2020 та накладної № 0200244853063 від 31.01.2020 (а.с. 46).

Також в матеріалах справи міститься претензія № 1/10-19 від 08.10.2019, адресована відповідачу, в якій останній просить здійснити перерахування грошових коштів на користь ФОП Вахрамеєва О.О. у розмірі 17135,00 грн. та пеню в сумі 20715,35 грн. до 31.10.2019 включно.

Позивач в позові вказує, що станом на лютий 2020 року відповідачем позивачу на виконання умов Договору із 38635,00 грн. перераховано 21500,00 грн., у зв`язку з чим заборгованість за Договором складає 17135,00 грн., яку і просить стягнути позивач.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з боку відповідача позивач намагається стягнути з останнього пеню за період з 17.02.2017 по 11.02.2020 в сумі 16099,23 грн. та 7% річних за період з 17.02.2017 по 11.02.2020 в сумі 3581,90 грн. на підставі п. 5.7. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за порушення Замовником термінів розрахунків, встановлених Договором або умовами Заявок, Експедитор вправі нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу, а також 7% річних від простроченої суми.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього інфляційні витрати за період з березня 2017 по грудень 2019 в сумі 4653,23 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір транспортного експедирування. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, умови перевезення, визначили порядок розрахунків і розмір плати за перевезення вантажу, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 929 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 316 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно із ч. 1-3 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 1 ст. 930 ЦК України визначено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Згідно із ч. 1 ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Порядок розрахунків за Договором сторони визначили в розділі 4 Договору, а саме в п. 4.1. - 4.7.

Так, умовами п. 4.2., 4.3., 4.4. Договору сторони узгодили, що за кожне завершене перевезення Замовник виплачує Експедитору винагороду, розміри якої сторони визначають у Заявках, а також, здійснює оплату вартості такого перевезення у розмірі, раніше узгодженому сторонами, та, додатково, відшкодовує витрати Експедитора, які були пов`язані з виконанням Заявки. Підставою для розрахунків за Договором є рахунок Експедитора. Термін проведення розрахунків за Договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 7 (сім) календарних днів з моменту отримання Замовником рахунку.

В матеріалах справи міститься підписана та узгоджена сторонами заявка № ZF-UA090217/1, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу та визначили ставку за перевезення в розмірі 38635,00 грн.

Як зазначено вище, позивач в тексті позовної заяви вказує, що перевезення вантажу здійснювалось із використанням товарно-супровідного документу - міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 006759.

Під час дослідження змісту наявної в матеріалах справи (в оригіналі) міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 006759 судом встановлено, що зазначені в ній місце розвантаження вантажу, кількість місць, вага вантажу не співпадають із місцем розвантаження вантажу, кількістю місць, вагою вантажу, які вказані у заявці № ZF-UA090217/1. Зокрема в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 006759 зазначено місце розвантаження вантажу: Trencin Slovenska republica , кількість місць - 255 (п/п мішки), вага 4783,80 кг., а в заявці № ZF-UA090217/1 зазначено місце розвантаження вантажу: Чехія, м. Хеб, кількість місць 200, вага 4750 кг.

Проте, надання Експедитором (позивачем) відповідачу (Замовнику) транспортних послуг з перевезення вантажу за маршрутом м. Бердянськ (Україна) - м. Хеб (Чехія) на суму 38635,00 грн. за договором № F-ZU1705/16-1 від 17.05.2016 підтверджується іншими доказами, а саме: підписаним між сторонами у справі актом надання послуг № 164 від 17.02.2017 (а.с. 24), в тому числі здійсненими відповідачем частковими оплатами боргу.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем здійснювалися наступні оплати на загальну суму 21500,00 грн., що підтверджується виписками АТ УкрСиббанку по рахунку позивача, а саме:

- 05.09.2017 здійснена оплата в сумі 2000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 145 від 15.12.2016 ;

- 30.03.2017 здійснена оплата в сумі 4000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 145 від 15.12.2016 ;

- 29.03.2017 здійснена оплата в сумі 5000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 164 від 17.02.2016 ;

- 28.12.2018 здійснена оплата в сумі 1000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 164 від 17.02.2017;

- 21.03.2019 здійснена оплата в сумі 1000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги ;

- 28.04.2017 здійснена оплата в сумі 1000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 145 від 15.12.2016 ;

- 19.04.2017 здійснена оплата в сумі 3000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 145 від 15.12.2016 ;

- 20.09.2017 здійснена оплата в сумі 1000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 145 від 15.12.2016 ;

- 06.07.2017 здійснена оплата в сумі 1500,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги за рахунком № 145 від 15.12.2016 ;

- 20.02.2019 здійснена оплата в сумі 1000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги ;

- 19.09.2019 здійснена оплата в сумі 1000,00 грн., призначення платежу: за транспортні послуги .

