Рішення

від 30.04.2020 по справі 453/426/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/426/20

№ провадження 2/453/220/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

в с т а н о в и в :

30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області , в якій просить ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ № 13-к від 24.02.2020 року про її звільнення з посади вчителя-логопеда Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП у зв`язку із скороченням штату працівників; поновити її на посаді вчителя-логопеда Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 3 та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 березня 2020 року по 30 березня 2020 року в розмірі 11 884 грн. 31 грн.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 30.03.2020 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі.

Розгляд справи відбувся 30.04.2020 року без учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог позивачка покликається на те, що з 02 вересня 1994 року працювала на посаді логопеда логопедичного пункту, за яким було закріплено шість шкіл та три дитячих навчальних закладів, при школі-інтернаті м. Сколе. Наказом від 01.09.2008 року посаду логопеда було перейменовано на посаду вчителя-логопеда.

Зазначає, що 02 березня 2020 року наказом від 24.02.2020 року № 13-к її було звільнено з посади вчителя-логопеда Сколівської ЗЗСО І-ІІІ № 3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП у зв`язку із скороченням штату працівників. Вважає таке звільнення незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, тобто звільнення із зазначених підстав допускається якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. КЗпП).

Також ст. 49-2 КЗпП передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

В свою чергу відповідачем 02.01.2020 року їй під підпис було вручено повідомлення про ознайомлення з наказом відділу освіти № 189 від 11.09.2019 року, відповідно до якого було повідомлено про зміну істотних умов праці та запропоновано посаду асистента вчителя Труханівської ЗОШ І-ІІІ ст. з навантаженням 0,1 ставки.

Також вказує, що 08.01.2020 року їй повторно вручено під підпис повідомлення про ознайомлення з зазначеним вище наказом про звільнення та повідомлено про зміну істотних умов праці з пропозицією посади асистента вчителя Труханівської ЗОШ І-ІІІ ст. з навантаженням 0,1 ставки.

Вважає, що останнє повідомлення про звільнення є чинним, оскільки таке є актом індивідуальної дії, тому що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено саме цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. А відтак, відлік строку в два місяці повинен був розпочатися з 08.01.2020 року, відповідно звільнення можливе було б з 08.03.2020 року.

Однак, всупереч цього, звільнення відбулося 02.03.2020 року, що є прямим порушенням ст. 49-2 КЗпП та вказує на незаконність винесеного наказу про звільнення.

Крім того позивачка просить звернути увагу на те, що у вище зазначених повідомленнях було вказано про зміну істотних умов праці, а не про скорочення штату.

Також позивачка в своїй позовній заяві наголошує на те, що їй було запропоновано посаду асистента вчителя із навантаженням 0,1 ставки, що не відповідає рівню її кваліфікації та є неспівмірним із попередньо займаною посадою. Крім того, рівень заробітної плати був би явно нижчим, ніж мінімально встановлений, а тому вона відмовилася від вакантної посади. Після чого інші вакантні посади не пропонувалися. Таким чином, у зв`язку з відмовою від запропонованої посади, відповідачем було видано відповідний наказ про звільнення.

Вважає, що звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП відбулося у порушення норм ст. 32 КЗпП, тобто у разі незгоди працівника на зміну істотних умов праці, такий підлягає звільненню на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.

Ще одним порушенням при звільненні, як вказує позивачка, є недотримання відповідачем вимог законодавства про працю, яке полягало у тому, що таким при звільненні їй не було надано переважне право на залишення на роботі, оскільки останній до настання пенсійного віку залишилось менше трьох місяців.

В зв`язку з наведеним та враховуючи численні порушення законодавства про працю, допущені відповідачем при її звільненні, просить суд захистити її порушені права, шляхом скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.03.2020 року до 30.03.2020 року в розмірі 11 884 грн. 31 коп.

08.04.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача з дотриманням відповідних норм ЦПК України, в якому зазначається про те, що звільнення позивачки відбулось з дотриманням норм трудового законодавства. Відповідач вважає, що обставини, на які посилається позивачка, як на порушення при її звільненні, спростовуються письмовими доказами, які додаються до позову.

Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що 02.09.1994 року позивачка була прийнята на посаду логопеда логопедичного пункту при школі-інтернаті м. Сколе. Відповідно до наказу №129 від 01.09.2008 року Про перейменування посад посаду логопеда було перейменовано на посаду вчителя-логопеда.

Відповідно до рішення сесії Сколівської районної ради Львівської області № 530 від 07.06.2018 року було створено КУ Сколівський інклюзивно-ресурсний центр .

У вересні 2018 року, відповідно до ст. 24 Закону України Про освіту , керуючись рішенням XXIV сесії VII скликання Сколівської районної ради Львівської області № 530 від 07.06.2018 року Про затвердження штатного розпису КУ Сколівський інклюзивно-ресурсний центр , Положенням про проведення конкурсного відбору на посади педагогічних працівників комунальної установи Сколівський інклюзивно-ресурсний центр Сколівської районної ради Львівської області, затвердженого рішенням XXVI сесії Сколівської районної ради від 09.08.2018 року № 580 Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору на посади педагогічних працівників комунальної установи Сколівський інклюзивно-ресурсний центр Сколівської районної ради Львівської області, наказом начальника відділу освіти Сколівської РДА №204 від 25.06.2018 року, було проведено конкурсний відбір на посади педагогічних працівників Сколівського ІРЦ, зокрема, вчитель-логопед, за результами якого було визначено ряд переможців.

Вказують на те, що позивачка, маючи на це право, не подала заявки до участі у вказаному конкурсі.

На підставі рішення колегії районної державної адміністрації № 16 від 29.08.2019 року Про внесення змін у рішення колегії районної державної адміністрації від 31.07.2019 року № 10 Про роботу КУ Сколівський ІРЦ , з метою уникнення дублювання логопедичних функцій, було проведено зміни в структуру відділу освіти та внесено зміни в Положення відділу освіти, так як логопедичні функції передані ІРЦ. Відповідно до Положення відділу освіти, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації №56-к від 07.10.2019 року, логопедичного пункту немає у складі відділу освіти як структурного підрозділу.

В своєму відзиві відповідач зазначає, що 08.01.2020 року позивачкою було надано листок непрацездатності, оформлений неналежним чином. В цей же день їй було вручено повідомлення про зміну істотних умов праці, після чого вона знову принесла листок непрацездатності, вже належно оформлений із зазначенням дати виходу на роботу - 02.01.2020 року. Оскільки позивачці залишилось декілька місяці до оформлення пенсії за віком, щоб не звільняти її за прогул, повторно вручено 08.01.2020 року повідомлення попередньою датою - 02.01.2020 року з пропозицією іншої посади, а також попереджено, що у разі відмови від запропонованої посади її буде звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 1 ст. 40 КЗпП. При отриманні вказаного повідомлення позивачка відмовилася від запропонованої посади.

Відповідно до наказу начальника відділу освіти №13-к від 24.02.2020 року 02.03.2020 року позивачку звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників та виплачено заробітну плату за період з 02.01.2020 року по 02.03.2020 року.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана незаконною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва та праці. У зв`язку з тим, що такі зміни ввелися, власник має право змінити істотні умови праці.

На підставі наведеного вважає, що зміна істотних умов є законною, тому що відбулися зміни в організації виробництва і праці відповідачки та оскільки остання відмовилася продовжувати працювати нам нових умовах, звільнення такої на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП є правомірним.

Також у своєму відзиві відповідач зазначає, що на момент звільнення позивачки і до сьогоднішнього часу відсутні посади, що відповідають професії, кваліфікації чи спеціальності позивачки, а тому керуючись ст. ст. 40, 44, 49-2 КЗпП, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та змінити формулювання причини звільнення в наказі №13-к від 24.02.2020 року і вважати позивачку звільненою на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.

14.04.2020 року позивачкою надано до суду відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що аргументи, наведені у відзиві, не відповідають дійсності, а саме вказує на те, що 08.01.2020 року, в день надання відповідачу листка непрацездатності, їй було вручено повідомлення про ознайомлення з наказом № 189 від 11.09.2019 року, відповідно до якого повідомлено про зміну істотних умов праці та запропоновано посаду асистента вчителя Труханівської ЗОШ І-ІІІ ст. з навантаженням 0,1 ставки. Оскільки листок непрацездатності був оформлений неналежним чином, то до закінчення цього дня вона надала відповідачу вже належно оформлений, про що було складено працівниками відділу освіти відповідний акт, до якого не було долучено копії листка непрацездатності, що дає підстави дійти висновку про те, що така інформація не відповідає дійсності, а зазначений акт складено вже після звільнення з метою уникнення відповідальності.

Позивач також зазначає, що твердження відповідача про те, що датою виходу її на роботу, відповідно до листка непрацездатності, було зазначено 02 січня 2020 року, та з метою уникнення її звільнення за прогул, таким було вручено повторне повідомлення про ознайомлення з наказом про звільнення із зазначенням дати 02.01.2020 року, не відповідає дійсності, оскільки в період з 02.01.2020 року по 08.01.2020 року, коли вона знаходилася на своєму робочому місці, а саме в ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , ніхто з працівників відділу освіти туди не з`являвся та відповідно і актів про відсутність на роботі не було складено, пояснень не вимагали та із жодними документами про застосування заходів дисциплінарного стягнення не ознайомлювали, а відтак, зазначені відповідачем аргументи, які не підтверджені жодними доказами, не заслуговують уваги.

Крім того, при звільненні не було враховано положення ст. 42 КЗпП, відповідно до якої, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, а також працівникам, яким залишилось менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Зазначає, що в свою чергу на посаді вчителя-логопеда працювала з 02.09.1994 року по 02.03.2020 року, а до виходу на пенсію залишилось три місяці, що надало їй переважне право на залишення на роботі, однак роботодавцем це до уваги взято не було і у відзиві про це не зазначено, як і не спростовано факт звільнення, яке відбулося не на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП, а на підставі п. 1 ст.40 КЗпП.

Таким чином враховуючи численні порушення законодавства про працю, допущені відповідачем при звільненні, вважає, що таке відбулося незаконно, а аргументи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують допущених ним порушень, а лише підтверджують підставність її позовних вимог.

23.04.2020 року на адресу суду надійшло заперечення відповідача на відповідь на відзив, якому зазначено, що вимоги позивача, викладені у відповіді на відзив є безпідставними та необгрунтованими. Також зазначають, що звільнення позивачки є законним, оскільки відповідно до Положення відділу освіти, затвердженого розпорядження голови районної державної адміністрації №56-к від 07.10.2019 року, логопедичного пункту немає у складі відділу освіти як структурного підрозділу. Позивачці було вручено повідомлення про зміну істотних умов праці з пропозицією роботи на іншій посаді та про те, що у разі відмови від запропонованої роботи позивачку буде звільнено. При звільненні позивачки були відсутні будь-які інші вакантні посади, навіть ті, які не відповідають професії, кваліфікації чи спеціальності позивачки, а тому просять відмовити у задоволенні позивних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

У п. 31 Постанови роз`яснено, що згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 вбачається, що наказом відділу освіти № 54 від 31.08.2011 року, така призначена на посаду логопеда логопедичного пункту при школі інтернаті м. Сколе.

Відповідно до наказу №129 від 01.09.2008 року, виданого відділом освіти Сколівської районної державної адміністрації, перейменовано посаду логопеду ОСОБА_1 на посаду вчителя-логопеда та внесено відповідні записи у трудову книжку.

Наказом начальника відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації №187 від 15.06.2018 року про реорганізацію Сколівської ЗОШ - інтернат І-ІІІ ст. вирішено утворити комісію з реорганізації Сколівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ст. Сколівської районної ради Львівської області в Сколівський заклад загальноосвітньої середньої освіти І-ІІІ рівнів №3 Сколівської районної ради Львівської області у складі начальника відділу Сколівської РДА - ОСОБА_2 , головного спеціаліста районної ради з питань юридичного забезпечення, секретаря комісії- Дудкіної Л.Б., методиста відділу освіти Сколівської РДА, головного бухгалтера відділу освіти Сколівської РДА - ОСОБА_3 , методиста райметодкабінету - ОСОБА_4 та директора ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. - Губиш ОСОБА_5 О.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 зазначеного наказу директору Сколівської ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. ОСОБА_6 доручено: - повідомити державного реєстратора про припинення шляхом перетворення юридичної особи Сколівської загально-освітньої школи-інтернат І-ІІІ ст. Сколівської районної ради Львівської області в порядку, передбаченому чинним законодавством України;

-п. п. 4.2 п. 4 - попередити педагогічний та технічний персонали школи про істотну зміну умов праці в наступному навчальному році та можливе вивільнення в установленому законом порядку;

-п. п. 4.3 п.4 - забезпечити підготовку та подання Сколівському районному центру інформації про можливе вивільнення працівників у зв`язку з реорганізацією Сколівської ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст.;

-п. п. 4.4. п. 4 - забезпечити підготовку та подання відділу освіти списків осіб, які вивільняються у зв`язку з реорганізацією Сколівської ЗОШ-інтернат І-ІІ ст. для напрацювання заходів з подальшого працевлаштування в галузі освіти району.

Відповідно до рішення № 530 від 07.06.2018 року Сколівської районної ради XXIV сесії скликання VII про затвердження штатного розпису КУ Інклюзивно-ресурсний центр , затверджено штатний розпис комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр Сколівської районної ради Львівської області та визначено уповноваженим органом управління КУ Інклюзивно-ресурсний центр - відділ освіти Сколівської районної державної адміністрації.

Згідно додатку, затвердженого рішенням сесії Сколівської районної ради від 07.06.2018 року № 530, до переліку штатних посад комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр Сколівської районної ради Львівської області входять три штатні одиниці вчителя-логопеда.

