Ухвала

від 29.04.2020 по справі 5/56-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

УХВАЛА

29 квітня 2020 року м.Херсон Справа № 5/56-Б

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу за заявою Кредитора : Товариства з обмеженою відповідальністю "База Постачзбутторг"

до Боржника : Державного підприємства Херсонський виноробний завод, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00412091, м.Херсон пров.Янтарний,1

про банкрутство

Без участі представників учасників справи

встановив:

Обставини справи викладені у попередніх судових рішеннях.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.02.2003. Ухвалою від 04.07.2003 затверджено реєстр вимог кредиторів. Фактично, провадження у справі триває на стадії розпорядження майном.

Ухвалою від 10.01.2020р суд здійснив процесуальне правонаступництво та замінив Міністерство аграрної політики та продовольства України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України ( ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 37508596, юридична адреса: 01008, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ) ; Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області замінено на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 43315529,для листування - 73003, м.Херсон вул. Потьомкінська, 42/14 .

Цією ж ухвалою суд зобов`язав Севрюкова І. О. , який був присутній у судовому засіданні 10.01.2020р., невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою станом на 10.01.2020р.).

Вимога суду станом на 30.04.2020р. Севрюковим І.О . не виконана.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на день розгляду справи органом управління боржника Державного підприємства "Херсонський виноробний завод" є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У попередніх ухвалах суд зазначав, що 02 жовтня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України" Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 46, ст.302), який набрав чинності 20 жовтня 2019р.

Верховна Рада України постановила визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Відомості Верховної Ради України,1999р., №37, ст.332 із наступними змінами).

Зазначеним Законом України внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, у ст.96 Кодексу України з процедур банкрутства. У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

За наявними у справі доказами, підтверджується, що підприємство-боржник не відноситься до переліку підприємств, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, або ж ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Зазначені об`єкти права державної власності можуть бути перетворені в акціонерні товариства без права внесення до статутного капіталу майна, визначеного частиною другою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Статтею 96 Кодексу України з процедур банкрутства ( Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) встановлено, що Боржник зобов`язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади приймають рішення щодо:

- доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам;

- розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань;

- проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації;

- доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.

З метою запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, може застосовуватися порука.

Відтак, за наявними у справі, наданими учасниками провадження доказами станом день розгляду справи до підприємства-боржника не може бути застосовано судову процедуру санації або ліквідації.

Згідно ст.4 Кодексу України з процедур банкрутства (Заходи щодо запобігання банкрутству боржника - юридичної особи та позасудові процедури) засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).

Статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства (Закінчення процедури розпорядження майном) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

- схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

- подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито (порушено) ухвалою від 18.02.2003р., відбулись зміни у законодавстві, яке має бути наразі застосовано під час розгляду даної справи, суд ухвалою від 16.03.2020р. призначив підсумкове засідання у справі.

Ухвалами суду від 16.03.2020р., від 07.04.2020р. суд зобов`язував Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, боржника, комітет кредиторів до 07.04.2020р., до 29.04.2020р. відповідно, надати суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства.

Станом на 29.04.2020р. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не надало суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства.

Цими ж ухвалами від 16.03.2020р., від 07.04.2020р. суд ПОВТОРНО зобов`язував Севрюкова І.О. невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за

цією заявою).

Станом на 29.04.2020р. Севрюков І.О. не надав до суду наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою).

Відтак, суд не викликав представників учасників справи у судове засідання та не визнавав їх фізичну участь у судовому засіданні обов`язковою. Для прийняття законного та об`єктивного рішення у справі суду достатньо належних та допустимих доказів (документів ).

Суд зазначає, що до суду від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України :

- 01.04.2020р. надійшла заява (від 26.03.2020р. № 2431-05/290) про відсторонення Севрюкова І. О. від виконання повноважень у справі;

- 01.04.2020р. надійшли письмові пояснення (від 26.03.2020р. № 2431-05/294), у яких просить зобов`язати Севрюкова І. О. скликати збори кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого провадження у справі про банкрутство боржника та подання відповідного клопотання.

Ухвалою від 07.04.2020 розгляд справи відкладено на 29.04.2020, в тому числі за клопотанням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відкладення розгляду справи через карантин.

З дня минулого судового засідання до суду надійшли наступні документи:

- 23.04.2020 від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України клопотання (від 15.04.2020р. № 2431-05/333) про відкладення розгляду справи, призначеного на 29.04.2020р. на іншу дату, після офіційного припинення карантину в Україні;

- 27.04.2020 від арбітражного керуючого Севрюкова І.О. (через систему Електронний суд вих. №02-01/00031 від 27.04.2020) додаткові пояснення у справі, згідно яких останній просить відкласти судове засідання через карантин (при цьому до зазначених пояснень вкотре не додано доказів оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копії позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою), які суд ухвалою зобов`язував Севрюкова І.О. направити на адресу суду та комітету кредиторів);

- 29.04.2020 від кредитора Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (вих..№3549/9/21-22-08-03-04 від 28.04.2020) на виконання вимог ухвали суду подано заяву, в якій кредитор не вбачає підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП Херсонський виноробний завод та просить судове засідання призначене на 29.04.2020 перенести на іншу дату в зв`язку із карантином.

Дата розгляду справи - 29.04.2020 була визначена судом з урахуванням встановленого на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 . На час винесення ухвали Господарського суду Херсонської області від 07.04.2020 період встановлення карантину та обмежувальних заходів на території України, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби "COVID-19", передбачений приписами постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , був встановлений з 12.03.2020 по 03.04.2020, та згідно постанови Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 змінено період встановленого карантину з 03.04.2020 на 24.04.2020.

Після чого постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 22.04.2020 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та змінено період встановленого карантину з 24.04.2020 на 11.05.2020.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи вищезазначене, та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду, а також з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути справу у "розумний строк", згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд вважає необхідним повідомити учасників справи про запроваджені у суді заходи дотримання режиму карантину для запобігання розповсюдження вірусних захворювань (деталі - на сайті суду).

У зв`язку з цим суд пропонує учасникам справи, з метою процесуальної економії, заздалегідь подати заяви про можливість розгляду справи або проведення окремого судового засідання без участі представника, або мирової угоди, або мотивованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до п.5 ст.42 ГПК України документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Таким чином, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах короновірусу "COVID-19", враховуючи подані до суду клопотання, суд направляє учасникам справи ухвалу-повідомлення, а не ухвалу-виклик та не викликає представників учасників справи для участі у судовому засіданні.

Задля убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, клопотання про відкладення розгляду справи підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд спроможний прийняти рішення у справі за умови надання учасниками справи належних та допустимих документів та доказів, без участі представників та учасників справи.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 43, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 120, 202, 232-235 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Розгляд справи відкласти. Призначити підсумкове засідання у справі на 21 травня 2020 року об 11:00 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 211

2. Зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства.

3. Зобов`язати ПОВТОРНО Севрюкова І.О. невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою).

4. Копію даної ухвали-повідомлення надіслати усім учасникам справи, у тому числі Севрюкову І.О. на електронну адресу.

5. Ухвала підписана суддею та набрала законної сили 30.04.2020р. та не підлягає оскарженню згідно ст.ст.235, 255 ГПК України.

Суддя Т.Г. Пінтеліна