Предметом заявленого в даній справі позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за транспортні послуги за рахунком № 164 від 17.02.2017.

Однак, оскільки позивач самостійно в позовній заяві зазначає, що відповідачем на виконання Договору та рахунку № 164 від 17.02.2017 здійснені платежі на загальну суму 21500,00 грн., при цьому відповідач заперечень щодо проведення вказаних оплат суду не надав, відтак суд приймає вказані оплати на суму 21500,00 грн. як оплати боргу саме за рахунком № 164 від 17.02.2017.

Таким чином, з урахуванням здійснених часткових оплат, залишок заборгованості відповідача за транспортні послуги складає 17135,00 грн.

В акті надання послуг № 164 від 17.02.2017, особисто підписаному відповідачем та скріпленому його печаткою, міститься інформація, що вказаний акт видано на підставі розрахункового документу: рахунку на оплату № 164 від 17.02.2017.

В матеріалах справи міститься рахунок на оплату № 164 від 17.02.2017 транспортних послуг на суму 38635,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідач підписав з позивачем акт надання послуг № 164 від 17.02.2017, виданий на підставі рахунку № 164 від 17.02.2017, відтак відповідач отримав від позивача 17.02.2017 вказаний рахунок.

З урахуванням викладеного в силу умов п. 4.4. Договору строк оплати наданих транспортних послуг за вказаним актом настав 24.02.2017, прострочка виникла з 25.02.2017.

Втім, відповідач обов`язок з оплати транспортних послуг у строк, встановлений Договором в повному обсязі не виконав та заборгованість в сумі 17135,00 грн. не оплатив.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором щодо не здійснення у повному обсязі оплати наданих транспортних послуг, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вказаних послуг настав, а наявність заборгованості в сумі 17135,00 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу. Відповідач доказів сплати боргу в сумі 17135,00 грн. суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Вахрамєєвої Олени Олександрівни до Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича про стягнення боргу за виконане перевезення в сумі 17135,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором в частині оплати наданих послуг нарахував відповідачу пеню за період з 17.02.2017 по 11.02.2020 в сумі 16099,23 грн. та 7% річних за період з 17.02.2017 по 11.02.2020 в сумі 3581,90 грн.

Відповідно до п. 8.5. Договору сторонами досягнута згода, що нарахування штрафних санкцій та процентів, передбачених Договором, Заявками та законодавством України, здійснюватиметься Експедитором протягом усього часу існування порушення зобов`язання винною стороною, а позовна давність по таких вимогах складатиме три роки.

Таким чином, вказаним пунктом Договору передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за період більший, ніж встановлено нормою ч. 6 ст. 232 ГК України.

Дослідивши розрахунок пені та 7% річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка, а саме невірно визначений початок періоду прострочення та строк оплати послуг з урахуванням п. 4.4. Договору. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені та 7% річних за допомогою програми "Законодавство".

Пеня та 7% річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за транспортні послуги за актом № 164 від 17.02.2017 та рахунком на оплату № 164 від 17.02.2017, який відповідач отримав 17.02.2017, строк оплати яких настав 24.02.2017, прострочка виникла з 25.02.2017, враховуючи часткові оплати здійснені відповідачем в період з 29.03.2017 по 19.09.2019 на суму 21500,00 грн.

- за період з 25.02.2017 по 11.02.2020 (1082 дні прострочення) від залишку боргу 17135,00 грн. пеня складає 15994,73 грн.;

- за період з 25.02.2017 по 11.02.2020 (1082 дні прострочення) від залишку боргу 17135,00 грн. 7% річних складають 3555,25 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, сума пені складає 15994,73 грн., а розмір 7% річних за прострочення оплати вартості послуг становить 3555,25 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Вахрамєєвої Олени Олександрівни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича пені та 7% річних підлягають задоволенню частково, а саме пеня в сумі 15994,73 грн., 7% річних в сумі 3555,25 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за надані транспортні послуги, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за загальний період з березня 2017 по грудень 2019 здійснений у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 4653,23 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Вахрамєєвої Олени Олександрівни до Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь:

- Фізичної особи-підприємця Вахрамєєвої Олени Олександрівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , борг за виконане перевезення в сумі 17135 (сімнадцять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 00 коп., пеню в сумі 15994 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 73 коп., 7% річних в сумі 3555 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 25 коп., інфляційні витрати в сумі 4653 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят три) грн. 23 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн. 35 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Фізичної особи-підприємця Вахрамєєвої Олени Олександрівни до Фізичної особи-підприємця Тютюник Василя Володимировича відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 29.04.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.