Відповідно до наказу №189 від 11.09.2019 року відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації про внесення змін в структуру відділу освіти вирішено:

1.З метою уникнення дублювання логопедичних функцій провести зміни в структуру відділу освіти.

2.Затвердити новий штатний розпис з 11 вересня 2019 року.

3.Внести зміни в положення відділу освіти.

Відповідно до додатку до наказу відділу освіти від 11.09.19 року №189 Про внесення змін в структуру відділу освіти затверджено штат у кількості 10,3 штатних одиниць, серед яких посада вчителя-логопеда відсутня.

Розпорядженням першого заступника голови Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Чудійович Р.М. №56 від 07.10.2019 року вирішено:

1.Затвердити положення про відділ освіти Сколівської райдержадміністрації.

2.Визнати таким, що втратив чинність підпункт 2.2 пункту 2 розпорядження голови райдержадміністрації №46 к від 04.07.2018 року Про затвердження положень про структурні підрозділи райдержадміністрації .

3.Начальнику відділу освіти провести державну реєстрацію положення про відділ освіти Сколівської райдержадміністрації, згідно пункту 1 цього розпорядження в органі державної реєстрації.

4.Контроль за виконанням розпорядження покласти на керівника апарату райдержадміністрації та заступника голови райдержадміністрації відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Відповідно до положення про відділ освіти Сколівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації № 56 к від 07.10.2019 року та погодженого заступником голови райдержадміністрації та начальником юридичного відділу, логопедичного пункту немає у складі відділу освіти, як структурного підрозділу.

Статтею 49-2 КЗпП України , яка визначає порядок вивільнення працівників визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

У матеріалах справи наявні два повідомлення про ознайомлення з наказом відділу освіти № 189 від 11.09.2019 року Про внесення змін в структуру відділу освіти , складеного начальником відділу освіти, ОСОБА_1 , вчителя-логопеда Сколівської ЗЗСО І-ІІІ ст. № 3 про зміну істотних умов праці та запропоновано їй, у відповідності до чинного законодавства, для подальшого працевлаштування, посаду асистента вчителя Труханівської ЗОШ І-ІІІ ст. з навантаженням 0,1 ставки та одночасно попереджено, що у разі відмови від даної пропозиції, після 2-ох місячного терміну одержання цього персонального попередження, така підлягає звільненню з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Одне повідомлення датовано 02.01.2020 роком, а друге - 08.01.2020 роком та проставлено підпис ОСОБА_1 про отримання нею таких повідомлень.

Як зазначається позивачкою та не заперечується відповідачем у його відзиві на позовну заяву, позивачку було ознайомлено з вищезазначеним наказом відділу освіти, а саме 08.01.2020 року, однак одне повідомлення позивачу було вручено з попередньо проставленою датою - 02.01.2020 року.

Таким чином, видавши наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя-логопеда Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 3 по статті 40 п. 1 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників, відповідач - відділ освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області суттєво порушив приписи статті 32 КЗпП України, оскільки двомісячний строк, визначений законом, після спливу якого працівника може бути звільнено, відраховується з дати повідомлення позивача про ознайомлення з наказом відділу освіти № 189 від 11.09.2019 року Про внесення змін в структуру відділу освіти - 08.01.2020 року та спливав 08.03.2020 року.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається судом одночасно з рішенням про поновлення на роботі.

Враховуючи наведені норми закону, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.03.2020 року по день винесення рішення у даній справі - 30.04.2020 року (41 робочий день), що становить, з врахуванням середнього заробітку ОСОБА_1 , отриманого нею за січень та лютий 2020 року, 25 645,09 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що при зверненні з позовом позивач - ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір .

Враховуючи, що позовні вимоги за її позовом підлягають задоволенню повністю, то враховуючи характер спору і зміст позовних вимог, даний позов підлягає оплаті судовим збором в розмірі 840,80 грн. відповідачем.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11,12, 13, 17, 76-80, 81, 83, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 32, 36, 38, 40, 43, 49-2, 232 - 236 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати Наказ 13-к від 24.02.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя-логопеда Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя-логопеда логопедичного пункту при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ ст. № 3.

Стягнути з відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області (місцезнаходження: Львівська обл., м. Сколе, вул. Чайківського, 7, код ЄДРПОУ 02144766) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.03.2020 року по 30.04.2020 року у розмірі 25 645,09 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 09 коп.

Стягнути з відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області (місцезнаходження: Львівська обл., м. Сколе, вул. Чайківського, 7, код ЄДРПОУ 02144766) в дохід держави 840,80 грн. судового збору.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Відділ освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, місцезнаходження: Львівська обл., м. Сколе, вул. Чайківського, 7, код ЄДРПОУ 02144766.

Суддя