Рішення

від 06.12.2019 по справі 160/9626/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Справа № 160/9626/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРДЕН ТОРГ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

02 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРДЕН ТОРГ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ ВАРДЕН ТОРГ (ЄДРПОУ 42167834) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом №5 від 04.09.2019 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ ВАРДЕН ТОРГ (ЄДРПОУ 43145015) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що затверджене протоколом №5 від 04.09.2019 року, ТОВ ВАРДЕН ТОРГ включене до переліку ризикових платників податків. Позивач вважає, що контролюючим органом безпідставно віднесено товариство до переліку ризикових, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Самі ж Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України №1962/99-99-29-01-01 07.08.2019, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Зазначив, що спірне рішення порушує права та інтереси підприємства з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11 листопада 2019 року о 10:00 год.

11 листопада 2019 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на електронну пошту суду надійшов відзив на адміністративний позов (оригінал відзиву надійшов до суду 12.11.2019), в якому позовні вимоги відповідач не визнав та зазначив щодо правомірності віднесення ТОВ ВАРДЕН ТОРГ до переліку ризикових платників податків, оскільки на момент прийняття відповідного рішення була наявна інформація, отримана в межах Алгоритму дій відповідного структурного підрозділу, що підприємство здійснює транзит ймовірного схемного податкового кредиту шляхом декларування взаємовідносин із придбання товарів, які в подальшому не відслідковуються по ланцюгу реалізації, проте наявна реалізація відмінного від придбаного товару контрагентами покупцями без наявних трудових та матеріальних ресурсів та які внесені до Журналу ризикових платників податків АІС Податковий блок як такі, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду 11.11.2019, адміністративну справу було знято з розгляду та судове засідання призначено на 13.11.2019 о 10:00 год.

У судовому засіданні 13 листопада 2019 року було оголошено перерву до 02.12.2019 до 11:30 год.

02 грудня 2019 року судовому засіданні оголошена перерва до 04.12.2019 до 10:00 год.

04 грудня 2019 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Через електронний кабінет платника позивачем отримано інформацію про те, що з 04.09.2019 року компанія відповідає критеріям ризиковості платника податків. Тип ознаки, за якою внесено в реєстр ризикових платників - пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

19 вересня 2019 року позивачем подано заяву до відповідача із вимогою щодо виключення підприємства з переліку ризикових суб`єктів господарювання, а також надання копії відповідного рішення комісії про включення ТОВ ВАРДЕН ТОРГ до переліку ризикових платників податку.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №6398/10/04-36-06-03-13 від 24.09.2019 Про надання відповіді повідомлено, що ТОВ ВАРДЕН ТОРГ за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, включено до переліку ризикових платників податків, як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Згідно з доданим до вищевказаного листа витягу з протоколу №5 від 04.09.2019 року, 04.09.2019 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та схеми роботи підприємства з урахуванням інформації відповідного структурного підрозділу, отриманої в межах Алгоритму дій щодо віднесення (внесення) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ ВАРДЕН ТОРГ визнано, як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117 у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 18.09.2018 у справі №818/398/15, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Суд також звертає увагу, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, внесення до Журналу ризикових платників податку ІТС Податковий блок податкової інформації, щодо відповідності підприємств критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України, у зв`язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем було доведено правомірність своїх дій у спірних відносинах, у зв`язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРДЕН ТОРГ (49081, м. Дніпро, вул. Любарського, 163/3; код ЄДРПОУ 42167834) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева