Рішення

від 24.04.2020 по справі 915/175/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Справа № 915/175/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОПОСТУП» , вул. Чехова, 11, м. Вінниця, 21034 (код ЄДРПОУ 40378350)

адреса представника: вул. Андрія Первозванного, 58А/17, м. Вінниця, 21030

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР-АГРО» , вул. Морська, 53, с. Лугове, Березанський район, Миколаївська область, 57463 (код ЄДРПОУ 40792409)

про стягнення заборгованості в сумі 154 773, 89 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОПОСТУП» з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР-АГРО» 154 773, 89 грн., з яких: 134 666, 15 грн. - сума основного боргу за договором поставки № 16042018-6 від 16.04.2018 року; 7 381, 52 грн. - 3 % річних; 12 726, 22 грн. - інфляційних втрат.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 16042018-6 від 16.04.2018 року, а саме: зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі та позивачем нараховано відповідачу інфляцію та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 20, 173, 193, 222, 265 ГК України, ст. 11, 15, 525, 526, 625, 692, 712 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 року, надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР-АГРО» , вул. Морська, 53, с. Лугове, Березанський район, Миколаївська область, 57463, повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання , за не запитом (арк. 41-44).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвала суду направлялась на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР-АГРО» , вул. Морська, 53, с. Лугове, Березанський район, Миколаївська область, 57463, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

16.04.2018 року між ТзОВ «Торговий Дім «Агропоступ» (продавець) та ТзОВ Солар-Агро (покупець) було укладено договір поставки № 16042018-6 від 16.04.2018 року (арк. 8-10).

Відповідно до п. 11.2 Договору всі додатки, зміни і доповнення до даного Договору є його невід`ємними складовими частинами.

Відповідно до п. 11.3 Договору договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін і господарські зобов`язання сторін діють до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання грошових зобов`язань за договором, по штрафних санкціях - до повного їх виконання.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору в строки, визначені додатками, продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а покупець зобов`язується прийняти товар в асортименті і кількості згідно додатків і видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, визначені в додатках, рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору сукупна вартість товару, що поставляється згідно даного договору, складає суму вартості товару, які вказані в графі Усього з ПДВ в додатках, підписаних в рамках даного договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість (ціна) товару визначена на день виписки рахунку. У випадку введення нових або зміни діючих ставок ввізного мита, ПДВ при імпорті товару, введення нових/додаткових обов`язкових платежів/зборів, ціна товару на дату поставки збільшується на відповідну величину. В цьому разі покупець зобов`язаний компенсувати продавцю суму збільшення.

Відповідно до п. 2.4 Договору покупець проводить розрахунки з продавцем на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3, вказаної в рахунках, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок продавця. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок продавця, вказаного в тексті цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець здійснює 100 % оплату вартості товару на банківський рахунок продавця в терміни, які вказані в додатках .

Відповідно до п. 5.1 Договору право власності на товар переходить покупцю з моменту одержання ним товару після підписання видаткової накладної.

До договору 16.04.2018 року між сторонами складено та підписано Додатки № 1, 2 та 3, якими погоджено найменування, кількість та вартість товару, умови поставки та строки оплати.

Додатком № 1 до договору сторони погодили поставку товару (насіння соняшнику КС-104) на суму 77 040 грн. з ПДВ (арк. 11).

Додатком № 2 до договору сторони погодили поставку товару (флутривіт, дисулам) на суму 57 511, 74 грн. з ПДВ (арк. 14).

Додатком № 3 до договору сторони погодили поставку товару (регулятор росту рослин) на суму 114, 41 грн. з ПДВ (арк. 17).

Загальна вартість товару 134 666, 15 грн.

Відповідно до Додатків № 1, 2, 3 сторони погодили наступні умови поставки: поставка здійснюється на умовах доставки (EXW): самовивіз зі складу продавця.

Строки оплати товару відповідно до Додатків № 1, 2, 3 встановлено наступні: сплачується 100 % вартості в строк до 16.04.2018 року.

Всі Додатки до договору підписані та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору з урахуванням додатків № 1, 2 та 3 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 134 666, 15 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № 117 від 16.04.2018 року на суму 77 040 грн. (арк. 12);

- видатковою накладною № 139 від 16.04.2018 року на суму 57 511, 74 грн. (арк. 15);

- видатковою накладною № 140 від 16.04.2018 року на суму 114, 41 грн. (арк. 18).

Всі видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін.

Підставою поставки товару у видаткових накладних зазначено договір № 16042018-6 від 16.04.2018 року.

16.11.2019 року відповідачем направлено на адресу позивача гарантійний лист вих. № 16/11, в якому відповідач просив відтермінувати розрахунок згідно договору поставки № 16042018-6 від 16.04.2018 року. ТзОВ СОЛАР-АГРО гарантував оплату до 25.03.2020 року (арк. 20).

Доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару суду не подано.

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

1. Щодо вимоги про стягнення основного боргу.

Як вказано вище, позивачем 16.04.2018 року поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 134 666, 15 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 134 666, 15 грн., строк оплати якої настав в силу умов додатків до договору (граничний строк для оплати 16.04.2018 року включно), як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. 525, 526, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та умов договору в частині оплати за поставлений товар.

Отже, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 134 666, 15 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 7 381, 52 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 17.04.2018 року по 12.02.2020 року. Розрахунок здійснено позивачем по кожній видатковій накладній окремо (арк. 13, 16, 19).

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що при розрахунку 3 % річних позивачем допущено арифметичні помилки.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних та встановлено, що 3 % річних, нараховані за вказаний позивачем період, становлять 7 381, 36 грн. Детальний розрахунок 3 % річних, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 45). Розрахунок розміру 3 % річних здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство", виходячи з суми простроченого платежу.

Отже, вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 7 381, 36 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті 3 % річних в розмірі 0, 16 грн. слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю.

Позивачем також нараховано відповідачу 12 726, 22 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання. Інфляція нарахована за період з травня 2018 року по грудень 2019 року (арк. 13, 16, 19). Перевіривши розрахунок позивача за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, проте, при визначені сукупного індексу інфляції позивачем застосовано заокруглення, детальний розрахунок зазначено в тексті позовної заяви.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат та встановлено, що інфляційні втрати за період з травня 2018 року по грудень 2019 року становлять 12 720, 77 грн. Детальний розрахунок інфляційних втрат, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 46). Розрахунок розміру інфляційних втрат здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство", виходячи з суми простроченого платежу.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 12 720, 77 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті інфляційних втрат в розмірі 5, 45 грн. слід відмовити, у зв`язку з безпідставністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 321, 52 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 0, 09 грн. покласти на позивача.

2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивач також просив суд стягнути судові витрати, вказавши в позовній заяві, попередній розрахунок судових витрат - витрат, пов`язаних з розглядом справи на суму 12 000, 00 грн. (арк. 5).

10.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 3049/20), в якому позивач просить суд вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 048, 66 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (п. 53 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що позивачем в межах строку, встановленого ГПК України, подано суду докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами: договором про надання правової допомоги № 10/01 від 10.02.2020 року, укладеним між Адвокатським бюро БОРИСА САЮКА (бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОПОСТУП (клієнт) (арк. 21); свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000262 від 16.05.2018 року, видане адвокату Саюку Б. О. (арк. 22); ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1002930 від 12.02.2020 року (арк. 23); розрахунком витрат на професійну правничу допомогу від 27.02.2020 року на сум 12 048, 66 грн. (арк. 33); Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 15 від 27.02.2020 року на суму 12 048, 66 грн. (арк. 34); рахунком на оплату № 12 від 27.02.2020 року на суму 12 048, 66 грн. (арк. 35); платіжним дорученням № 1378 від 03.03.2020 року на суму 12 048, 66 грн. (арк. 36).

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги сторони погоили надання клієнту правової допомоги, зокрема щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (в т. ч. позовних заяв); представництва та захисту інтересів клієнта в судах, зокрема, під час здійснення господарського судочинства.

Відповідно до п. 2.2 договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро здійснює адвокат Саюк Борис Олександрович.

Відповідно до п. 3.2 договору гонорар обчислюється у погодинній оплаті та складає 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня року, за годину роботи адвокатського бюро.

Відповідно до п. 3.4 договору адвокатське бюро надає (надсилає поштою) клієнту додаткові угоди, акти виконаних робіт. В 5-денний термін клієнт зобов`язується підписати додаткові угоди, акти виконаних робіт. Сторони погодили, що додаткові угоди, акти виконаних робіт вважаються підписаними по закінченню 5 днів з моменту отримання їх клієнтом.

На виконання п. 3.4 договору про надання правової допомоги відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 15 від 27.02.2020 року, складеного відповідно до п. 3.4 договору про надання правової допомоги, адвокатом надано клієнту (позивачу) правову допомогу, а саме: збирання доказів (опрацювання нормативно-правових актів, судової практики) на суму 4 204, 00 грн.; підготовлення позовної заяви на суму 7 844, 66 грн. Всього 12 048, 66 грн. Акт підписано та скріплено печатками сторін.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими понесені позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОПОСТУП судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 048, 66 грн. В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 048, 22 грн. відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР-АГРО» , вул. Морська, 53, с. Лугове, Березанський район, Миколаївська область, 57463 (код ЄДРПОУ 40792409) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОПОСТУП» , вул. Чехова, 11, м. Вінниця, 21034 (код ЄДРПОУ 40378350):

- 134 666, 15 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят шість грн. 15 коп.) - суми боргу за договором поставки № 16042018-6 від 16.04.2018 року;

- 7 381, 36 грн. (сім тисяч триста вісімдесят одна грн. 36 коп.) - 3 % річних;

- 12 720, 77 грн. (дванадцять тисяч сімсот двадцять грн. 77 коп.) - витрат від інфляції;

- 2 321, 52 грн. (дві тисячі триста двадцять одна грн. 52 коп.) - витрат по сплаті судового збору;

- 12 048, 22 грн. (дванадцять тисяч сорок вісім грн. 22 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.04.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш