Рішення

від 29.04.2020 по справі 400/4127/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 р. № 400/4127/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фермерського господарства "Компроміс", вул. Рибна, 1, с. Ольгопіль, Єланецький район Миколаївська область, 55525

до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про:визнання протиправним та скасування припису від 30.10.2019 р. № 363-ДК/0343Пр/03/01/-19,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Компроміс" звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису від 30.10.2019 р. № 363-ДК/0343Пр/03/01/-19.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель головою ФГ "Компроміс" ОСОБА_1 відповідач не здійснював. Перевірялася земельна ділянка, а не діяльність підприємця. Перевірка земельної ділянки здійснювалась за відсутності ОСОБА_1 . Позивач взагалі має обґрунтовані сумніви щодо факту здійснення посадовою особою ОСОБА_2 перевірки земельної ділянки 23.09.2019 р. Оскаржуваний припис неконкретизований, не вказано, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач. Позивач не займав самовільно земельну ділянку, зазначену в оскаржуваному приписі. На земельній ділянці не були присутні ані голова ФГ "Компроміс", ані сільгосптехніка позивача, ані таблички/паркани позивача, тобто висновок відповідача про використання земельної ділянки саме позивачем ґрунтується виключно на припущеннях. Припис винесено неуповноваженою особою. Рішеннями судів у справах № 1440/2050/18 і № 1440/2051/18 вже було скасовано інші приписи відповідача з підстав недоведеності самовільного зайняття позивачем земельних ділянок.

15.01.2020 р. відповідачем подано відзив на позов (а. с. 68-75), згідно з яким забезпечення та реалізація державного контролю, зокрема шляхом проведення перевірок земельних ділянок, є прямим обов`язком органів Держгеокадастру. Діяльність державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель щодо складання приписів про усунення порушень земельного законодавства за результатами перевірки врегульовано нормами діючого законодавства. Виявлене правопорушення зафіксоване в порядку, встановленому законодавством. Позивач ігнорував законні вимоги державного інспектора та не надав жодного документу, який би підтверджував правомірність використання земельної ділянки. Рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1047/18 встановлено факт використання позивачем земельної ділянки, на якій виявлено порушення земельного законодавства, без правовстановлюючих документів. Зобов`язано позивача повернути земельну ділянку в розпорядження держави. Оскаржуваний припис відповідач вважає законним.

24.01.2020 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 112-119), відповідно до якої акт обстеження земельної ділянки від 23.09.2019 р., план-схема та акт перевірки не можуть бути доказом того, що саме позивачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 50,4 га. Про незаконність вимог відповідача щодо надання документів свідчить відсутність факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП. Посилання відповідача на рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1047/18 позивач вважає недоцільним, оскільки рішення законної сили не набрало та взагалі не містить інформації, чи займав позивач самовільно земельну ділянку площею 50,4 га. Позивач обґрунтовує неможливість проведення відповідачем перевірки, з урахуванням віддаленості земельної ділянки, відсутності автомобіля у перевіряючої особи та інших обставин.

24.02.2020 р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких обґрунтовує факт проведення перевірки, з урахування відстані до земельної ділянки та наявності автомобіля.

25.02.2020 р. позивач також надав додаткові пояснення.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

23.03.2019 р. державним інспектором Касьяновою А.С. складено акт обстеження земельної ділянки № 363-ДН/350/АО/10/01/-19 (а. с. 98-99), в якому вказано про проведення обстеження земельної ділянки площею 50,4 га в межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. Під час обстеження виявлено посіви сільськогосподарської продукції (соняшника), що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. Дана земельна ділянка була надана за актом на право довічного успадковуваного володіння землею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що земельну ділянку використовує ФГ "Компроміс" в особі голови ОСОБА_1 самовільно, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Акт обстеження складено за участю спеціаліста-землевпорядника Возсіятської сільської ради Кізіль І.Г., однак за відсутності уповноваженої особи позивача. Як зазначено в акті, обстеження земельної ділянки проведено на підставі наказу відповідача від 04.09.2019 р. № 363-ДК, однак його копії суду не надано.

Окрім акту обстеження, посадовою особою відповідача складено також план-схему земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.09.2019 р. № 363-ДК/926/АП/09/01/-19 (а. с. 100-102). На підставі яких доказів встановлено, що земельну ділянку використовує саме ФГ "Компроміс" в особі голови ОСОБА_1 в акті обстеження не вказано.

30.10.2019 р. відповідачем складено припис № 363-ДК/0343Пр/03/01/-19, яким позивача зобов`язано усунути в 30-денний термін порушення земельного законодавства (а. с. 23-24).

Таким чином, оскаржуваний припис видано з підстав того, що за висновками відповідача саме позивач самовільно використовує земельну ділянку, яка перевірялася.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Так, правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон № 963).

Відповідно до ст. 2 Закону № 963 основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

запобігання порушенням законодавства України в сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

забезпечення додержання власниками землі та землекористувачам стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршення стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі земля в межах території України (ст. 4 Закону № 963).

У ч. 1 ст. 5 Закону № 963 вказано, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15, таким органом є Держгеокадастр.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Повноваження відповідача у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені ст. 6 Закону № 963. Зокрема, такими повноваженнями є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації прав на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 963 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закон № 963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель мають, серед іншого, право:

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Законом № 963 не встановлені підстави для проведення перевірок, не визначено відповідну процедуру, не передбачені гарантії дотримання прав суб`єктів, які перевіряються; нормативні акти, якими були би затверджені вимоги щодо оформлення результатів перевірок, відсутні.

Проте, виходячи з тексту акта, він мав складатися в присутності керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представників, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці; посадова особа, яка складала акт, мала зазначити назву підприємства, установи чи організації, прізвище, ім`я та по батькові керівника (представника) юридичної особи чи фізичної особи, які перевіряються, місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються.

Оскільки за наслідками обстеження земельної ділянки встановлено порушення земельного законодавства позивачем, його представник мав бути присутній під час перевірки, так як перевірка мала безпосередньо для позивача негативні наслідки у вигляді винесення оскаржуваного припису.

Крім того, актом перевірки передбачена наявність підпису представника особи, яка перевірялась, на підтвердження ознайомлення з його змістом та отримання копії.

Як вказано в акті перевірки, направлення його копії поштою передбачено лише у випадку відмови представника особи від отримання. Доказів такої відмови відповідач не надав.

Суд зауважує, що вказані в акті фото відповідач разом з відзивом не надав; посилання на документи, що підтверджують викладені в акті обставини (факт перебування земельної ділянки у довічному успадковуваному володінні ОСОБА_3 , факт смерті ОСОБА_3 ) відсутні взагалі.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів, що перевірку, за наслідками якої винесено оскаржуваний припис, було проведено правомірно. Дії посадової особи відповідача не відповідають критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України, акт перевірки та акт обстеження земельної ділянки не є належними, допустимими та достовірними доказами про порушення позивачем вимог статей 125 і 126 ЗК України.

Так, відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Самовільним зайняттям земельної ділянки, згідно зі ст. 1 Закону № 963, є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідач не надав жодних доказів того, що земельна ділянка площею 50,4 га в межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області використовується саме позивачем.

Розглядаючи зміст оскаржуваного припису, суд виходить з того, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в тому, щоб "усунути порушення вимог земельного законодавства", встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначивши у приписі про необхідність "усунути порушення вимог земельного законодавства" відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

З огляду на викладене, припис відповідача від 30.10.2019 р. № 363-ДК/0343Пр/03/01/-19 не можна вважати обґрунтованим.

Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 806/1723/18.

Крім того, суд бере до уваги, що в 2018 р. позивач уже приходив до висновку про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 50,4 га в межах території Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області та виносив припис про усунення виявленого порушення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 р. по справі № 1440/2051/18 позов задоволено, а припис скасовано. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 р. рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Посилання відповідача на рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1047/18 суд відхиляє, оскільки рішення законної сили не набрало.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн (а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов фермерського господарства "Компроміс" (вул. Рибна, 1, с. Ольгопіль, Єланецький район, Миколаївська область, 55525, ідентифікаційний код 20895648) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) про визнання протиправним та скасування припису від 30.10.2019 р. № 363-ДК/0343Пр/03/01/-19 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 30.10.2019 р. № 363-ДК/0343Пр/03/01/-19.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) на користь фермерського господарства "Компроміс" (вул. Рибна, 1, с. Ольгопіль, Єланецький район, Миколаївська область, 55525, ідентифікаційний код 20895648).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29.04.2020 р.

Суддя Н. В. Лісовська