ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.04.2020Справа № 910/1612/20 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом державної організації "Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Бізнес"
про стягнення завданих збитків в розмірі 481 358,13 грн.
Представники сторін: не викликались.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява державної організації "Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Бізнес" про стягнення завданих збитків в розмірі 481 358,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не своєчасне складання та реєстрація відповідачем податкової накладної позбавила позивача підстав для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, також це призвело до переплати в держбюджет податку на додану вартість.
Розмір заявлених позивачем до стягнення збитків, а саме 481 358,13 грн. відповідає розміру переплати в держбюджет податку на додану вартість.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
21.02.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху) та додаткові документами.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01030 53811888 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.02.2020 року, а саме: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 7.
Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 24.02.2020 р. повернута до суду у зв`язку з: інші при причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/1612/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
19.07.2018 року між державною організацією "Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Бізнес" (підрядник) укладено договір №126 на закупівлю підрядних робіт за державні кошти, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання: капітального ремонту даху складу №40 з улаштуванням мембранної покрівлі код ДК 021-2015 (CPV) -45453000-7, загальною площею 4 300 кв.м за адресою: м. Київ, бульвар В.Гавела, 24 (роботи), а замовник зобов`язується оплатити кошти на умовах цього договору.
Загальна договірна ціна визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору з урахуванням ПДВ (535 833 грн. 33 коп.) складає 3 215 000,00 грн. (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 24.09.2018 року).
Відповідно до п.12.3 договору підписання сторонами акту приймання-передачі фактично є підставою для проведення розрахунків між сторонами.
На виконання умов договору між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельник робіт, а саме:
- №1 за жовтень 2018 року від 09.10.2018 року на суму 326 851,20 грн., ПДВ 54 475,20 грн.,
- №2 за жовтень 2018 року від 23.10.2018 року на суму 720 984,00 грн., ПДВ 120 164,00 грн.,
- №3 від 25.10.2018 року на суму 1 122 980,40 грн., ПДВ 187 163,40 грн.,
- №4 за листопад 2018 року від 12.11.2018 року на суму 524 065,20 грн., ПДВ 87 344,20 грн.,
- №5 за грудень 2018 року від 17.12.2018 року на суму 420 073,20 грн., ПДВ 70 012,20 грн.,
- №6 за грудень 2018 року від 18.12.2018 року на суму 100 046,00 грн., ПДВ 16 674,00 грн.
Вищезазначені роботи були оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- №1382 від 09.10.2018 року на суму 326 851,20 грн.,
- №1451 від 23.10.2018 року на суму 720 984,00 грн.,
- №1475 від 25.10.2018 року на суму 1 122 980,40 грн.,
- №1572 від 13.11.2018 року на суму 524 065,20 грн.,
- №1805 від 17.12.2018 року на суму 420 073,20 грн.,
- №1819 від 18.12.2018 року на суму 100 046,00 грн.
Позивачем зазначено, що відповідачем у встановленому законодавством порядку було зареєстровано податкову накладну лише по акту №1 приймання передачі робіт від 09.10.2018р., по актам №2,3,5,6 реєстрація зупинена, а по акту №4 взагалі не було зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та не надано позивачу.
Не своєчасне складання та реєстрація відповідачем податкової накладної позбавила позивача підстав для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, також це призвело до переплати в держбюджет податку на додану вартість.
Оскільки відповідачем не було здійснено реєстрацію податкових накладних у встановленому порядку у позивача не виникло право на податковий кредит у зв`язку з чим відповідач наніс позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди через неотримання позивачем податкового кредиту на суму договору.
У зв`язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача заданих збитків у розмірі 481 358,13 грн.
Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За приписами п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Судом встановлено, що відповідачем виконано роботи, які оплачені позивачем.
Проте, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем у встановленому законодавством порядку було зареєстровано податкову накладну лише по акту №1 приймання передачі робіт від 09.10.2018р., по актам №2,3,5,6 реєстрація зупинена, а по акту №4 взагалі не було зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та не надано позивачу.
Тобто, відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.
З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 481 358,13 грн., тобто позивач поніс збитки.
З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Даної права позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2018 року у справі №908/76/18.
А тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 481 358,13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Бізнес" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 7, код ЄДРПОУ 33445602) на користь державної організації "Комбінат "Прогрес" Державного агентства резерву України (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 24, код ЄДРПОУ 14373207) збитки в розмірі 481 358 (чотириста вісімдесят одна тисяча триста п`ятдесят вісім) грн. 13 коп. та судовий збір в розмірі 7 220 (сім тисяч двісті двадцять) грн. 37 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2020 |
Оприлюднено | 04.05.2020 |
Номер документу | 89007743 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні