Ухвала

від 27.04.2020 по справі 910/14871/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/14871/19 Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп"

до 1) Київської міської ради

2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Головне управління державної казначейської служби України в м. Києві

про стягнення 7 436 618,04 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 7 436 618,04 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р. позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 10, код ЄДРПОУ 19020407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 46А, код ЄДРПОУ 38063135) 5 814 840 (п`ять мільйонів вісімсот чотирнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 87 220 (вісімдесят сім тисяч двісті двадцять) грн. 38 коп. В іншій частині позову відмовлено.

25.03.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2020 призначено розгляд заяви на 27.04.2020.

17.04.2020 через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів надійшли письмові пояснення.

27.04.2020 на електронну адресу суду від Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви.

У судове засідання 27.04.202 позивач, відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів не з`явилися, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" про зміну способу та порядку виконання рішення, виходячи з такого.

Заявник обгрунтовує дану заяву тим, що судом не вказано рахунки Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, з яких має відбуватися стягнення суми, зазначеної в резолютивній частині рішення, стягнення коштів з боржників унеможливлено, тому просить суд встановити спосіб виконання рішення Господарського суду м. Києва №910/14871/19, шляхом зазначення рахунку з якого має відбутися стягнення заборгованості з бюджету Києва та Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення (Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням такої засади як обов`язковість виконання рішень.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 р. у справі Юрій Миколайович Іванов проти України зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів .

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників .

Відповідно до п.п. 17, 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані , шляхом оформлення розрахункових документів.

Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання , до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 7 статті 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. В свою чергу, зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2015 № 6-1829цс15.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Змінюючи спосіб виконання судового рішення з повернення майна на стягнення його вартості, без встановлення факту неможливості його виконання, суди тим самим самостійно змінюють судове рішення по суті та спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, що є неприпустимим з огляду на положення ст. 129 -1 Конституції України.

Таким чином, для надання оцінки правомірності вимог заявника щодо зміни способу і порядку виконання рішення в даній справі, судами має бути встановлено факт неможливості виконання відповідачем судового рішення (вимог, викладених у його резолютивній частині), а також чи не призведе зміна способу і порядку виконання рішення, а саме стягнення грошових коштів замість поставки продукції, до фактичної зміни судового рішення по суті.

Відповідно до Листа Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві №14.1-8.10/2739 від 12.03.2020 кошти від відчуження майна комунальної власності згідно з договором купівлі - продажу нежитлового приміщення №8/17 в сумі 5814840,00 грн у 2017 році були перераховані в сумі:

4845711, 28 грн - до бюджету м. Києва, ККДБ31030000 Кошти від відчуження майна, що належать Автономній республіці Крим та майна, що перебуває у комунальній власності ,

969128,72 грн. - до Державного бюджету України на суму податку на додану вартість.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до доходів Державного бюджету України.

Кошти в сумі 4845711, 28 грн. та 969128, 72 грн. зараховані до доходів місцевого та державного бюджетів.

Таким чином, станом на 11.03.2020 стягнення коштів в зазначеній сумі солідарно з Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради як боржників унеможливлено.

Листом Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив реквізити для стягнення основного боргу в сумі 5 814 840,00 грн. по КЕКД 3103000 (Кошти від відчуження майна, що належать Автономній республіці Крим та майна, що перебуває у комунальній власності).

Слід мати на увазі, що ГПК України не визначає обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Таким чином, оскільки, рішення по справі №910/14871/19 від 14.01.2020 не виконано, а також заявником доведено факт неможливості його виконання, тому з метою забезпечення ефективного та найбільш швидкого виконання судового рішення суд частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 234, ч. 1 ст. 326, ч. 1, 3, 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва № 910/14871/19 від 14.01.2020 задовольнити частково.

2. Встановити порядок виконання рішення Господарського суду м. Києва № 910/14871/19 від 14.01.2020, вказавши рахунок Київської міської ради, з якого має відбуватися стягнення:

Стягнути солідарно з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141, Одержувач: ГУК у м. Києві. ЄДРПОУ 37993783, Банк: ДКС України, Код банку: 899998, № рахунку: UA948999980314131905000026001 , КЕКД: 3103000) та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 10, код ЄДРПОУ 19020407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвестмент Груп (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 46А, код ЄДРПОУ 38063135) 5 814 840 (п`ять мільйонів вісімсот чотирнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 87 220 (вісімдесят сім тисяч двісті двадцять) грн. 38 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

5. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

6. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України, що ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.М. Мудрий