Рішення

від 29.04.2020 по справі 640/390/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/390/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0110485405, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСЕРВІС (далі - позивач та/або ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - контролюючий орган та/або ГУ ДПС у Київській області /відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 року №0110485405, яке прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/390/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року у справі №640/390/19 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 року скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2019 року у справі №640/390/19 ухвалено продовжити розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 року замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено положення статей 192, 120, 120 1 , 201 Податкового кодексу України, а саме стверджує, що порушення реєстрації податкових накладних була обумовлена тим, що постачальник не надав та не зареєстрував вказаних податкових накладних у терміни передбачені Податковим кодексом України; в акті перевірки, податковому повідомленні-рішенні не визначено, які саме податкові накладні зареєстровані невчасно (їх номера, дати, найменування, інші обов`язкові реквізити), що не дають можливість ідентифікувати податкову накладну; контролюючим органом не вірно застосовано розмір штрафних санкцій.

Також, у додаткових поясненнях ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без оформленого належним чином акту перевірки, поза межами строку прийняття та вказує, що акт перевірки на адресу позивача не направлявся.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

16.03.2020 року судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

На підставі пункту 200.10 статті 200, в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України Головним управління Державної фіскальної служби у Київській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСЕРВІС щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 10.10.2015 року по 31.07.2018 рік, за наслідком якої складено акт перевірки від 09.10.2018 року №372/10-36-54-05/20578571 (далі - акт перевірки).

В ході здійснення камеральної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- дата виписки ПН/РК - 20.12.2016 рік №5, дата та час реєстрації: 07.02.2017 рік 11:30 (кількість днів затримки - 31), сума ПДВ - 3198702, розмір штрафу - 30%, сума штрафних санкцій - 1 049 610, 54 грн.;

- дата виписки ПН/РК - 26.12.2016 рік №16, дата та час реєстрації: 24.01.2017 рік 01:58 (кількість днів затримки - 14), сума ПДВ - 608,88, розмір штрафу - 10%, сума штрафних санкцій - 60,89 грн.;

- дата виписки ПН/РК - 11.01.2017 рік №1, дата та час реєстрації: 08.02.2017 рік 4:04 (кількість днів затримки - 8), сума ПДВ - 618836,58 розмір штрафу - 30%, сума штрафних санкцій - 61836,58 грн. грн.

На підставі наведених висновків Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 року №0110485405, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 1111508,01 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

У відповідності до пункту 187.5 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В свою чергу, пунктом 120 1 .1 статті 120 1 .1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Як вже було вказано судом вище, контролюючим органом в ході здійснення камеральної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: дата виписки ПН/РК - 20.12.2016 рік №5, дата та час реєстрації: 07.02.2017 рік 11:30 (кількість днів затримки - 31), сума ПДВ - 3198702, розмір штрафу - 30%, сума штрафних санкцій - 1 049 610, 54 грн.; дата виписки ПН/РК - 26.12.2016 рік №16, дата та час реєстрації: 24.01.2017 рік 01:58 (кількість днів затримки - 14), сума ПДВ - 608,88, розмір штрафу - 10%, сума штрафних санкцій - 60,89 грн.; дата виписки ПН/РК - 11.01.2017 рік №1, дата та час реєстрації: 08.02.2017 рік 4:04 (кількість днів затримки - 8), сума ПДВ - 618836,58 розмір штрафу - 30%, сума штрафних санкцій - 61836,58 грн. грн.

Між тим, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСЕРВІС вказує, що порушення таких строків було обумовлено не наданням постачальником податкових накладних та відповідно їх реєстрації у строки встановлені законом.

Суд не враховує вказані доводи позивача з огляду на їх недоведеність та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підтвердженні належними та достатніми доказами мотивуючи це наступне.

В постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі №826/1700/18 зазначено, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані, в контексті положень частини 2 статті 72 КАС України, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями частини 1 статті 73, частини 1 статті 75, частини 1 статті 76 КАС України визначено наступне.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В свою чергу, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин порушення ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстр податкових накладних з вини постачальника (листи, вимоги до постачальника щодо реєстрації податкових накладних тощо).

Таким чином, доводи позивача в цій частині відхилено судом.

Що ж стосується тверджень ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС в частині відсутності в акті перевірки та спірному рішенні відомостей, які саме податкові накладні зареєстровані невчасно (їх номера, дати, найменування, інші обов`язкові реквізити), що не дають можливість ідентифікувати податкову накладну слід вказати наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року №124/28254 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який розроблено відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Митного кодексу України, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (далі - Порядок №1204).

Пунктом 2 Порядку №1204 передбачено, що він визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Додатком №13 до Порядку №1204 затверджено форму податкового повідомлення-рішення Н , яка не передбачає зазначення в ньому податкових накладних/розрахунків коригувань, які не вчасно зареєстровані платником податків в ЄРПН.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 статті 86 ПК України).

Разом з цим, судом вбачається, що в акті перевірки вказано дати виписки податкових накладних, суми ПДВ, фактичний строк їх реєстрації.

Також, до спірного рішення контролюючим органом складено розрахунок штрафних санкцій, в якому чітко зазначено номери податкових накладних/розрахунків коригування, які не були зареєстровані позивачем у строки встановлені законом.

Підсумовуючи вище вкладене суд вважає доводи ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС не обґрунтованими та такими, що не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Що ж стосується доводів позивача в частині невірного обрахування відповідачем штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Як вже було вказано судом вище, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Податкова накладна №5 виписана 20.12.2016 року, граничним строком реєстрації є - 04.01.2017 року, фактично зареєстрована - 07.02.2017 року, звідси кількість днів порушення строку становить - 34 дні, а отже контролюючим органом вірно застосовано штрафні санкції в цій частині.

Твердження позивача, що граничним строком реєстрації зазначеної податкової накладної є 15.01.2017 року є хибним та не відповідає положенням ПК України.

Податкова накладна №2 від 26.12.2016 року, граничним строком реєстрації є - 10.01.2017 рік, фактично зареєстровано - 24.01.2017 року, звідси кількість днів порушення строку становить - 14 дні, а отже контролюючим органом вірно застосовано штрафні санкції в цій частині.

Податкова накладна №5 від 16.01.2017 року, граничним строком реєстрації є - 31.01.2017 рік, звідси кількість днів порушення строку становить - 8 дні, а отже контролюючим органом вірно застосовано штрафні санкції в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, судом в ході розгляду справи не підтверджено помилковість обрахунку відповідачем суми розміру застосованого до ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС штрафу.

Оцінюючи доводи позивача в частині порушення порядку прийняття спірного рішення, у тому числі щодо не надсилання останньому акту камеральної печерки суд зверне увагу на наступне.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 42.1, 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (п. 86.7 статті 86 ПК України).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У додаткових поясненнях від 03.02.2020 року ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС вказує про порушення строків прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки такий строк на прийняття податкового повідомлення-рішення не розпочинався і не міг розпочатись, оскільки відповідач не здійснював ніяких спроб відправити акт перевірку на адресу позивача (т. 1, а.с 111).

З приводу зазначеного слід вказати, що ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС вводить суд в оману, оскільки до позовної заяви ним було долучено акт перевірки, що беззаперечно свідчить про скерування такого акту контролюючим органом на адресу позивача.

Разом з цим, суд звертає увагу, що на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2020 року ГУ ДПС у Київській області надано копію фіскального/поштового чеку про відправку рекомендованого листа та повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджують факт направлення ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС акту перевірки та його отримання 23.10.2018 року (т. 1, а.с. 128-130).

Водночас, варто вказати, що вимоги ухвали суду від 24.02.2020 року про надання оригіналів вказаних вище документів контролюючим органом виконано не було, з огляду на неявку останнього в судове засідання.

При цьому, незважаючи на наведене, враховуючи те, що ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС долучався до позовної заяви акт перевірки, що спростовує його твердження про не отримання останнього, наявні в матеріалах справи копії документів на підтвердження отримання позивачем відповідного акту, суд приходить до висновку про безпідставність доводів ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС в цій частині.

Таким чином, посилання позивача на порушення строків прийняття податкового повідомлення-рішення, порядку його прийняття, прийняття його без врахуванням права ТОВ ЕНЕРГОСЕРВІС на участь у процесі прийняття рішення спростовано матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 73, 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСЕРВІС (08150, м. Боярка, вул. Маяковського, б. 49, код ЄДРПОУ 20578571) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5А, код ЄДРПОУ 39393260) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева