Рішення

від 28.04.2020 по справі 910/18337/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2020Справа № 910/18337/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (01054, м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літ. "Б", код ЄДРПОУ 39761587)

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" (61009, м.Харків, проспект Гагаріна, буд. 183-А, код ЄДРПОУ 21511271)

про солідарне стягнення 1 000 000,00 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 000 000 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест", як боржника за кредитним договором № СМ-SME012/264/2008 від 30.05.2008, та ОСОБА_1 , як поручителя боржника по договору поруки № SR-SME012/264/2008 від 17.08.2016, право вимоги до яких позивач обґрунтовує укладенням договору про відступлення права вимоги від 10.01.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.12.2019 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.01.2020.

14.01.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача-1, в якому він надав заперечення на доводи позивача, заявив про розмір попереднього обґрунтованого розрахунку понесених відповідачем 1 витрат, пов`язаних із розглядом справи у сумі 25 000,00 грн на правову допомогу адвоката.

23.01.2020 суд відклав підготовче засідання у справі на 11.02.2020, зобов`язав позивача виконати вимоги п. 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2019.

07.02.2020 до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, що підтверджують витрати відповідача на професійну правничу допомогу.

У підготовчому засіданні 11.02.2020 оголошено перерву на 25.02.2020.

25.02.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.03.2020.

Призначене на 10.03.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 16.03.2020 Господарський суд міста Києва, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з лікарняного, призначив розгляду справи по суті спору на 28.04.2020.

24.04.2020 відповідач 1 засобами поштового зв`язку подав до суду письмові пояснення по суті спору та клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

Сторони у судове засідання 28.04.2020 своїх представників не направили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином відповідно до ст.120 ГПК України.

Відповідач 2 письмового відзиву на позов не надав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача 2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61009, м.Харків, проспект Гагаріна, буд. 183-А, код ЄДРПОУ 21511271, однак, конверти з ухвалами суду від 24.12.2019, 18.03.2020 було повернено до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання , ухвали суду від 23.01.2020, 11.02.2020 повернені до суду із зазначенням причини повернення адресат відсутній .

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового

доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач 2 у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Подані відповідачем 1 пояснення по суті спору судом не приймаються до розгляду відповідно до ч.2 ст118, ст.207 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи подання вказаних пояснень після закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті спору, окрім того учасник справи посилається на обставини та наслідки спливу позовної давності, про які не було заявлено у підготовчому провадженні.

Відповідно до ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне:

30.05.2008 між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест" (позичальник за договором, відповідач 2) був укладений кредитний договір № СM-SME-012/264/2008 (далі - договір), відповідно до умов якого в порядку передбаченому цим договором банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначених у частині № 1 цього договору, а позичальник приймає кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання як вони визначені у цьому договорі.

Відповідно до пункту 2 частини № 1 договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 350 000,00 доларів США, із зазначенням цільового використання кредиту та зі строком повернення кредиту до 03 квітня 2023 року.

Відповідно до пункту 3 частини № 1 договору, сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, а саме фіксований відсоток та FIDR, де фіксований відсоток становить 2,99 %, а FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку, а також в приміщенні банку (як в головному офісі так і в інших установах банку) на інформативних стендах.

Відповідно до пункту 4 частини № 1 договору повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються.

За умовами пунктів 1.9.1., 1.9.2., 1.9.3. договору незважаючи на інші положення цього договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому, або у визначеній банком частині у випадку:

- невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем боргових та інших зобов`язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7 та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. (Застереження: сторони визначають, що реалізація положень п. 1.9.1. не буде розглядатися сторонами як одностороння зміна умов цього договору. Реалізація положень п. 1.9.1. є одним із способів виконання боргових зобов`язань, встановлених за взаємною домовленістю сторін.)

Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами обох частин цього договору (дата договору) та всіх додатків до нього і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому договору в повному обсязі (пункт 7.3. договору).

З наявної в матеріалах справи виписки з особового рахунку позичальника в АТ ОТП Банк № НОМЕР_2 за період з 03.06.2008 по 31.12.2010, по рахунку № НОМЕР_3 за період з 24.03.2014 по 26.12.2018 встановлено, що на виконання умов кредитного договору № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008 банком було надано позичальнику (відповідачу 2) кредитні кошти всього у розмірі 352 103,49 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

17.08.2016 в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № СM-SME-012/264/2008 між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (кредитор за договором) та Громадянкою України ОСОБА_1 (поручитель за договором, відповідач 1) укладено договір поруки № SR- SME012/264/2008/1 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань.

Відповідно до пункту 1.2. договору поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно з пунктом 2.1. договору порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечується вимоги кредитора щодо повернення основної суми кредиту, наданого боржнику, сплати процентів за користування кредитом, сплата пені за прострочення та штрафу за нецільове використання кредиту.

У п.2.2 договору поруки визначено, що на дату укладення цього договору розмір боргових зобов`язань, забезпечених порукою становить 218 139,25 доларів США.

За умовами пункту 3.1. договору у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині.

Пунктом 3.2. договору сторонами погоджено, що поручитель приймає на себе зобов`язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково.

Відповідно до пункту 3.4. договору обов`язок поручителя виконати боргові зобов`язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі. Для дійсності вимоги кредитор не зобов`язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов`язань боржником.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі (пункти 4.1., 4.2. договору).

01.11.2016 позивач направив на адресу відповідача 2 досудову вимогу від 01.11.2016 № 73-73-3-73-3-1/3721 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008, яка станом на 250 755,11 доларів США, та 1 909 688,29 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом в сумі 218 139,25 доларів США, заборгованість по відсоткам в сумі 32 615,86 доларів США, пеня за прострочення виконання зобов`язань за період з 26.11.2015 по 27.10.2016 (включно) в сумі 1 909 688,29 гривень, що підтверджується описом вкладення у цінний лист за № 0103318994459.

26.12.2018 між Акціонерним товариством ОТП Банк , що є правонаступником ПАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником ЗАТ ОТП Банк (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №26/12/18.

Відповідно до п.27 Реєстру вимог (Додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги №26/12/18, первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника - ТОВ Гефест (код ЄДРПОУ 21511271) за кредитним договором № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008, строк повернення кредиту 26.05.2023, загальна сума основного боргу боржника у валюті договору (USD) 175 998,63; загальна сума процентів, нарахованих на суму заборгованості боржника за кредитним договором у валюті договору: 27252,33; загальна сума основного боргу боржника та загальна сума процентів у валюті договору (USD): 203250,96; загальна сума основного боргу боржника та загальна сума процентів у грн. еквівалентно 5 575 973,42. Договір поруки № SR- SME012/264/2008/1 від 17.08.2016 поручитель: ОСОБА_1 .

В подальшому 10.01.2019 між первісним кредитором - ТОВ Фінансова компанія Інвест Фінанс та новим кредитором - ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо був укладений договір про відступлення права вимоги, в п.2.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор передає у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього договору та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в Реєстрі вимог та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов`язків та зобов`язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення.

Відповідно до п.27 Акту приймання-передачі Реєстру вимог (додаток № 4 до договору), первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги до боржника - ТОВ Гефест (код ЄДРПОУ 21511271) за кредитним договором № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008, строк повернення кредитору 26.05.2023, загальна сума основного боргу боржника у валюті договору (USD) 175 998,63; загальна сума процентів, нарахованих на суму заборгованості боржника за кредитним договором у валюті договору: 27252,33; загальна сума основного боргу боржника та загальна сума процентів у валюті договору (USD): 203250,96; загальна сума основного боргу боржника та загальна сума процентів у грн. еквівалентно 5 575 973,42. Договір поруки № SR- SME012/264/2008/1 від 17.08.2016 поручитель: ОСОБА_1 .

Посилаючись на невиконання відповідачем 2 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № СМ-SME012/264/2008 від 30.05.2008, ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо звернулась до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідача 2 -ТОВ "Гефест", як боржника за кредитним договором та відповідача 1 - ОСОБА_1 , як поручителя боржника по договору поруки № SR-SME012/264/2008 від 17.08.2016, заборгованість, яка утворилась за кредитним договором у сумі 1 000 000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем 2 взятих на себе зобов`язань згідно з кредитним договором, заборгованість за кредитним договором складає 5 575 973,42 грн, з яких позивачем прийнято рішення про пред`явлення до стягнення солідарно з відповідачів суми 1 000 000,00 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач 1 (поручитель) у відзиві на позов зазначає, що надана позивачем до позову копія договору поруки № SR-SME012/264/2008 від 17.08.2016 не дає можливості встановити достеменно факт підписання правочину ОСОБА_1 ; вказує, що направленням 01.11.2016 року досудової вимоги на адресу позичальника кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, при цьому пропустив встановлений ч. 4 статті 559 ЦК України строк пред`явлення вимоги до поручителя, тому зобов`язання відповідача 1 за договором поруки припинені, що свідчить про відсутність підстав солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

Проаналізувавши умови кредитних правовідносин сторін та забезпечення виконання основного зобов`язання, договір про відступлення права вимоги та норми чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом встановлено таке.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст.1050 ЦК передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/12), від 4.07.2018 (справа №310/11534/13) та від 31.10.2018 (справа №202/4494/16).

