Рішення

від 30.04.2020 по справі 910/2719/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2020Справа № 910/2719/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний - Дім" (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Шашкевича, 3, код ЄДРПОУ 40745998)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР БУДТОРГ" (04201, м.Київ, вул.Кульженків Сім`ї, 35, код ЄДРПОУ 42941009)

про стягнення 125 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Срібний - Дім" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР БУДТОРГ" про стягнення 125 600,00 грн вартості оплаченого за платіжним дорученням № 370 від 27.12.2019, проте не поставленого товару.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано поставку товару, оплаченого позивачем, у повному обсязі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.03.2020 відкрив провадження у справі № 910/2719/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначив сторонам строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов, у т.ч. у встановлений строк, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав. Ухвала суду від 02.03.2020 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, що відповідає відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана - 10.03.2020.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу суду від 02.03.2020 - 17.03.2020.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (постачальник) був укладений договір купівлі-продажу № 27122019/19, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати власність Покупцеві металопрокат, іменований надалі Продукція, в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у рахунках, або у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору, покупець зобов`язаний прийняти Продукцію і оплатити її у строки, передбачені даним Договором та додатками до нього.

Сторони у пп.2.2, 2.5 договору визначили, що кількість кожної партії Продукції узгоджується між Сторонами в рахунках або Специфікаціях до цього Договору. Право власності на Продукцію, а також усі ризики, переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі Продукції Покупцеві або перевізнику, що підтверджується підписом представника Покупця/перевізника на видатковій накладній чи іншому документі, що підтверджує факт передачі Продукції Покупцеві.

Відповідно до п.2.6 договору, термін поставки Продукції - 5 (п`ять) банківських дні. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій Продукції узгоджуються Сторонами у Специфікаціях до цього Договору.

Згідно п.3.1-3.4 договору, загальна вартість Продукції залежить від фактично замовленої, поставленої та оплаченої кількості Продукції і визначається шляхом складання сум видаткових накладних згідно з якими здійснювалось постачання на протязі терміну дії цього Договору. Умови оплати - передоплата в розмірі 100% на поточний рахунок Постачальника. Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданого Постачальником рахунку Покупцю.

Сторони обумовили у п.3.5 договору, що загальна сума Продукції, яка вказана в рахунку на оплату, базується на теоретичній вазі та може відрізнятися в менший або більший бік після відвантаження Продукції, що буде підтверджено відповідними документами. У випадку відвантаження на більшу суму, Покупець зобов`язаний виконати доплату у термін до 2 (двох) календарних днів з дати поставки Продукції, якщо інше не обумовлено у відповідній специфікації до Даного Договору. У випадку відвантаження Продукції на суму меншу, ніж авансовий платіж, Покупець має право письмово звернутися до Постачальника про повернення грошових коштів.

Відповідно до п.4.1 договору, приймання Продукції за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами даного Договору: за кількістю - на підставі даних видаткової накладної або товарно-транспортної накладної відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості , затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, П-7; за якістю - згідно із супровідними документами, що посвідчують якість Продукції, яка поставляється.

Згідно п.4.3 договору, якщо будуть виявленні факти нестачі або недоліків Продукції під час її приймання за кількістю/якістю виклик представника Постачальника є обов`язковим. Повідомлення про виклик представника Постачальника надсилається негайно, протягом 24-х годин з дня зазначеного у товаросупровідних документах. Нестачею вважається кількість товару, що є різницею між кількістю Продукції, обумовленою у відповідній специфікації або накладній на відвантаження з врахуванням узгодженого толерансу поставки та фактичною кількістю поставленої Продукції.

Підписання особою уповноваженою Покупцем на прийняття Продукції видаткової накладної, свідчить про згоду Покупця із характеристиками та кількістю Продукції, вказаними Постачальником у цій видатковій накладній (п.4.5 договору).

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 20290 від 26.12.2019 на суму 275 900,00 грн. вартості товару за найменуваннями Арматура 10 в кількості 14 т, Арматура 12 в кількості 4т, Арматура 14 в кількості 1,5т, Арматура 16 в кількості 2,5т.

За платіжним дорученням № 370 від 27.12.2019 позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 275 900,00 грн. оплати згідно рах.№20290від 26.12.2019.

У позовній заяві позивач вказує, що 10.01.2020 на об`єкт будівництва ТОВ Срібний Дім за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул..Стебницька, 24 відповідачем засобами перевізника був доставлений товар в кількості що є меншою за обумовлену у рахунку, перевізником не було надано видаткової накладної чи інших документів на поставлену продукцію. Про обставини часткової поставки товару представниками позивача був складений акт від 10.01.2020, в якому зафіксовано перелік поставленого товару та визначено кількість, найменування товару, що залишився непоставленим. Копія вказаного акта від 10.01.2020 додана до матеріалів справи.

За розрахунку позивача, вартість товару, що була поставлена 10.01.2020 становить 150 300,00 грн, залишок не поставленої продукції становить 125 600,00 грн.

12.02.2020 позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих.№ 14 від 06.02.2020 з вимогою належного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу №2712219/9 від 27.12.2019 та здійснення в найкоротші строки поставки продукції в кількості 10,7 т, вартість якої сплачена за платіжним дорученням № 370 від 27.12.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору продукцію у повному обсязі не відвантажив, вартість оплаченого товару, що залишилась непоставленою у сумі 125 000,00 грн не повернув.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд враховував наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Проаналізувавши положення договірних відносин сторін та надані документи, судом встановлено, що позивачем за платіжними документами, які долучені до справи, було сплачено суму 275 900,00 грн. на користь ТОВ "Вектор Будторг" за поставку металопрокату по рахунку на оплату № 20290 від 26.12.2019, в свою чергу відповідач зобов`язаний був передати товар у встановлений договором строк шляхом підписання сторонами видаткової накладної.

За умовами пп. 2.5-2.6 договору було визначено, що поставка товару здійснюється у строк 5 банківських днів, факт передачі продукції фіксується шляхом підписання видаткової накладної чи іншого документа на товар.

Враховуючи підписання договору 27.12.2019, оплату рахунку 27.12.2019, вказаний у п.2.6 договору є таким, що настав.

Доказів поставки відповідачем товару на заявлену суму 125 600,00 грн, передачу його перевізнику, підписання сторонами первинних документів, що підтверджують факт передачі товару у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

За умовами п.3.5 договору визначено, що у випадку відвантаження продукції на суму меншу, ніж авансовий платіж, покупець має право письмово звернутись до постачальника про повернення грошових коштів.

Доказів повернення відповідачем суми 125 600,00 грн, у т.ч. після звернення з вимогою від 10.01.2020 про поставку товару, та пред`явлення позивачем позову у цій справі, суду не надано.

Враховуючи те, що товар позивачем отриманий не був, кошти відповідачем за непоставлений товар повернуті позивачу не були, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача та про стягнення вказаної суми 125 000,00 грн основного боргу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР БУДТОРГ" (04201, м.Київ, вул.Кульженків Сім`ї, 35, код ЄДРПОУ 42941009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний - Дім" (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Шашкевича, 3, код ЄДРПОУ 40745998) 125 600 (сто двадцять п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак