Постанова

від 30.04.2020 по справі 925/1147/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/1147/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Стратієнко Л. В., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Грачова В. М.

від 22.07.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченка Б. О., Майданевича А. Г., Суліма В. В.

від 12.11.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , 2) ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко Валентина Володимирівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) Іноземне підприємство Агро-Вільд Україна ,

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора

за участю представників:

позивача: Дерев`янчук В. А.

відповідача-1: не з`явилися

відповідача-2: Іванова Н. С.

третьої особи на стороні відповідачів: не з`явилися

третьої особи-1 на стороні позивача: не з`явилися

третьої особи-2 на стороні позивача: не з`явилися

третьої особи-3 на стороні позивача: не з`явилися

третьої особи-4 на стороні позивача: не з`явилися

третьої особи-5 на стороні позивача: Дерев`янчук В. А.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. та ОСОБА_1 , в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.11.2018) просило:

- визнати недійсним рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018, підписане директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія . від 24.09.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника № 2/09 від 24.09.2018, підписане ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати рішення і дії державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко Валентини Володимирівни від 24.09.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , зокрема щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи: 24.09.2018 запис 10121050006000608; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників; а також щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24.09.2018 запис 10121070007000608; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

В якості підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018, позивач послався на те, що:

- рішення були прийняті директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 з перевищенням своєї компетенції та свої повноважень, визначених статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , який не передбачає право директора на розпорядження корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ;

- рішення були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, оскільки вимога про скликання загальних зборів виконавчому органу (директору) Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. не надходила, директор загальні збори не скликав, про проведення зборів не повідомлявся; на зборах було прийняте рішення про продаж частки учасника товариства, яке не було включене до порядку денного.

В якості підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018, позивач послався на те, що:

- договір був укладений внаслідок прийняття загальними зборами єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. незаконного рішення № 1/09 від 24.09.2018;

- договір суперечить частині 3 статті 23 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , пункту 11.4. статті 11 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оскільки стосується відчуження частки учасника (Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , яка не була оплачена;

- під час укладення договору були порушені вимоги пунктів 4, 5, 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного банку України № 148 від 29.12.2017, оскільки розрахунок за договором не проводився;

- всупереч частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України не була дотримана форма договору, встановлена законом для цього виду договорів.

В якості підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 2/09 від 24.09.2018, позивач послався на те, що:

- рішення були прийняті на підставі незаконних рішень учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018 та недійсного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018;

- рішення були прийняті особою, яка не була учасником та не набула статусу учасника Товариства, оскільки не вчинила реєстраційні дії відповідно до частини 5 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

В якості підстав для визнання протиправними та скасування рішення і дій державного реєстратора позивач послався на те, що спірні реєстраційні дії були вчинені з порушенням статей 15, 17, 25, 28, 33, 36 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , оскільки державний реєстратор провів реєстраційні дії на підставі заяви особи, яка не мала законних повноважень представляти Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія. , провів реєстрацію за формою заяви, яка станом на дату проведення реєстраційних дій була нечинною, всупереч вимог цього Закону зареєстрував зміни не окремими реєстраційними діями на підставі окремих пакетів документів, а однією реєстраційною дією.

Позивач також послався на те, що спірні рішення та договір порушують його права та законні інтереси як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. та власника частки в статутному капіталі зазначеного Товариства в розмірі 100%, відчуження якої стосуються спірні рішення та договір.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол № 1 від 07.04.2013) та зареєстрованій 12.04.2013) це товариство створене рішенням зборів засновників від 17.02.2004, є особою приватного права та підприємницьким товариством, учасниками товариства є фізичні особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , статутний капітал Товариства становить 7 334 953,68 грн, складається з вкладів учасників, внесених грошима та майном, поділений на частки, які розподіляються між учасниками.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія проведена 17.03.2004, ідентифікаційний код юридичної особи 32860788, її місцезнаходження: 19124, Черкаська область , Монастирищенський район, с. Зюбриха , вул. Центральна, буд. 1.

07.04.2013 учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія на загальних зборах прийняли рішення, оформлені протоколом № 07/04 від 07.04.2013, а саме:

- утворити Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія. за адресою: 19124, с. Зюбриха, вул. Центральна, буд. 1, Монастирищенський район Черкаської області,

- передати новоутвореному Товариству з обмеженою відповідальністю Вікторія. майно на суму 2 029 800,00 грн як внесок до статутного капіталу та сформувати за рахунок цього внеску статутний капітал новоствореного товариства в розмірі 2 029 800,00 грн,

- доручити директору Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , призначити директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ,

- уповноважити ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , які діють незалежно один від одного, на проведення державної реєстрації новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ,

- уповноважити директора новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. передати у фінансовий лізинг майно Товариству з обмеженою відповідальністю Вікторія ,

- передати земельні ділянки, що орендуються Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія , новоутвореному товариству шляхом розірвання договорів оренди земельних ділянок або шляхом передачі орендованих земельних ділянок в суборенду.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. була проведена 12.04.2013, ідентифікаційний код юридичної особи 38543846, її місцезнаходження: 19124, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Зюбриха, вул. Центральна, буд . 1.

Згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , затвердженим рішенням учасника (протокол № 2 від 07.05.2013), зареєстрованим 07.05.2013, єдиним учасником Товариства є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія . За змістом пунктів 9.1. - 9.4. статуту статутний капітал Товариства становить 2 029 800,00 грн, складається із вкладів учасників, внесених грошима та майном, та підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Частка юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія складає 2 029 800,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства.

24.09.2018 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , на яких був присутній одноосібно єдиний учасник з часткою у статутному капіталі Товариства 100%: Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія в особі директора ОСОБА_8 та запрошена особа - ОСОБА_1 . На порядок денний було винесене одне питання: про зміну учасників Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія. . За результатом розгляду цього питання було вирішено:

1) дозволити продаж частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , належної Товариству з обмеженою відповідальністю Вікторія , у розмірі 100 % статутного капіталу фізичній особі ОСОБА_1 ;

2) змінити склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. на наступний: Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія виходить зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , а ОСОБА_1 входить до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. з часткою володіння 100% статутного капіталу.

Зазначені рішення оформлені рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018.

24.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія в особі директора ОСОБА_8 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу частки, відповідно до пункту 1 якого Продавець продав Покупцю свою частку у розмірі 100% у статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , що еквівалентно 2 029 800,00 грн.

За змістом пункту 2.1. договору ціна частки, що складає 100%, відчужується за ціною 2 029 800,00 грн. Оплата вартості частки здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів після підписання цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (пункт 9.1. договору).

24.09.2018 на виконання умов цього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія та ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія передало, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. у розмірі 100%, номінальною вартість 2 029 800,00 грн. Підписи сторін в акті приймання-передачі посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В. 24.09.2018.

24.09.2018 також були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , на яких був присутній одноосібно єдиний учасник з часткою у статутному капіталі Товариства 100%: ОСОБА_1 та запрошені особи: директор Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 та директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ОСОБА_14 .

По всім питанням, винесеним на розгляд загальних зборів згідно з порядком денним, виступив єдиний учасник товариства - ОСОБА_1 та рішення приймались ним одноосібно.

За результатом розгляду питань, винесених на розгляд загальних зборів згідно з порядком денним, було вирішено:

- затвердити юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. : 18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1 та внести відповідні зміни в реєстраційні документи;

- звільнити з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ОСОБА_14 з 24.09.2018, призначити на цю посаду ОСОБА_1 з 24.09.2018;

- затвердити нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ;

- доручити проведення організаційно-правових дій щодо приведення документів підприємства у відповідність з цим рішенням та законодавством України ОСОБА_1 .

Зазначені рішення оформлені рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 2/09 від 24.09.2018, підписаним ОСОБА_1 .

24.09.2018 державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко Валентиною Володимирівною за заявою ОСОБА_1 від 24.09.2018 на підставі рішень учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 і № 2/09 від 24.09.2018, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018 провела реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , а саме:

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, запис № 10121050006000608 , зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників;

- державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, запис № 10121070007000608, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. та ОСОБА_1 , в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.11.2018) просило:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 2/09 від 24.09.2018;

- визнати протиправними та скасувати рішення і дії державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко В. В. від 24.09.2018 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. .

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 22.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, позов задовольнив повністю:

- визнав недійсним рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018, підписане директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 .

- визнав недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , укладений 24.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .

- визнав недійсним рішення загальних зборів єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 2/09 від 24.09.2018, підписане ОСОБА_1

- визнав протиправними і скасував рішення і запис державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації Бондаренко В. В. від 24.09.2018 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. (код ЄДРПОУ 38543846): 24.09.2018 10121050006000608 - зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників а також, щодо державної реєстрації змін до відомостей про цю юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24.09.2018 10121070007000608 - зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

Також суд стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія з кожного відповідача по 3 524,00 грн судових витрат.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника № 1/09 від 24.09.2018, стосується відчуження частки учасника (позивача) в статутному капіталі відповідача-1, було прийнято директором Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 . за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія щодо розпорядження корпоративними правами Товариства, з перевищенням наданих йому статутом і законом повноважень, було прийняте з порушенням порядку скликання і проведення загальних зборів всупереч меті і цілям створення Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія і охоронюваним інтересам його учасників;

- договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018 був укладений з недодержанням (у момент укладення договору) вимог, необхідних для чинності правочину, передбачених частинами 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки був укладений директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , який не мав необхідного обсягу дієздатності, з перевищенням своїх повноважень, договір суперечить частині 3 статті 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та пункту 11.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оскільки за договором була відчужена неоплачена частка учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ;

- рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника № 2/09 від 24.09.2018, було прийняте учасником Товариства, який набув корпоративних прав за недійсним рішенням № 1/09 від 24.09.2018 та недійсним правочином, а також з підстав порушення вимог законодавства при прийнятті рішень порядку денного.

У зв`язку з визнанням недійсними спірних рішень учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. суди визнали протиправними та скасували здійснені на підставі цих рішень записи державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. .

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідача-2 - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій:

1) дійшли помилкових висновків про те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія не мав повноважень на розпорядження часткою цього Товариства, спірне рішення про відчуження частки не відноситься до управління поточною діяльністю Товариства та директор, прийнявши спірне рішення (№ 1/09 від 24.09.2018), перевищив свої повноваження, оскільки:

- залишили поза увагою те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія розглядають питання та приймають по ним рішення, які належать до їх виключної компетенції, а всі інші питання діяльності товариства належать до компетенції директора Товариства як органу управління, у зв`язку з цим не дослідили належним чином положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , які визначають виключну компетенцію загальних зборів учасників Товариства, зокрема пункт 14.1. статті 14 статуту та залишили поза увагою те, що за цим пунктом статуту прийняття рішення про розпорядження майном Товариства, в тому числі корпоративними правами, не входить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства, а також положення статуту щодо повноважень та функцій директора Товариства, зокрема пункти 15.1. - 15.12. статуту та не з`ясували що саме входить до повноважень керівника товариства при управлінні поточною діяльністю товариства, який обсяг таких повноважень, чи наявні в статуті Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія обмеження на вчинення окремих повноважень, та що взагалі розуміється під поточною діяльністю товариства як такою;

- неправильно застосували частину 1 статті 59 Закону України Про господарські товариства та не врахували, що статут Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень та укладення спірного договору, не містив жодних обмежень щодо видів, розміру суми чи інших особливостей правочинів, які мав право укладати директор, тобто учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія свідомо наділили директора повноваженнями укладати будь-які правочини без обмежень по сумі, змісту тощо;

- неправильно тлумачать положення підпункту 14.1.7. пункту 14.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , який стосується прийняття загальними зборами учасників Товариства рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію підприємства, а не відчуження частки у товаристві, помилково ототожнюють ці правові категорії та помилково застосували це положення статуту до спірних правовідносин;

- неправильно застосували частину 1 статті 190 та частини 1, 2 статті 656 Цивільного кодексу України, не врахували судову практику та залишили поза увагою те, що частка у статутному капіталі є майном в розумінні чинного законодавства та може бути предметом договору купівлі-продажу;

- помилково застосували частину 2 статті 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , яка стосується колегіального виконавчого органу та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в яких директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія діяв як одноособовий виконавчий орган;

- порушили частини 1 та 5 статті 268 Господарського процесуального кодексу України, оскільки неповно з`ясували обставини справи, не дослідили належним чином наявні в матеріалах справи докази та ухвалили рішення, яке не ґрунтується на засадах верховенства права є незаконним і необґрунтованим;

2) дійшли помилкового висновку про порушення порядку скликання і проведення загальних зборів, на яких було прийняте рішення № 1/09 від 24.09.2018, не обґрунтували в чому полягає порушення порядку скликання чи проведення загальних зборів директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія при прийнятті рішення № 1/09 від 24.09.2018, не зазначили яка норма закону була порушена, не застосували положення частини 10 статті 31 та частин 1 і 2 статті 37 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

3) дійшли помилкових висновків про відсутність у директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія повноважень на підписання спірного договору, оскільки:

- в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України не дослідили положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія щодо обсягу повноважень директора Товариства та наявності у нього обмежень на представництво Товариства у відносинах з третіми особами, на укладення угод з третіми особами, не надали належної комплексної правової оцінки положенням статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія та нормам Цивільного кодексу України, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , які регламентують повноваження загальних зборів учасників товариства, повноважень учасників товариства та керівника товариства;

- в порушення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові Касаційного господарського суду від 23.01.2019 у справі № 924/273/18;

- не обґрунтували висновок про те, що покупець за спірним договором ( ОСОБА_1 ) не перевірив наявність у посадової особи продавця повноважень на укладення договору, неправильно застосували та неправильно тлумачать положення статей 92, 241 Цивільного кодексу України, залишили поза увагою обставини того, що ні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , ні в статуті Товариства не міститься інформації щодо обмежень повноважень керівника Товариства на укладання договорів, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені в постановах від10.04.2019 у справі № 906/348/18 та від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц.

Також скаржник окремо зазначає, що суд апеляційної інстанції

- порушив частини 1 та 2 статті 236, частину 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розглянув питання наявності обмежень у повноваженнях керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія як підставу позову, яку позивач в позові не наводив та яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції.

- неправильно тлумачить статтю 7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України не здійснив всебічного, повного та об`єктивного дослідження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія .

- дійшов помилкового висновку про те, що статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. є неоплаченим його єдиним учасником, оскільки залишив поза увагою акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 01.11.2013, за яким було передане майно у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , помилково застосував до спірних правовідносин наказ Міністерства аграрної політики України № 701 від 27.07.2007 про затвердження, зокрема форми акту приймання-передачі основних засобів, який є нечинним, дійшов помилкового висновку, що цей наказ не підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України, не зазначив, до якого виду нормативно-правових актів належить цей наказ в розумінні підпункту е пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1998;

- порушив статтю 270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняв оскаржувану постанову за відсутності представників відповідача-2, чим порушив право останнього на захист.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзивах на касаційну скаргу представники Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (третя особа-5 на стороні позивача) та Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (позивач) просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга не містить доводів у спростування висновків судів попередніх інстанцій, скаржник безпідставно ототожнює одноосібне рішення виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія з рішенням загальних зборів учасників цього Товариства про надання згоди на відчуження спірної частки, безпідставно посилається на висновки Верховного Суду у справах, фактичні обставини у яких є відмінними від обставин у цій справі та які не можуть бути враховані при вирішення цього спору.

Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

17.06.2018 набув чинності Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Верховний Суд зазначає, що наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України Про господарські товариства . Якщо протягом перехідного періоду (одного року з дня набрання чинності Законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18.

Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, спірні правовідносини у цій справі регулюються, зокрема Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про господарські товариства та Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю станом на момент проведення спірних загальних зборів у частині, що не суперечить статуту.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України Про господарські товариства , частини 1 статті 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та пункту 13.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. (станом на 24.09.2018 - дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , на яких були прийняті спірні рішення) було Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія , створення та діяльність його регулювались Законом України Про господарські товариства . Тобто єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. була інша юридична особа.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , що відбулися 24.09.2018, спірні у цій справі рішення № 1/09 були прийняті учасником цього Товариства: Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія одноособово. При цьому від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. діяв директор (виконавчий орган) ОСОБА_8 , який фактично і приймав ці рішення.

За змістом частини 2 статті 92 Цивільного кодексу України виконавчий орган є органом управління товариством.

Відповідно до статті 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

За змістом пунктів 12.1., 15.2. - 15.5. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (в редакції, чинній станом на 24.09.2018 - дату проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення) директор є виконавчим органом Товариства, який вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих питань, що належать до компетенції зборів учасників. Директор підзвітний зборам учасників та організує виконання їх рішень, не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників. Директор діє від імені Товариства в межах, передбачених статутом Товариства та чинним законодавством України.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як встановили суди попередніх інстанцій, директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8, діючи від імені цього Товариства одноособово на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , що відбулися 24.09.2018, прийняв рішення про надання дозволу на продаж частки Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія іншій особі - ОСОБА_1 та про зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. . Фактично на цих загальних зборах директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 прийняв рішення про відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. третій особі, тобто здійснив розпорядження корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія .

За змістом пункту 15.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія (в редакції, чинній станом на 24.09.2018 - дату проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення) до компетенції директора Товариства належить вирішення усіх питань діяльності Товариства, за винятком тих питань, що належать до компетенції зборів учасників. Повноваження директора визначені у пунктах 15.7., 15.11. статті 15 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія . Однак, як встановили суди, вирішення питання щодо розпорядження належними Товариству з обмеженою відповідальністю Вікторія корпоративними правами не віднесене до визначених статутом Товариства повноважень директора.

Згідно з пунктом 15.6. та підпунктом 15.7.5. пункту 15.7. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія умови та порядок здійснення повноважень директора, що не визначені статутом, регулюються рішенням зборів учасників товариства. Директор Товариства здійснює виконання рішень зборів учасників.

Взявши до уваги ці пункти статуту, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що повноваження директора з неврегульованих статутом питань, мають вчинятися директором виключно на підставі зборів учасників Товариства.

Однак, як встановили суди, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія не приймали рішення щодо відчуження частки Товариства в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. іншим особам та не уповноважували директора Товариства на розпорядження корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія .

У касаційній скарзі відповідач-2 посилається на те, що спірне рішення про надання дозволу на продаж частки Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія іншій особі було прийняте директором цього Товариства в межах повноважень щодо поточного управління Товариством, визначених підпунктом 15.7.4. пункту 15.7. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія . Верховний Суд не бере до уваги ці доводи скаржника, оскільки вирішення питання відчуження учасником товариства своєї частки є корпоративним і належить до компетенції власника такої частки (учасника товариства). Проте у корпоративних відносинах між товариством та його учасником: іншим товариством (юридичною особою) директор останнього не є власником корпоративних прав товариства-учасника та не має права за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників товариства, до компетенції яких закон відносить вирішення усіх питань діяльності товариства, вирішувати це питання. Тобто вирішення питання про розпорядження корпоративними правами Товариства, яке є учасником іншого товариства, за відсутності відповідного рішення загальних зборів товариства-учасника, виходить за межі повноважень директора товариства-учасника.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд також не бере до уваги доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обсяг повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія при поточному управлінні товариством.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що прийняття директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія одноособово рішення про відчуження корпоративних прав Товариства за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників цього Товариства свідчить про те, що директор як виконавчий орган в порушення частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України діяв недобросовісно та з перевищенням наданих йому статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія повноважень, а прийняте ним рішення не є таким, що прийняте в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , це рішення порушує права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , що є підставою для визнання цих рішень загальних зборів недійсними.

Безпідставними є також доводи відповідача-2 в касаційній скарзі про те, що загальні збори учасників товариства розглядають лише питання та приймають по ним рішення, які належать до їх виключної компетенції, а всі інші питання діяльності товариства належать до компетенції директора Товариства як органу управління, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах закону, зокрема частині 1 статті 98 Цивільного кодексу України, відповідно до якої загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. З огляду на викладене безпідставними є також і посилання скаржника на те, що прийняття рішення про розпорядження корпоративними правами Товариства не входить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Разом з цим Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про помилкове застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі положень підпункту 14.1.7. пункту 14.1. та підпункту 15.11.1 пункту 15.11. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , однак вважає, що таке помилкове застосування судами цих положень статуту не вплинуло на правильність висновків судів про перевищення директором Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 своїх повноважень при прийнятті спірного рішення №1/09 від 24.09.2018.

Крім того Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення статті 37 та частини 10 статті 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , на підставі яких дійшли висновку про порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія. , на яких були прийняті спірні рішення № 1/09 від 24.09.2018, оскільки не врахували положення пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , за змістом якої протягом року з дня набрання чинності Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України Про господарські товариства . Тобто скликання та проведення загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення № 1/09 від 24.09.2018, мали бути здійснені в порядку, передбаченому Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. (в редакції, чинній станом на дату проведення цих загальних зборів).

При цьому суди встановили що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ОСОБА_14 як виконавчий орган цього Товариства в порушення порядку скликання зборів учасників Товариства, визначеного статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , не був повідомлений про скликання на 24.09.2018 зборів учасників Товариства, участі у зборах не брав.

Однак Верховний Суд зазначає, що порушення скликання загальних зборів учасників не має значення у спірних правовідносинах враховуючи те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , що відбулися 24.09.2018, були проведені за участю єдиного учасника цього Товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 100%, який одноособово приймав рішення на цих зборах, а також враховуючи те, що рішення були прийняті директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія як учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. з перевищенням його повноважень, що тягне недійсність цих рішень.

При цьому неправильне застосування судами норм Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю при встановленні обставин дотримання порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. не спростовує висновки судів щодо недійсності спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлених рішенням учасника № 1/09 від 24.09.2018 та не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Верховний Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018 був укладений з недодержанням (у момент укладення договору) вимог, необхідних для чинності правочину, передбачених частинами 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Суди попередніх інстанцій встановили, що спірний договір є договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , тобто стосується відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. іншій особі. Цей договір був підписаний від продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ) директором цього Товариства ОСОБА_8 .

За змістом підпункту 8.1.12. пункту 8.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія для досягнення своєї мети Товариство має право розпоряджатися частками в інших підприємствах.

Згідно з пунктом 5.9. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Товариство здійснює всі свої права через відповідні органи Товариства, які діють в межах повноважень, визначених цим статутом.

Однак директор Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ОСОБА_8 , вчиняючи дії з укладення (підписання) спірного правочину, за яким відчужувалася частка Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , фактично здійснив розпорядження корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , власником яких він не є, за відсутності у нього визначених на те статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія повноважень, за відсутності рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія про відчуження цих прав та/або про передачу вирішення цього питання йому як директору Товариства. При цьому вирішення питання щодо розпорядження часткою Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія в інших підприємствах як корпоративне питання належить саме до компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія в межах визначення основних напрямів діяльності товариства, реалізація яких після їх визначення загальними зборами здійснюється виконавчим органом товариства при управлінні поточною діяльністю.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, з огляду на положення статей 92, 241 Цивільного кодексу України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Як встановили суди попередніх інстанцій, за змістом спірного договору він був укладений (підписаний) від продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ) директором цього Товариства ОСОБА_8 . Отже, укладаючи спірний договір покупець ( ОСОБА_1 ) був обізнаний про те, що ОСОБА_8 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , діє від імені цього Товариства та в силу вимог закону діє відповідно до статуту Товариства в межах повноважень, визначених статутом та законом, що презюмує обізнаність покупця за спірним договором зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , відповідно до якого діяв директор цього Товариства при укладенні спірного договору. Однак ні чинне законодавство, ні статут Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія не містять положень, які б відносили вирішення питань, пов`язаних з корпоративними права товариства в іншому товаристві, зокрема питання відчуження корпоративних прав, до компетенції виконавчого органу товариства, який сам по собі (без належного уповноваження його загальними зборами учасників товариства) не уособлює власника цих прав.

З огляду на викладене, враховуючи те, що покупець ( ОСОБА_1 ) за спірним договором при укладенні договору мав діяти обачно, добросовісно, розумно та дотримуватися вимог чинного законодавства, був обізнаний зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що покупцю було відомо про відсутність у виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія повноважень на вирішення питань щодо розпорядження часткою Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія в інших підприємствах та повноважень на розпорядження часткою.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, схвалення спірного правочину від продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія ) має відбуватися у належній формі, яка встановлена статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , тобто загальними зборами цього Товариства. Не може бути схвалений правочин особою, яка його вчинила з перевищенням повноважень, без надання їй відповідного права загальними зборами. У матеріалах справи відсутні докази схвалення Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , зокрема загальними зборами учасників цього Товариства, спірного правочину. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія визнає цей договір недійсним в судовому прядку у цій справі.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірний договір від продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія був укладений директором Товариства ОСОБА_8 який не мав необхідного обсягу дієздатності при підписанні спірного договору.

Згідно з частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору) учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

У пункті 11.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. передбачено, що частка учасника товариства може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її вже сплачено.

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній станом на момент створення та державної реєстрації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. ) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Як встановив суд апеляційної інстанції на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія , які відбулися 07.04.2013, учасники цього Товариства за результатом розгляду дев`ятого питання порядку денного прийняли рішення (протокол позачергових загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія № 07/04 від 07.04.2013) для формування 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. передати до статутного капіталу новоствореного Товариства в якості внеску майно на суму 2 029 800,00 грн і сформувати за рахунок переданого майна статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. .

Суд апеляційної інстанції, дослідивши бухгалтерську документацію Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія за період 2013 - 2015 роки, встановив, що майно з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. не передавалося, а статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. залишився не оплаченим його єдиним учасником протягом одного календарного року з часу державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. . Належних та допустимих доказів оплати єдиним учасником частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини того, що документи бухгалтерської звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія за період 2013 - 2015 роки не підтверджують обставин передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , враховуючи те, що документи бухгалтерської звітності, формуються на підставі первинних документів, Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача-2 у касаційній скарзі на акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 01.11.2013 як на доказ передачі Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія майна у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. . Крім того ці посилання скаржника зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018 був укладений з недодержанням (у момент укладення договору) вимог, необхідних для чинності правочину, передбачених частинами 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України, з огляду на що суди правильно визнали цей договір недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 236 недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на вимоги цих норм закону договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. від 24.09.2018, який є недійсним з моменту його вчинення, не створив для його сторін юридичних наслідків. Зокрема покупець ( ОСОБА_1 ) за цим недійсним договором не набув права власності на частку Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. та за недійсним договір не міг набути корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. .

Отже суди дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не мав правових підстав скликати, проводити збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , брати в них участь та приймати на цих зборах рішення, як учасник цього Товариства.

З огляду на викладене суди правильно визнали недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , оформлене рішенням учасника № 2/09 від 24.09.2018.

Крім того, у зв`язку з визнанням недійсними рішень учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018 та № 2/09 від 24.09.2018 суди правильно визнали протиправними та скасували здійснені на підставі цих рішень записи державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. та правильно задовольнили вимогу позивача про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. , як похідну вимогу від вимог про визнання недійсними рішень учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. № 1/09 від 24.09.2018 та № 2/09 від 24.09.2018, що узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17 та від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17.

Верховний Суд вважає безпідставними доводи відповідача-2 в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанцій в порушення статті 270 Господарського процесуального кодексу України безпідставно відхилив клопотання представників відповідача-2 про відкладення розгляду справи, заявлені ними 12.11.2019, та прийняв оскаржувану постанову за відсутності в судовому засіданні представників відповідача-2, чим порушив право останнього на захист.

Відповідно до пунктів 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що у першому судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 05.11.2019 від відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) була присутня представниця ОСОБА_15 , яка просила відкласти розгляд справи. За результатом розгляду її клопотання Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.11.2019 відклав розгляд справи на 12.11.2019 об 11 годині 20 хвилин. При цьому представниця відповідача-2 ОСОБА_15 була належним чином повідомлена про дату, час і місце наступного судового засідання з розгляду апеляційної скарги, про що свідчить її підпис на розписці про оголошення відкладення розгляду апеляційної скарги від 05.11.2019 (т. 5, а.с. 215).

Крім того суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання представників відповідача-2 ( ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ) про відкладення розгляду справи, заявлені 12.11.2019 (до початку судового засідання суду апеляційної інстанції), встановив, що представниця відповідача-2 ОСОБА_15 не надала доказів в підтвердження наведених нею поважних причин неявки в судове засідання, інший представник відповідача-2 не довів обставин неможливості направити в судове засідання іншого представника.

З огляду на те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату і час, на які був відкладений судовий розгляд апеляційної скарги, а неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, про що Північний апеляційний господарський суд зазначив в ухвалі від 05.11.2019, наведені представниками відповідача-2 причини неявки в судове засідання суд апеляційної інстанції не визнав поважними Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив клопотання представників відповідача-2 про відкладення розгляду справи, заявлені ними 12.11.2019, та не вбачає в діях суду порушення статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій в повному обсязі з`ясували обставини, на які сторони послалися як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідили наявні в матеріалах справи докази та аргументи учасників справи. Неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, які допустили суди попередніх інстанцій, не призвело до ухвалення судами неправильних по суті спору рішень, у зв`язку з чим Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законних, обґрунтованих та справедливих судових рішень.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішення місцевого та постанови суду апеляційного господарських судів - без змін, як таких, в яких було ухвалене правильне, законне та справедливе по суті спору рішення проте з підстав, які викладені в цій постанові.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 925/1147/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець