Рішення

від 15.04.2020 по справі 495/10393/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10393/19

№ провадження 2/495/1147/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачки: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/10393/19

за позовом Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості

до ОСОБА_1

про повернення коштів

В С Т А Н О В И В:

26.11.2019 року Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про повернення коштів (а.с.2-4).

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти у сумі 1298,71 гри. (одна тисяча двісті дев`яносто вісім) гривень 71 (сімдесят одна) копійок до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.12.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/10393/19 за позовом Білгород-Дністровського міськрайонного ЦЗ до ОСОБА_1 про повернення коштів . По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.27-28).

В судове засідання представник позивача не з`явився, але подав до суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутності представника Білгород-Дністровського міськрайонного ЦЗ (а.с.77).

Відповідач - ОСОБА_1 , відзив або заперечення на позов Білгород-Дністровського міськрайонного ЦЗ до суду не надала та в судові засідання 29.01.2020 року, 04.03.2020 року та 15.04.2020 року не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляла, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було надіслано запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).

Згідно відповіді, що надійшла з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 02.07.2007 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Так, ухвала суду та повістки про призначення слухання справи, а також копія позовної заяви Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятостіз додатками до неї були надіслані на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка наявна в матеріалах справи та за якою він зареєстрований. Між тим, усі документи з зазначеної адреси були повернуті до суду без вручення адресату (а.с.34, 71, 75-76 ).

Відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи . У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Частиною 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (ст.281 ЦПК України).

Як встановлено матеріалами справи та було вище зазначено, відповідач - ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, він тричі не з`явився в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подавав відзив, а позивач - Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості , не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2020 року постановлено розгляд справи 495/10393/19 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятостіпро стягнення заборгованості провести у заочному порядку .

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятостізвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 перебував на обліку у Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний з 24.04.2019 по 09.08.2019 та отримував допомогу по безробіттю, соціальні послуги відповідно до законодавства.

Однак, 09.08.2019 року в ході розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_1 з 20.05.2019 по 31.05.2019 був працевлаштований до ТОВ ЮГАГРОТРЕСТ , що підтверджується копією акта № 108 від 09.08.2019 року (а.с.11).

Відповідно до заяви про надання статусу безробітного від 02.05.2019 ОСОБА_1 був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів (а.с.8).

Позивач зазначає, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості з 20.05.2019 року по 23.07.2019 року вартість виплаченого відповідачу матеріального забезпечення та наданих соціальних послуг склала 1298,71 грн. (одна тисяча двісті дев`яносто вісім) гривень 71 сімдесят одна копійка, до уточнення 1613,54 грн. (одна тисяча шістсот тринадцять грн. 54 коп.).

Оскільки ОСОБА_1 не повідомив про своє працевлаштування, що відноситься до категорії зайнятого населення, він не мав права на отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (діяла і на момент виникнення спірних відносин) сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин , що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі вищевикладеного та відповідно до Порядку № 60/62 прийнято рішення про повернення коштів безробітним та відшкодування вартості наданих соціальних послуг (копія наказу від 29.08.2019 № 226 додається). З метою досудового вирішення спору і добровільного повернення коштів, центр зайнятості, надіслав відповідачу повідомлення від № 1094/15/06 з доданим наказом та повідомленням про необхідність повернення коштів у сумі 1613,54 грн. протягом 15 календарних днів. Дане повідомлення ОСОБА_1 не отримав у зв`язку з тим, що за вказаною адресою не проживає.

У зв`язку із встановленням уточненої суми коштів виплаченого матеріального забезпечення та наданих соціальних послуг позивачу у період перебування на обліку у Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості і яка підлягає поверненню, центр зайнятості надіслав відповідачу уточнене повідомлення від № 1555/15/06 з доданим наказом (копія наказу від 25.11.2019 № 297 додається) та повідомленням про необхідність повернення коштів у сумі 1298,71 грн.

Кошти на даний час так і не повернуто, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про зайнятість населення (діяв на момент виникнення спірних відносин) в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про зайнятість населення (діяв на момент виникнення спірних відносин) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ст. 4 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, особи які забезпечують себе роботою самостійно.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин , що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку прозаконність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. ст. 4 Закону України Про зайнятість населення , ст. 36, 39 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 128, 131, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятостікошти у сумі 1298 (одна тисяча двісті дев`яносто вісім) грн. 71 (сімдесят одна) коп. до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 20988545, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, одержувач Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятостісудовий збір у розмірі 2007 (дві тисячі сім) грн. до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 20988545, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, одержувач Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду .

Суддя В.В. Мишко