Ухвала

від 30.04.2020 по справі 915/587/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

30 квітня 2020 року Справа № 915/587/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідачів:

1. Фізичної особи - підприємця Лигалова Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

2. Лигалова Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

4. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

5. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

про: визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасування запису про право власності та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, -

встановив:

28.04.2020 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №2325/02.02.01-40/14/20 від 24.04.2020 до відповідачів про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.03.2007, укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №304;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.09.2011, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Лигаловим Андрієм Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскрицькою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №1640;

- скасування запису про право власності №1026 в книзі: 10 від 27.10.2011, що внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно, про державну реєстрацію за Лигаловим Андрієм Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на зупиночний комплекс із вбудованим торгівельним павільйоном магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна: 18074834;

- зобов`язання фізичної особи-підприємця Лигалова Андрія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 129 кв.м., кадастровий номер 4810136300:05:004:0011 по АДРЕСА_5, у напрямку руху до центра міста та повернути її Миколаївській міській раді у придатному для використання стані шляхом звільнення її від будівель та споруд.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/587/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч. 2 ст. 173 ГПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позовна заява взагалі не містить обгрунтування в частині об`єднання позовних вимог.

Предметом позовних вимог у даній справі є:

1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.03.2007, укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №304;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.09.2011, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Лигаловим Андрієм Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскрицькою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №1640;

3) скасування запису про право власності №1026 в книзі: 10 від 27.10.2011, що внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно, про державну реєстрацію за Лигаловим Андрієм Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на зупиночний комплекс із вбудованим торгівельним павільйоном магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна: 18074834;

4) зобов`язання фізичної особи-підприємця Лигалова Андрія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 129 кв.м., кадастровий номер 4810136300:05:004:0011 по АДРЕСА_5, у напрямку руху до центра міста та повернути її Миколаївській міській раді у придатному для використання стані шляхом звільнення її від будівель та споруд.

При цьому, підставами виникнення позовної вимоги за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.03.2007 є обставини, пов`язані із укладенням цього договору, тобто правовідносини сторін, спрямовані на відчуження майна - зупиночного комплексу із вбудованим торгівельним павільйоном магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Відповідно доказами, які позивач подає в обгрунтування цих позовних вимог є:

- копія договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.03.2007, укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №304;

- копія повідомлення ММБТІ від 13.12.2006 про технічні характеристики самочинного будівництва.

Водночас, підставами виникнення позовної вимоги за договором купівлі-продажу від 01.09.2011, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Лигаловим Андрієм Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскрицькою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №1640, є обставини, пов`язані із укладенням цього договору, тобто правовідносини сторін, спрямованих на відчуження майна - зупиночного комплексу із вбудованим торгівельним павільйоном магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Відповідно доказами, які позивач подає в обгрунтування цих позовних вимог є:

- копія договору купівлі-продажу від 01.09.2011, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Лигаловим Андрієм Вікторовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскрицькою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №1640;

- копія витягу про державну реєстрацію прав від 27.10.2011;

- Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 17.04.2020 щодо об`єкту нерухомості - зупиночний комплекс із вбудованим торгівельним павільйоном магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5;

- копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.06.2018 з кадастровим планом земельної ділянки.

З зазначеного витікає, що договори, які позивач просить визнати недійсними є самостійними правочинами.

Позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.03.2007 та від 01.09.2011 витікають з різних підстав та тільки частково пов`язані поданими доказами щодо технічних характеристик земельної ділянки. Не є ці вимоги і похідними одна щодо іншої оскільки визнання недійсним з тих чи інших підстав одного правочину не тягне за собою визнання недійсним іншого.

Керуючись наведеними положеннями процесуального закону, зокрема, належним тлумаченням положень частини першої та другої статті 173 ГПК України стосовно різних підстав для об`єднання в одне провадження позовних вимог та справ, позивач у разі наявності в нього позовних вимог до одного того самого відповідача повинен звернутися до суду з окремими позовними заявами стосовно кожного договору та має право подати клопотання про об`єднання відповідних справ в одне провадження.

За відсутності відповідного клопотання позивача, обґрунтованого твердженнями про однорідність позовних вимог які витікають зі спірних договорів, застосування судом положень ч.ч.1,2 ст. 173 ГПК України є порушенням засад господарського судочинства, зокрема, принципів рівності сторін та диспозитивності.

Враховуючи, що відповідно до вищенаведених міркувань, вимоги, які витікають з різних цивільно-правових договорів, не можна вважати такими, що пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, а обставини пов`язаності сторін в зобов`язаннях оцінюються судом у разі об`єднання справ, а не позовних вимог, суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 ГПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У позовній заяві щодо юрисдикційної підсудності позивач зазначає, що принаймні відповідач Лигалов А.В. використовує майно - зупиночний комплекс із вбудованим торгівельним павільйоном магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 з метою здійснення господарської діяльності як підприємець.

Разом з тим, з договорів купівлі-продажу від 19.03.2007 та від 01.09.2011, які є предметом цього позову, цих обставин не витікає.

Керуючись ст.20, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву Миколаївської міської ради за вих. №2325/02.02.01-40/14/20 від 24.04.2020 року (вх. №5257/20) і додані до неї документи (всього на 59 аркушах, в тому числі платіжне доручення №1827 від 23 грудня 2019 року про сплату судового збору в сумі 8534,78 грн.), разом з актом відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2020 року на 1 арк.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя В.О. Ржепецький