У кредитному договорі № СМ-SME012/264/2008 від 30.05.2008 визначено дату остаточного повернення кредиту - 26.05.2023.

Матеріалами справи встановлено, що позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася, шляхом надсилання боржнику вимоги від 01.11.2016 № 73-73-3-73-3-1/3721 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008, яка станом на 28.10.2016 становила 250 755,11 доларів США, та 1 909 688,29 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом в сумі 218 139,25 доларів США, заборгованість по відсоткам в сумі 32 615,86 доларів США, пеня за прострочення виконання зобов`язань за період з 26.11.2015 по 27.10.2016 (включно) в сумі 1 909 688,29 гривень. Цією вимогою банк вимагав від ТОВ Гефест погасити у повному обсязі вказану наявну заборгованість протягом 7 (семи) календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов`язання

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 14.02.2018 року за № 564/2199/15-ц, провадження № 61-2404св18, підтверджено правову позицію, якою Верховний Суд підкреслив, що згідно ст. 611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором.

Тож, визначений термін повернення кредиту до 26.05.2023 року, був змінений кредитором на повернення всієї суми в термін 7 календарних днів, а саме 04.11.2016.

Тобто основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до позичальника з вимогою про дострокове виконання кредитного договору.

За розрахунком банку, доданим до вимоги від 01.11.2016 (а.с.59) заборгованість відповідача 2, як позичальника за кредитним договором станом на 26.10.2016 склала 218 139,25 доларів США залишку боргу за кредитом, 32615,86 доларів США несплачених відсотків за користування, 1909 688,29 гривень пені за період з 26.11.2015 по 27.10.2016 (включно) прострочення, загальна суму боргу 250 755,11 доларів США (що еквівалентно станом на 28.10.2016 сумі 6402476,81 грн) та 1909688,29 гривень.

Стаття 554 Цивільного кодексу встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ч.4 ст.559 ЦК (у редакції, чинній на момент настання строку виконання боржником зобов`язання за кредитним договором), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії відноситься до преклюзивних, як строк існування самого зобов`язання поруки, а його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Умовами договору поруки № SR- SME012/264/2008/1 від 17.08.2016 сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором (п.4.1). Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань у повному обсязі (п.4.2).

Тобто договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, а наявний в договорі п.4, яким встановлено, що порука втрачає чинність після повного виконання боргових зобов`язань, не може вважатися строком його дії, оскільки не відповідає змісту статей 251, 252 ЦК, де визначено, що з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається саме календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (позиція Верховного Суду у постанові від 5 червня 2019 у справі №554/1566/17).

Крім того, слід зауважити, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Враховуючи те, що надсиланням вимоги банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, тобто такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання на 04.11.2016, при цьому у матеріалах справи відсутні докази звернення банком до поручителя - ОСОБА_1 із будь-якою вимогою щодо виконання зобов`язання погашення заборгованості ТОВ Гефест за кредитним договором, у межах шестимісячного строку, а звернення новим кредитором із цим позовом до поручителя звернувся у 20.12.2019 року, тобто також зі спливанням 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання, визначених ч.4 ст.559 ЦК, свідчить, що порука припинилася 04.05.2017 після спливу шести місяців дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідача 1 - ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №СМ-SME012/264/2008 від 30.05.2008, як поручителя по договору поруки № SR-SME012/264/2008 від 17.08.2016, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо підстав та розміру заявлених вимог про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест", як боржника за кредитним договором № СМ-SME012/264/2008 від 30.05.2008, суд зазначає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Отже, обов`язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні не вимагається.

Таким чином, у зв`язку із укладенням договору відступлення права вимоги № 26/12/18 від 26.12.2018, договору відступлення права вимоги від 10.01.2019 право вимоги виконання ТОВ Гефест грошових зобов`язань за кредитним договором перейшло до ТОВ Фінансова компанія Інвест-Фінанс та в подальшому до позивача - ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо .

Доказів визнання недійсними вказаних правочинів, їх розірвання матеріали справи не містять.

За правилами ст. ст. 530, 627, 629 ЦК України договір є обов`язковим для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов`язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 не сплатив заборгованість за договорами про відступлення права вимоги ні новому, ні первісним кредиторам, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу за договором про відступлення права вимоги від 10.01.2019.

При цьому судом враховується правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №905/635/18, відповідно до якої у разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов`язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов`язання, тобто такого зобов`язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.

При цьому не слід ототожнювати дійсність вимоги лише з розміром боргу по договору, відносно якого така вимога відступається, що є помилковим (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі 924/1208/18).

Як вже зазначалось судом, банк надіславши на адресу відповідачів вимогу від 01.11.2016 № 73-73-3-73-3-1/3721 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008, змінив строки повернення кредитних коштів, його права нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припинилось з 04.11.2016, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Таким чином, при укладенні договору про відступлення права вимоги № 26/12/18 від 26.12.2018 банк мав право передати на підставі цього правочину новому кредитору лише належне та дійсне право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ Гефест за кредитним договором № СM-SME-012/264/2008 від 30.05.2008 станом на 26.12.2018, доданого до досудової вимоги ТОВ Фінансова компанія Інвест-Фінанс за вих.№121119 від 12.19.2019, вбачається, що сума невиконаних зобов`язань позичальника 5 575 973,42 грн, яка становить обсяг прав вимоги, як по договору про відступлення права вимоги № 26/12/18 від 26.12.2018, так і по договору від 10.01.2019, було відступлене банком, становить у т.ч. 175 998,63 доларів США заборгованості по кредиту (що еквівалентно 4 828 334,80 грн) та 747 638,62 грн заборгованості за відсотками.

Згідно ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При звернення із позовом позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення суми 1000000,00 грн основного боргу заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи презумпцію правомірності правочину, межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн. основного боргу - тіла кредиту та відмову у задоволенні позову до ОСОБА_1 у зв`язку із недоведеністю підстав наявності солідарного зобов`язання сторін станом на час вирішення спору.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача 2.

У відзиві на позовну заяву відповідачем 1 заявлено клопотання про покладення на позивача понесених відповідачем 1 витрат на правову допомогу адвоката у сумі 25 000,00 грн.

Частини перша, третя статті 123 ГПК України встановлюють, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами частини першої статті 126 ГПК України закріплено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених відповідачем 1 заявленого розміру витрат надано:

- копію договору про надання правової допомоги № 01/08/16-02 від 01.08.2016, укладеного між ОСОБА_1 та АО Протекція права , додаткової угоди № 1/1 від 08.01.2020,

- копію ордеру №1014634 від 08.01.2020, виданого АО Протекція права адвокату Старшинському В.А. для представлення інтересів у Господарському суді міста Києва ОСОБА_1 по договору №01/08/16-02 від 01.08.2016.

- копію акту приймання-передачі правової допомоги від 07.02.2020 на суму 25000,00 грн.;

- копії меморіальних ордерів та квитанцій від 03.02.2020, 07.02.2020 на загальну суму 25000,00

- платіжне доручення № 575 від 09.04.2019 на суму 5000,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.1 додаткової угоди № 1/1 договору про надання правової дороги, сторони дійшли згоди, що станом на дату укладення цієї угоди клієнт потребує правої дороги, яка полягає в ознайомленні з матеріалами справи та підготовці відзиву на позов, представництві і захисті прав, свобод та інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва.

Загальна вартість правової допомоги становить 25 000,00 грн (п.2.2 додаткової угоди №1/1).

У п.2.3 додаткової угоди № 1/1 визначено, що факт належного та повного виконання зобов`язань адвокатом з надання правової допомоги або певної частини правової допомоги за цією додатковою угодою, а також факт прийняття клієнтом наданої правової допомоги підтверджується Актом приймання-передачі наданої правової дороги, що підписаний сторонами.

З акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 07.02.2020 вбачається, що Адвокатом надано, а Клієнтом (позивачем) прийнято комплекс послуг професійної правничої допомоги по договору №01/08/16-02 від 01.08.2016 та додатковій угоді №1/1 від 08.01.2020 на загальну суму 25 000,00 грн, у т.ч. ознайомлення з матеріалами справи № 910/18337/19 в Господарському суді міста Києва, підготовка відзиву на позов, представництво інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва.

Наданими платіжними документами. підтверджується оплата відповідачем 1наданої ій професійної правничої допомоги адвокатом.

Матеріалами справи підтверджується участь адвоката Адвокатського об`єднання Протекція права Старшинського В.А. у судових засіданнях.

Від позивача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених відповідачем 1 витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №910/18337/19 не надходило.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 910/18337/19, враховуючи відмову у задоволенні позову в частині вимог до відповідача1, вказані судові витрати у заявленому розмірі 25 000,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" (61009, м.Харків, проспект Гагаріна, буд. 183-А, код ЄДРПОУ 21511271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (01054, м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літ. "Б", код ЄДРПОУ 39761587) 1 000 000 (один мільйон гривень) грн. 00 коп основного боргу - тіла кредиту, 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (01054, м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літ. "Б", код ЄДРПОУ 39761587) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп витрат на оплату послуг адвоката.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні вимог до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1000000,00 грн заборгованості відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.04.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак