Справа № 420/7190/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
СУТЬ СПОРУ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просив: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3729/7 від 25.10.2019 року; визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягає у несвоєчасному, з порушенням строків, визначених частиною третьою статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , розгляді та вирішенні скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.08.2019 за № 28240-33-19 на рішення та дії державного реєстратора Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради Потоп Н.В., щодо внесена змін до відомостей про юридичну особу СТ Пресобудівник , а також в ігноруванні Міністерством юстиції України доводів на підтвердження протиправності дій державного реєстратора, що викладені скарзі ОСОБА_1 . від 07.08.2019, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.08.2019 за № 28240-33-19; зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 07.08.2019, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.08.2019 за № 28240-33-19 у строки визначені ст.20 Закону України Про звернення громадян із застосуванням строку, застосовних до скарг які не потребують додаткового вивчення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Другого липня 2019 року державним реєстратором Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради Потоп Наталією Володимирівною було внесена зміна до відомостей про юридичну особу СТ Пресобудівник . На думку позивача вказана реєстраційна дія була проведена з порушенням ч.4 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Вважаючи, що права, гарантовані ч.2 п.3.7 статуту СТ Пресобудівник , щодо прийняті участі в виборах керівника СТ Пресобудівник , порушено, на підставі Закону України Про звернення громадян та Порядку про розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою КМ України від 25 грудня 2015 р. № 112, позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора. Дванадцятого серпня 2019 року скарга була отримана відповідачем. Але тільки 25.10.2019 (через 73 дні) відповідачем було видано наказ № 3729/7 про відмову в задоволенні скарги. Позивач вважає, що даний наказ № 3729/7 від 25.10.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року було прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що Міністерством юстиції України дотримано всіх вимог чинного законодавства та дотримано в повному обсязі вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженому постановою КМУ 25.12.2015 № 1128, щодо здійснення розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Прийняття рішення про державну реєстрацію є дискреційним, тобто виключним повноваженням державного реєстратора. Єдиним суб`єктом, наділеним повноваженнями приймати рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрацій є державний реєстратор, рішення, дія та бездіяльність якого і має оскаржуватись в суді.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15.08.2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга члена СТ Пресобудівник ОСОБА_1 від 07.08.2019 року в порядку ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з проханням: провести перевірку правомірності вчиненої дії державним реєстратором Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради Потоп Наталією Володимирівною, а у разі наявності порушень притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства; скасувати дію щодо внесення змін до відомостей про СТ Пресобудівник (код ЄДРПОУ 41107732) від 02.07.2019 № 15571070003002711, вчинену державним реєстратором Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради ОСОБА_4 .
У вказаній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що за відсутності реєстру членів СТ Пресобудівник , які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - Загальних зборах, державний реєстратор зобов`язана була відмовити у внесені змін про юридичну особу пославшись на недодержання вимог п.3 та п.4 ст.17 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ; за наявності у реєстрі недовіри 62 осіб що не є членами СТ Пресобудівник (навіть якщо, внаслідок помилки, цей реєстр було сприйнято за реєстр Загальних зборів) державний реєстратор зобов`язана була відмовити у внесені змін про юридичну особу пославшись на недодержання статутних вимог, а саме: п.4.2.3 (повноважність зборів за наявності більш ніж 50 % членів), п.4.2.9 (абсолютна заборона передачі голосу, в тому числі і родичам), п.4.2.13 (призначення керівника виключно повноважними Загальними зборами).
Міністерство юстиції України листом від 12.09.2019 року № 5118/19.2.3/46-19 повідомило ОСОБА_1 про продовження строку розгляду скарги від 07.08.2019 року, зареєстрованої 15.08.2019 року за № 28240-33-19, відповідно до ч.3 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
26.09.2019 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері держаної реєстрації підготувала висновок, в якому рекомендувала відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019 року щодо СТ Пресобудівник у зв`язку з відсутністю викладених обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Наказом Міністерства юстиції України № 3729/7 від 25.10.2019 року на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері держаної реєстрації від 26.09.2019 року було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07.08.2019 року щодо СТ Пресобудівник у зв`язку з відсутністю викладених обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Згідно з ч.2 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.5 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника; 3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру; 4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.
Згідно з ч.6 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами а , ґ , д і е пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Відповідно до ч.8 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги).
Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Згідно з п.4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Згідно з ч.3 ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Відповідно до п.8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Згідно з п.12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Відповідно до п.8 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2016 року № 37/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 року за № 42/28172, рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб`єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про необхідність складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена частинами першою-п`ятою статті 166-11 та статтею 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв`язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв`язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб`єкта, що буде вчиняти такі дії.
Згідно з п.10 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2016 року № 37/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 року за № 42/28172, висновок комісії, оформлений відповідно до пункту 8 розділу III цього Положення, разом з проектом відповідного наказу Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації.
