Рішення

від 29.04.2020 по справі 440/1201/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1201/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнання протиправною відмови від 24.09.2019 № 0115/2634-04 у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

зобов`язання відповідача встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати посвідчення інваліда війни встановлено зразка.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації (надалі також - відповідач, УСЗН Шишацької РДА) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

23.05.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 10.03.2020.

У зв`язку з цим, ухвалою від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом 1 "Б" групи, його захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ним вказано, що листом від 24.09.2019 №0115/2634-04 відповідач протиправно зазначив про відсутність підстав для встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв`язку з відсутністю доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач вважаючи, що він має право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Позивачем при зверненні до управління не було надано доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З огляду на викладене, відповідач прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для встановлення статусу особи х інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

У період з 24.10.1986 по 26.11.1986 ОСОБА_1 як лікар з гігієни харчування Новокаховської міської санепідстанції відповідно до наказу Херсонського обласного управління охорони здоров`я від 21.10.1986 № 11 проживав та працював у місті Чорнобиль /а.с. 10/.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серія 10 ААА № 185593 від 06.02.2013 ОСОБА_1 встановлено 1 "Б" групу інвалідності безтерміново внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 8/.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 23.05.2019, ОСОБА_1 отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії І /а.с. 7/.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до УСЗН Шишацької РДА із заявою про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Листом УСЗН Шишацької РДА Полтавської області від 24.09.2019 №0115/2634-04 ОСОБА_1 повідомлено, що для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України № 3551-ХІІ), окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, Закон № № 3551-ХІІ містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі формувань Цивільної оборони. Зазначено, що достатніх підстав для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2. ст. 7 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Розцінивши вказаний лист як відмову у наданні статусу інваліда війни відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №3551-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3551-XII цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 19.12.2017 №2249-VIII, який набрав чинності 20.01.2018, внесено зміни до Закону №3551-XII, що стосується зміни статусу з "інваліда війни" на статус "особи з інвалідністю внаслідок війни".

Так, стаття 4 Закону №3551-XII визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктом 9 частини другої цієї ж статті передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, особи, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, інвалідність яких пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право отримати статус "особа з інвалідністю внаслідок війни" з видачею відповідного посвідчення.

З аналізу припису пункту 9 частини другої статті 7 Закону №3551-XII слідує, що цей Закон не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.

Висновки щодо правозастосування

У відзиві на позовну заяву управління, обґрунтовуючи правомірність своєї відмови у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, послалося на ненадання останнім при зверненні до управління доказів про залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд оцінює такі посилання критично та зауважує, що приписами чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно-правових актів з питань Цивільної оборони (Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, та Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 №90) передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж та їх наслідків, а також при ліквідації аварій, катастроф, стихійних сил, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення. Завдання щодо виконання завдань виробничого характеру на них не покладалися та не покладаються.

Цивільна оборона СРСР організовувалась за територіально - виробничим принципом в усіх населених пунктах та усіх об`єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі: чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи; жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

З викладеного слідує висновок, що цивільна оборона та її формування створювались на всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, та до складу формувань Цивільної оборони в обов`язковому порядку залучалося все працездатне населення.

Формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Пунктами 7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (в редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача) визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

"Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Таким чином, за висновком суду, особи, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, інвалідність яких пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за наявності документів, підтверджуючих право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, мають право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.

Як слідує з матеріалів справи, фактична участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримання інвалідності внаслідок зазначеного підтверджується довідкою Сер. 10 ААА №185593 від 06.02.2013, а також посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 23.05.2019.

Вказані документи по суті є доказом участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримання ним інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та отримання відповідного посвідчення.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Партизанська, буд. 6, смт Шишаки, Шишацький район, Полтавська область, 38000, код ЄДРПОУ 03195151) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області щодо встановлення ОСОБА_1 статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни", оформлену листом від 24 вересня 2019 року № 01-15/2634-04.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області вчинити дії щодо встановлення ОСОБА_1 статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни встановленого зразка.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков