Постанова

від 29.04.2020 по справі 640/23802/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23802/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фармікс на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фармікс до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України №1305511/42088480 від 11.10.2019 р. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, виписану товариством з обмеженою відповідальністю Фармікс (ЄДРПОУ 42088480) за №2 від 02.09.2019 року; скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України №1305512/42088480 від 11.10.2019 р. та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, виписану товариством з обмеженою відповідальністю Фармікс (ЄДРПОУ 42088480) за№1 від 05.09.2018 року; скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України №1305513/42088480 від 11.10.2019 р. та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну виписану товариством з обмеженою відповідальністю Фармікс (ЄДРПОУ 42088480) за №3 від 10.09.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що до позовної заяви було долучено оригінал довіреності на підтвердження повноважень представника позивача та копія свідоцтва ОСОБА_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім того, ухвала про залишення позовної заяви без руху не була вручена позивачу.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав, жодні його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до положень ст.311 КАС України, справа переглядається судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивач вважається належним чином повідомлений про залишення позовної заяви без руху та станом на 31.01.2020 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду міста Києва жодних документів на усунення недоліків адміністративного позову від позивача не надходило, відтак ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто, тому позовну заяву слід повернути позивачеві.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч.4 наведеної статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фармікс залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що позовна заява від імені позивача підписана представником ОСОБА_1 та на підтвердження його повноважень на підписання позовної заяви додано Довіреність від 07.11.2019 року №6-А19-2, якою ТОВ Фармікс уповноважено ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача, проте, жодних доказів того, що ОСОБА_1 є адвокатом до позовної заяви не додано.

Зазначена ухвала була направлена позивачу засобами поштового зв`язку (з невірно зазначеним індексом поштового відділення), однак конверт повернувся до суду неврученим із довідкою ВПЗ ф.20 від 23.01.2020 року , що конверт повертається за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.9).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Колегія суддів звертає увагу, ухвала про залишення позовної заяви без руху не була отримана позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про завершення визначеного судом триденного строку з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

В той же час, в позові були зазначені поштова адреса та номер телефону представника, який підписав позовну заяву ТОВ Фармікс , однак з матеріалів справи не вбачається, що суд вживав в період з 23.01.2020 по 31.01.2020 належних заходів, шляхом направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху на його адресу, або повідомлення його засобами телефонного зв`язку про наявність відповідної ухвали суду.

Наведене свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до належного вручення ухвали від 18.12.2019 року про залишення позовної заяви без руху з метою надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви та невжиття вичерпних заходів для недопущення порушення процесуальних прав сторони.

Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст. 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (ч. 4 ст. 59 КАС України).

Положеннями ч. 5 ст. 59 КАС України передбачено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Згідно з ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

За частинами 1, 3 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність ; 3) ордер. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Таким чином, саме довіреність в даному випадку є документом, який підтверджує повноваження представника позивача, натомість свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю не являється таким документом.

Також з копії позовної заяви вбачається, що додатком №1 є оригінал довіреності, №2 - свідоцтво адвоката ОСОБА_1 при цьому акта про відсутність таких документів матеріали справи не містять.

Натомість, до апеляційної скарги долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4105 ОСОБА_1 (а.с.23).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції про відсутність доказів повноважень представника позивача на підписання позову та про завершення строку на усунення недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.

З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви ТОВ Фармікс на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фармікс - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року про повернення заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 29 квітня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма