Постанова

від 29.04.2020 по справі 620/3571/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3571/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ Рітейл на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ Рітейл до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування постанови і припису,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПГ Рітейл" (далі - ТОВ "ЛПГ Рітейл") 02.12.2019 звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі - УДАБІ у Чернігівській області), у якому просить визнати незаконними та скасувати:

- постанову відповідача від 19.11.2019 №13/1705 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис від 13.11.2019 №74 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Свої вимоги мотивує тим, що представником відповідача було проведено перевірку АГЗП, яка не є будівлею або спорудою. Вказаний об`єкт - це модульна установка заводського виготовлення, яка є технологічним обладнанням для заправки газобалонних автомобілів. Враховуючи наведене, вважає, що в УДАБІ у Чернігівській області відсутні повноваження щодо перевірки АГЗП. Разом з тим, матеріально відповідальною особою (оператором АГЗП) було надано перевіряючим повний доступ до об`єкту перевірки, у зв`язку із чим висновки відповідача про їх недопуск є необґрунтованими.

Крім того, зазначив, що сама перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, зокрема, не було надано копії направлення. Також відповідачем порушено процедуру розгляду справи.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням порядку проведення перевірки, оскільки відповідачем не надано копії направлення на проведення перевірки. Судом першої інстанції також проігноровано той факт, що ОСОБА_1 , якого було залучено до участі у проведенні перевірки не пред`являв свого службового посвідчення, доказів надання згоди керівника ТОВ ЛПГ Рітейл для залучення останнього до проведення перевірки відповідачем не надано. На сайті відповідачів відсутнє повідомлення про проведення перевірки.

В акті про проведення перевірки зазначено, що недопущення до перевірки здійснено директором ОСОБА_2 , тоді як 13.11.2019 р. він був відсутній на об`єкті.

Акт № 278 від 13.11.2019 р, припис № 74 від 13.11.2019 р. та протокол від 13.11.2019 р. були вручені оператору АГЗП, що на думку апелянта підтверджує допуск до об`єкту перевірки.

Також апелянт зазначає, що позивачем було надано дозволи на експлуатацію об`єкту та ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, що в свою чергу спростовує позицію відповідача щодо відсутності у позивача дозвільних документів на експлуатацію об`єктів.

З урахуванням вищевикладеного, апелянт вважає, що суд порушив норми процесуального закону, оскільки не надав оцінки вищевказаним обставинам.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Позивачем подано пояснення по суті справи, в яких заперечує проти доводів, викладених відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ЛПГ Рітейл є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2015 внесено відповідний запис.

Свою діяльність товариство здійснює на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників від 23.05.2017 №3.

Згідно реєстраційних даних, основними видами діяльності позивача є: 47.30 роздрібна торгівля пальним; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: вул. Миру, 39 в смт. Куликівка, Чернігівської області знаходиться належний позивачу комплекс АГЗП.

07.10.2019 до УДАБІ у Чернігівській області від голови Чернігівської міської організації Соціалістичної партії України надійшла заява про проведення перевірки законності встановлення та функціонування заправних станцій згідно переліку.

Враховуючи наведене, наказом УДАБІ у Чернігівській області від 22.10.2019 №75-П призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: "Будівництво АГЗП по вул. Миру, 39 в смт. Куликівка, Куликівського району, Чернігівської області", замовник: ТОВ "ЛПГ Рітейл". Предметом перевірки є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Листом від 06.11.2019 за №40-1025-7/1609-19 товариство було повідомлено про те, що 13.11.2019 до 12:00 год. буде проведено захід контролю стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при будівництві АГЗП по вул. Миру, 39 в смт. Куликівка , Куликівського району, Чернігівської області .

Також, відповідачем повідомлено ТОВ "ЛПГ Рітейл" про необхідність забезпечити присутність уповноваженої особи (осіб) для проведення перевірки за вказаною адресою.

Листом від 08.11.2019 ТОВ "ЛПГ Рітейл" повідомило УДАБІ у Чернігівській області, що АГЗП не є будівлею або спорудою, у зв`язку із чим повноваження Управління не розповсюджуються на діяльність АГЗП та на об`єкти, що не є будівництвом, підстави для проведення будь-яких заходів - відсутні.

На підставі наказу від 22.10.2019 №75-П та направлення для проведення позапланового заходу від 22.10.2019 №278 (строк дії: з 05.11.2019 по 19.11.2019) уповноваженою особою було здійснено вихід на об`єкт контролю, за наслідками якого складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 №278, вручений оператору АГЗП (згідно відмітки).

Як вбачається зі змісту акту, він складений у зв`язку із тим, що директор ТОВ "ЛПГ Рітейл" ОСОБА_2 не допустив посадових осіб УДАБІ у Чернігівській області до перевірки.

Враховуючи наведене, 13.11.2019 УДАБІ у Чернігівській області було складено відносно позивача протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №74 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були вручені оператору АГЗП .

Вищевказані документи направлені товариству листом від 13.11.2019 за №40-1025-7/1658-19 .

Будучи не згодним із прийнятими відповідачем рішеннями, ТОВ "ЛПГ Рітейл" складено та надіслано до УДАБІ у Чернігівській області відповідні заперечення .

19.11.2019, за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, уповноваженою особою УДАБІ у Чернігівській області складено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №13/1705, якою на ТОВ "ЛПГ Рітейл" накладено штраф у сумі 60 210,00 грн. за порушення пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Вважаючи винесені УДАБІ у Чернігівській області припис від 13.11.2019 №74 та постанову про накладення штрафу від 19.11.2019 №13/1705 протиправними, ТОВ "ЛПГ Рітейл" звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що із наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ "ЛПГ Рітейл" за адресою: вул. Миру, 39 в смт. Куликівка, Куликівського району, Чернігівської області установлено АГЗП, який чинним законодавством віднесений до об`єкту підвищеної небезпеки, а тому відповідач має повноважень для перевірки дотримання ТОВ "ЛПГ Рітейл" законодавства у сфері містобудівної діяльності під час будівництва/експлуатації АГЗП.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "ЛПГ Рітейл" на момент здійснення заходу контролю не було забезпечено присутність уповноваженої особи на об`єкті контролю та доступ до документації, незважаючи на належне повідомлення про проведення перевірки, що є порушенням вимог Закону №3038 та Порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3038).

Статтею 7 Закону №3038 передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до статті 32 Закону №3038 усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До значних наслідків (СС3) відносяться, у тому числі, такі об`єкти: об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки .

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 до будівель промисловості та складів відносяться - Резервуари для нафти, нафтопродуктів та газу - код державної класифікації будівельних споруд - 1252.1, отже АГЗП на якій наявні резервуари для зберігання газу відноситься до будівель/споруд.

Таким чином, розміщення автомобільних газозаправних пунктів має здійснюватися відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки , що передбачає проведення їх ідентифікації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки .

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЛПГ Рітейл" за адресою: вул. Миру, 39 в смт. Куликівка, Куликівського району, Чернігівської області установлено АГЗП, який чинним законодавством віднесений до об`єкту підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки будівництво (реконструкція) об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб`єктами господарювання відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 5 Закону №3038 установлено, що до повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, належать здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 823/1850/16.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що УДАБІ у Чернігівській області наявні повноваження для перевірки дотримання ТОВ "ЛПГ Рітейл" законодавства у сфері містобудівної діяльності під час будівництва/експлуатації АГЗП.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги лист Департаменту з питань проектування об`єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.09.2016 №8/16-631-16, оскільки він є відповіддю на запит іншого суб`єкта господарювання та не має сили обов`язкового до виконання нормативно-правового акту.

Вирішуючи питання про дотримання УДАБІ у Чернігівській області вимог чинного законодавства під час проведення перевірки, суд першої інстанції виходив із наступного.

Частиною 1 ст. 41 Закону №3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (пункт 6).

На виконання вимог статті 41 Закону №3038, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №533).

Відповідно до пункту 7 Порядку строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Відповідно до п. 12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема,

Отже, законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 822/681/16 та від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, від 08.04.2020 р. у справі № 815/4709/16.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.10.2019 до УДАБІ у Чернігівській області звернувся голова Чернігівської міської організації Соціалістичної партії України із проханням провести перевірку законності встановлення та функціонування АГЗП згідно переліку.

З урахуванням вказаного звернення та на підставі належним чином оформлених документів (наказу від 22.10.2019 №75-П, направлення для проведення позапланового заходу від 22.10.2019 №278), згідно наданих повноважень, посадовою особою УДАБІ у Чернігівській області 13.11.2019 здійснено вихід на об`єкт перевірки (АГЗП).

Інформація про проведення позапланового заходу контролю розміщена на офіційному веб-сайті УДАБІ у Чернігівській області (https://dabi.gov.ua/prozoradabi/chernigivska-oblast/). Крім того, незважаючи на відсутність такого обов`язку, про проведення позапланової перевірки заздалегідь листом від 06.11.2019 за №40-1025-7/1609-19 повідомлено ТОВ "ЛПГ Рітейл".