Суд встановив, що скарга позивача від 07.08.2019 року була зареєстрована у відповідача 15.08.2019 року, 12.09.2019 року листом було повідомлено про продовження строку її розгляду, а вже 26.09.2019 року органом, що забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації, було підготовлено висновок про відмову у задоволенні скарги разом з проектом відповідного наказу, який було подано та підписано Міністром юстиції України 25.10.2019 року.
Як вже було зазначено вище, наказом № 3729/7 від 25.10.2019 року було відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку з відсутністю викладених обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Суд погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.
02.07.2019 року державним реєстратором Потоп Н.В. Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради проведено реєстраційну дію № 15571070003002711 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах . Для проведення цієї реєстраційної дії державному реєстратору подано наступний комплект документів: 1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; 2) протокол зібрання садоводів СТ Пресобудівник від 16.06.2019 року № 3-2019; 3) квитанцію про оплату адміністративного збору; 4) додаток до протоколу від 16.06.2019 року № 3/2019.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України Про виконавче провадження , інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.5 ст.6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; 3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії; 5) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; 6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування; 12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону; 13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.
Згідно з ч.21 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Згідно з ч.2 ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.
Відповідно до п.3 Розділу 2 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 року № 359/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 року за № 200/28330, державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів. За бажанням заявника державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формують та роздруковують заяву про державну реєстрацію, на якій заявник проставляє власний підпис за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.
Згідно з п.7 Розділу 2 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 року № 359/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 року за № 200/28330, з поданих для державної реєстрації документів державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації виготовляють електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі. Документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл. У разі перевищення допустимого для завантаження файла розміру такий файл розділяється на декілька файлів. Електронні копії документів мають бути придатні для сприйняття їх змісту. За відповідність електронних копій документів для державної реєстрації оригіналам таких документів у паперовій формі відповідає особа, яка виготовила електронні копії документів.
Позивач вказує, що оскільки СТ Пресобудівник є неприбутковим об`єднанням громадян (згідно з статутом), тому відповідно до п.3 ч.4 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про згадану юридичну особу, зокрема, подається реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи.
Так, реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, подається для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, саме про громадські об`єднання та політичні партії.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Відповідно до ст.2 Закону України Про політичні партії в Україні політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Згідно статуту Садівниче товариство Пресобудівник є неприбутковою добровільною організацією громадян з метою надання допомоги його членам у вирішенні питань ведення садівництва, створеної на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети діяльності організації. Мета (цілі) товариства: задоволення та захист законних соціальних, економічних, культурних, екологічних та інших суспільних інтересів її членів, веденні ними колективного садівництва, організації культурно-побутового обслуговування членів, проведення загальних робіт по впорядкуванню території товариства, спільного будівництва та експлуатації інженерних систем, газопостачання, енергопостачання, водопостачання, водовідведення, охорони території товариства та виконання інших дій, які направлені на задоволення інтересів її членів.
Відповідно до ст.1 Закону України Про кооперацію кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
Згідно з ст.3 Закону України Про кооперацію метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб`єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.
Відповідно до ст.6 Закону України Про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Згідно з ст.15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.
З сукупного аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що садівниче товариство не є громадським об`єднанням або політичною партією.
Відповідно до статуту Садівничого товариства Пресобудівник вищим колегіальним органом управління є загальні збори, які складаються безпосередньо з членів (учасників); збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства; збори вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше 50 відсотків учасників товариства.
З матеріалів справи вбачається, що 141 член товариства (загальна кількість членів - 247) підписали реєстр садоводів СТ Пресобудівник від 16.06.2019 року, які висловили недовіру керівнику та голові правління у зв`язку з порушенням статуту.
Посилання позивача в обґрунтування позову, що частину підписів реєстру недовіри було підроблено, а частину було підписано 62 особами, які не є членами СТ Пресобудівник , суд вважає необґрунтованими та безпідставними, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Наданий позивачем реєстр осіб, які брали участь в позачергових загальних зборах СТ Пресобудівник при Одеському об`єднанні Пресмаш від 08.04.2017 року, не означає, що станом на 16.06.2019 року ці особи були членами СТ Пресобудівник та/або не здійснили відчуження (продаж, здача в оренду) земельних ділянок на підставі цивільно-правових договорів, оскільки згідно статуту членами є власники або користувачі земельних ділянок, які знаходяться на території товариства.
З урахуванням зазначеного, за результатами проведеного аналізу відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачем було обґрунтовано встановлено, що для проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про Садівниче товариство Пресобудівник державному реєстратору Потоп Н.В. Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради було подано необхідний пакет документів.
Тобто, суд прийшов до висновку, що відповідачем було дотримано вимоги законодавства щодо здійснення розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
За таких обставин, на думку суду, відповідач правомірно відмовив в задоволенні скарги позивача, про прийняв наказ № 3729/7 від 25.10.2019 року.
Таким чином, Міністерство юстиції України, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , діяло в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2020 |
Оприлюднено | 30.04.2020 |
Номер документу | 89009933 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Кравченко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні