Рішення

від 17.04.2007 по справі 6/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/185                                                                                                         17.04.07

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «БВП-Інвест»

До відповідача           Українського державного підприємства «Укрметал»

Про                        стягнення 1387444,56 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача           Горлатий О.В. (за дов. б/н від 08.08.06)

Від відповідача           Огулькова А.Н. (за дов. № 187 від 27.09.06)

Обставини справи:

До господарського суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «БВП-Інвест»до українського державного підприємства «Укрметал»про стягнення 1387444,56 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за цінні папери.

          Ухвалою суду від 22.03.07 було порушено провадження у справі 6/185 та призначено розгляд останньої на 17.04.2007.

          Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

          Відповідач на виконання вимог суду письмового відзиву чи пояснень по суті спору не подав. Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          08.02.2007 між українським державним підприємством «Укрметал»(далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Беркона»(далі - продавець) було укладено договір № К2/1 купівлі-продажу цінних паперів (далі –Договір-1).

          Відповідно до умов Договору-1 (п. 1.1) продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (цінні папери) на загальну суму 9912200 грн.

          Оплата здійснюється покупцем в строк до 14 лютого 2006 року шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця (п. 2.1 Договору-1).

          22.05.06 між товариством з обмеженою відповідальністю «БВП–Інвест»(новим кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Беркона»(першим кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (далі –Договір-2).

          Згідно з умовами Договору-2 (п. 1.1) перший кредитор передає, а новий кредитор одержує всі права за договором купівлі-продажу цінних паперів № К/2 від 08.02.2006, укладеним між першим кредитором та Українським державним підприємством «Укрметал», за яким першому кредитору належить право вимоги сплати українським державним підприємством «Укрметал»грошової суми в розмірі 9912200 грн.  

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2006 у справі № 15/293-б про банкрутство відповідача визнані вимоги позивача у розмірі 9912200 грн., які складаються з суми заборгованості за Договором-1.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст.  625 ЦК України. Сума інфляційних втрат становить 1060584 грн. (з 15.02.2006 по 28.02.2007), а три проценти річних -308765,59 грн. (з 15.02.2006 по 28.02.2007). Суд приймає розрахунок, наданий позивачем, як вірний.

          Отже, позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими.

          У той же час, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, понесених несвоєчасною сплатою трьох процентів річних в розмірі 18094,97 грн., не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає. Відповідно до норм чинного законодавства інфляційна складова нараховується на суму основного боргу. Правові підстави для нарахування інфляційних на суму процентів річних відсутні.

          Суд не приймає заперечення відповідача щодо дії мораторію під час процедури банкрутства та погоджується з твердженнями позивача. Зокрема, останній зазначив, що інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричиненні знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, отже, останні не є заходами відповідальності за порушення зобов'язань, які можна віднести до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».          

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання договірних зобов'язань суду не подав.

          Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення інфляційних в розмірі 1060584 грн. та трьох процентів річних в сумі 308765,59 грн. Підстави для стягнення 18094,97 грн. інфляційних відсутні.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 13693,49 грн. державного мита та 116,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Укрметал»(м. Київ, вул. Гарматна, 4, рахунок 26005053102570 у ФАБ «Південний»в місті Києві, МФО 320917, код 01886649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БВП-Інвест»(м. Київ, вул. Краківська, 11-а, рахунок 26002000483601 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 300164, код 34185665) 1060584 грн. інфляційних втрат, три проценти річних в розмірі 308765,59 грн., 13693,49 грн. державного мита та 116,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

          Суддя                                                                                            С.А.Ковтун

Рішення підписано 1 серпня 2007 року