Посилання позивача на те, що станом на 18.12.2019 р. така інформація була відсутня на сайті УДАБІ у Чернігівській області, що підтверджується наданим ним скриншотом, колегія суддів оцінює критично, оскільки даний витяг із сайту є неповним, а тому не може бути беззаперечним доказом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно визнав необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем встановленого законодавством порядку перевірки. Посилання товариства на відсутність у перевіряючого направлення для проведення позапланового заходу контролю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Натомість , як вірно зазначив суд першої інстанції , перевірка проведена на підставі належним чином оформлених документів, зокрема, направлення для проведення позапланового заходу від 22.10.2019 №278. Ненадіслання повідомлення про проведення перевірки суб`єкту містобудування після складення акта про недопущення посадових осіб перевіряючого до перевірки не може бути безумовною підставою для визнання перевірки неправомірною, оскільки чинним законодавством щодо позапланових перевірок такий обов`язок не передбачений.

Відповідно до ст. 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно із пунктом 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку №533).

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (пункт 12 Порядку №533).

Згідно з положеннями частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, представництво юридичної особи за законом визначено Господарським кодексом України (далі - ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ГК України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частинами третьою та п`ятою цієї ж статті ГК України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Представництво за довіреністю врегульовано статтею 244 ЦК України, відповідно до якої представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з положеннями частини першої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що представляти інтереси юридичної особи перед третіми особами, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, без довіреності уповноважені власники, керівники підприємств або інші особи, визначені в установчих документах підприємства та відомості, про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Інші особи можуть вважатися уповноваженими представниками юридичної особи лише за наявності належним чином оформленої довіреності або перебування з такою юридичною особою у трудових відносинах на посадах, які в силу актів законодавства дозволяють бути представником такої особи у певних правовідносинах.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/4908/12, від 25.05.2018 у справі № 810/1885/13-а, від 21.11.2019 у справі № 826/5857/16 та від 24.12.2019 у справі № 822/716/16.

Як встановлено судом першої інстанції під час здійснення УДАБІ у Чернігівській області позапланової перевірки АГЗП по вул. Миру, 39 в смт. Куликівка, Куликівського району Чернігівської області , на об`єкті був присутній оператор АГЗП.

Разом з тим, як вбачається із посадової інструкції оператора заправних станцій, затвердженої 15.09.2019 директором ТОВ "ЛПГ Рітейл", посада "Оператор заправних станції" відноситься до категорії "Робітник". Оператор автогазозаправного пункту підпорядковується безпосередньо директору ТОВ.

На оператора заправних станцій покладено, у тому числі, такі завдання і обов`язки: заправляє пальними та мастильними матеріалами: бензином, газом тощо автомобілі та інші транспортні засоби за допомогою напівавтоматичних засобів заправки; є відповідальним за всю територію АГЗП та встановленим на ньому обладнанні, під час його зміни; веде матеріально-звітну документацію та складає акти недостачі пального з обов`язковим підписом представника постачальника.

Таким чином, оператор АГЗП не є уповноваженою особою, на представництво товариства. Згідно реєстраційних даних, керівником товариства та єдиним засновником і учасником ТОВ "ЛПГ Рітейл" є ОСОБА_2 .

Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що направлення на проведення перевірки вручається посадовій особі суб`єкта містобудування. Оскільки позивачем не забезпечено присутність уповноваженої особи для проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно відповідач не мав можливості безпосередньо вручити направлення на проведення перевірки як і пред`явити службове посвідчення безпосередньо керівнику чи його уповноваженій особі.

Колегія суддів наголошує, що важливість проведення перевірки у присутності саме уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності обумовлена можливістю реалізувати останнім права, гарантовані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком № 533, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ "ЛПГ Рітейл" на момент здійснення заходу контролю не було забезпечено присутність уповноваженої особи на об`єкті контролю та доступ до документації, незважаючи на належне повідомлення про проведення перевірки, що є порушенням вимог Закону №3038 та Порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 553 визначено підстави за настання яких складається акт про недопущення до проведення до перевірки , а саме: у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування .

На думку позивача, відповідачем протиправно складено акт про недопущення до проведення перевірки, оскільки ним не вчинялося жодних активних дій, зокрема, перешкод у доступі до місць, де здійснювалося будівництво об`єкта.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими доводами позивача, оскільки незабезпечення присутності посадової особи суб`єкта містобудування на об`єкті перевірки свідчить про ігнорування вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо необхідності бути присутнім під час перевірки, що в свою чергу свідчить про вчинення навмисних дій щодо недопуску посадових осіб до перевірки.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що сам факт присутності інспектора УДАБІ у Чернігівській області на території АГЗП, яка є відкритою, не можна вважати допуском до проведення перевірки, оскільки візуальне ознайомлення з об`єктом не свідчить про здійснення УДАБІ у Чернігівській області заходу контролю, згідно визначеного наказом від 06.11.2019 №40-1025-7/1609-19 предмету, у розумінні чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (пункти 2, 3).

За наведених обставин, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано, у межах наданих повноважень, 13.11.2019 складено: акт №278 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №74 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, помилково зазначив, що вказані документи вручені присутньому на об`єкті перевірки оператору АГЗП, оскільки матеріали справи таких доказів не містять.

Разом з тим, як зазначила вище судова колегія, у разі проведення позапланової перевірки направлення рекомендованим листом із повідомленням про вручення не є обов`язковим, а особисто вручити його відповідач не мав можливості з огляду на відсутність керівника на об`єкті перевірки, тоді як про дату, час та місце проведення перевірки він був повідомлений листом від 06.11.2019 р. № 40-1025-7/1609-19 та останнім не заперечується.

Відповідно до п . 2 ч. 6 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до пункту 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 16-19 Порядку №244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документі

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу) (п . 22 Порядку №244).

Як вбачається із матеріалів справи, за наслідками розгляду матеріалів справи про порушення ТОВ "ЛПГ Рітейл" у сфері містобудівної діяльності, уповноваженою особою, у межах встановленого строку, прийнято постанову про накладення на позивача штрафу в сумі 60 210,00 грн. При цьому, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності здійснювався за участю суб`єкта містобудування (директора товариства та адвоката Коваленка В.В.), із врахуванням наданих позивачем заперечень від 18.11.2019.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що судом першої інстанції не було враховано надані ним дозвільні документи на експлуатацію АГЗП та ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, що спростовує відсутність дозвільних документів на її експлуатацію, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, предметом даної справи не є спір щодо порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо будівництва об`єкту без дозвільних документів.

З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 р. у справі № 620/3650/19, яке не набрало законної сили та постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 05.02.2020 р. у справі № 737/45/20, якою закрито справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, яке набрало законної сили.

Також колегія суддів не приймає до уваги рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 620/3573/19, яким визнано протиправним та скасовано постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 11/1703 від 19.11.2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 72 від 11.11.2019 р., оскільки дане рішення не набрало законної сили та стосується порядку проведення перевірки іншого об`єкту позивача - АЗГП, яка знаходиться за адресою: Довженка 13, м.Мена Чернігівської області.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що витребувані ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 р. у справі № 620/3571/19 від УДАБІ у Чернігівській області належним чином завірені копія наказу про призначення до перевірки ТОВ ЛПГ Рітейл та направлення на проведення перевірки не можуть бути прийняті судом до уваги в якості належних доказів, оскільки не були додані відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, позаяк суд наділений повноваженнями щодо витребування необхідних доказів з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи. Такі докази не мають наперед встановленої сили для суду та враховуються у сукупності із іншими наявними доказами та обставинами у справі.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що ОСОБА_1 , якого було залучено до участі у проведенні перевірки не пред`являв свого службового посвідчення, доказів надання згоди керівника ТОВ ЛПГ Рітейл для залучення останнього до проведення перевірки відповідачем не надано, оскільки перевірка не проводилась, а останній зазначений в якості особи, яка підтвердила факт недопуску посадових осіб до проведення перевірки.

Також судова колегія критично оцінює посилання позивача на те, що в акті про проведення перевірки зазначено, що недопущення до перевірки здійснено директором ОСОБА_2 , тоді як 13.11.2019 р. він був відсутній на об`єкті. Так, відсутність директора ОСОБА_2 на об`єкті перевірки не ставиться під сумнів, тому допущена позивачем неточність під час складання акту про недопуск посадових осіб до перевірки не може бути підставою для скасування відповідальності суб`єкта містобудування.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів представника позивача про порушення УДАБІ у Чернігівській області порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За наведених обставин, враховуючи порушення ТОВ "ЛПГ Рітейл" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що УДАБІ у Чернігівській області правомірно винесено щодо товариства спірну постанову від 19.11.2019 №13/1705 та застосовано штраф у межах, визначених Законом України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати не підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 250, 257, 260, 310, 315, 316, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПГ Рітейл залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків