Рішення

від 29.04.2020 по справі 826/10304/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 826/10304/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛАГРОХІМ" до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОХІМ (далі - ТОВ БЕЛАГРОХІМ ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України та/або відповідач-2) та з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви від 22.08.2018 року просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №0038091207, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги позивач стверджує, що внаслідок несанкціонованого списання ПДВ з рахунку БЕЛАГРОХІМ у останнього не було можливості зареєструвати податкові накладні у встановлені законодавством строки, з огляду на що, виникає право на звільнення від штрафів.

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представником відповідача-2 відношення до позову не виловлено, заяв та клопотань до суду не надано.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ БЕЛАГРОХІМ , за наслідком якої складено акт від 31.10.2017 року №11811/26-15-12-07-20/40574522 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, в ході її проведення встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-вересень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкові накладні №23 від 15.09.2017 року (дата реєстрації в ЄРПН - 05.10.2017 року; сума ПДВ, зазначена в ПН чи РК - 1521045,36 грн.; порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 5); №21 від 11.09.2017 року (дата реєстрації в ЄРПН - 05.10.2017 року; сума ПДВ, зазначена в ПН чи РК - 250980,00 грн..; порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 5).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом, з урахуванням положень статті 201 та згідно зі статтею 120 1 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №00380091207, яким до ТОВ БЕЛАГРОХІМ застосовано штраф у розмірі 10%, загальну сума якого становить 177202,54 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В свою чергу, пунктом 120 1 .1 статті 120 1 .1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Як вже було вказано судом вище, контролюючий орган при здійснення камеральної перевірки встановив порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-вересень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкові накладні №23 від 15.09.2017 року (дата реєстрації в ЄРПН - 05.10.2017 року; сума ПДВ, зазначена в ПН чи РК - 1521045,36 грн.; порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 5); №21 від 11.09.2017 року (дата реєстрації в ЄРПН - 05.10.2017 року; сума ПДВ, зазначена в ПН чи РК - 250980,00 грн..; порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 5).

Між тим, ТОВ БЕЛАГРОХІМ стверджує, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН було обумовлено тим, що згідно витягу в розрізі Системи електронного адміністрування ПДВ №21336272 за 20.09.2017 рік на запит від 21.09.2017 року №21336272, зазначення за ряд. 2 (сума на яку можна зареєструвати податкові накладні) пішла в мінус. Натомість в граф. 6 витягу з`явився незрозумілий показник override із зазначенням періоду його виникнення.

Судом встановлено, що з огляду на наведені обставини, листом вих. 18 від 25.09.2017 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України (вх. 36946/6 від 25.09.2017 року), у якому, зокрема вказав, що в результаті проведених 20.09.2017 року операцій за документом №9189773007 від 18.09.2017 року та за документом № override/01.2017 року має від`ємне значення, не дає зареєструвати податкові накладні.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ БЕЛАГРОХІМ просило надати пояснення щодо проведених 20.09.2017 року операцій за документом за документом №9189773007 від 18.09.2017 року та за документом № override/01.2017 року та якнайшвидше усунути недоліки в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновивши суму ліміту.

Також, судом встановлено, що у зв`язку із ненаданням відповіді Державною фіскальною службою України позивач звернувся із заявою вих. №183 від 27.09.2017 року до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві (вх. 10340 від 27.09.2017 року).

Положення пункту 42 1 .1. статті 42 1 ПК України визначено, що електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами:

прозорості - обов`язкового оприлюднення методології реалізації положень цього Кодексу в роботі електронного кабінету;

контрольованості - забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи електронного кабінету через тестового платника (платників) на емуляторі, створеному на веб-сайті методолога електронного кабінету на предмет відсутності помилок у програмному забезпеченні, унеможливлення несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, що означає порушення цілісності та автентичності вихідного програмного коду;

інтеграції із системами, що використовуються платниками податків, - у відкритому, вільному доступі розміщуються API програмного інтерфейсу для електронного обміну даними (EDI - Electronic data interchange);

своєчасності усунення технічних та/або методологічних помилок - забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі;

автоматизованості - максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків;

повноти функціоналу - наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов`язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;

спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними;

здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі;

заборони втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків електронного кабінету, що передбачені цим Кодексом;

пріоритетності документів, що надходять від державних, у тому числі контролюючих, органів, початок роботи в електронному кабінеті з автоматичного відкриття повідомлень, що надходять від державних органів, та/або блокування можливості надіслання документів платником податків до отримання таким платником податків документів, що надійшли до його електронного кабінету від державних органів.

У відповідності до пункту 42 1 .7. пункту 42 1 ПК України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

За приписами положень пунктів 42 1 .8. - 42 1 .10. пункту 42 1 ПК України методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Технічний адміністратор зобов`язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов`язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 року за №942/30810 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету, яким визначаються загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний кабінет (далі - Електронний кабінет), процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет (далі - Порядок №637).

У пункті 3 Порядку №637 визначено, що методолог Електронного кабінету це ДФС, а технічний адміністратор Електронного кабінету - структурний підрозділ ДФС, який відповідно до функціональних повноважень здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних системи.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що у випадку виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати повідомлення про виявлену технічну методологу електронного кабінету, яким, в свою чергу, є Державна фіскальна служба України.

При цьому, методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Судом встановлено, що позивачем реалізовано своє право щодо повідомлення Державної фіскальної служби України про наявність технічної помилки, однак відповіді на останнє ним не отримано.

Жодних пояснень відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву щодо наведених обставин не наведено.

Також, матеріали адміністративної справи не містять в собі жодних належних та достатніх доказів на спростування даних тверджень позивача Державною фіскальною службою України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі №826/1700/18.

Водночас, Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені статтею 120 1 ПК України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Тобто, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120 1 ПК України можливе лише за наявності його вини.

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті та не спростовано відповідачами, несвоєчасна реєстрація податкових накладних №23 від 15.09.2017 року (дата реєстрації в ЄРПН - 05.10.2017 року; сума ПДВ, зазначена в ПН чи РК - 1521045,36 грн.; порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 5); №21 від 11.09.2017 року (дата реєстрації в ЄРПН - 05.10.2017 року; сума ПДВ, зазначена в ПН чи РК - 250980,00 грн..; порушення граничних термінів реєстрації (кількість днів) - 5) обумовлена наявністю технічної помилки в системі електронного адміністрування ПДВ, що свідчить про відсутність вини ТОВ БЕЛАГРОХІМ у затримці реєстрації податкових накладних.

Крім цього, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації відповідних податкових накладних.

Таким чином, за підсумком наведеного, приймаючи до уваги те, що затримка реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій відсутні.

Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 20.03.2018 року у справі №819/777/17, від 30.01.2018 року у справі №815/2745/17.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

З огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір спалий позивачем за розгляд позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №0038091207 у розмірі 2658,06 грн. підлягає стягненню з відповідача-1 на користь ТОВ БЕЛАГРОХІМ .

Між тим, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1762,00 грн. стягненню на користь позивача не підлягає, оскільки жодних вимог до Державної фіскальної служби України згідно уточнених позовних вимог від 22.08.2018 року ТОВ БЕЛАГРОХІМ не заявлено (т. 1, а.с. 45).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОХІМ (03040, м. Київ, вул. Васильківська, б. 1, корпус 2, код ЄДРПОУ 40574522) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №0038091207, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛАГРОХІМ (03040, м. Київ, вул. Васильківська, б. 1, корпус 2, код ЄДРПОУ 40574522) сплачений ним судовий збір у розмірі 2658 (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 06 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева