Постанова

від 29.04.2020 по справі 573/530/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 573/530/20

Номер провадження 3/573/240/20

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О. В.,

прокурора: Свинаренка В.Ю.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

адвоката: Даценка А.М.,

особи, яка склала протокол : ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білопільської міської ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

в с т а н о в и в:

23 березня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області із Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 для вирішення питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, із протоколу за № 96/2020 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 23 березня 2020 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного лікаря КНП БМР Білопільський ЦПМД , на лист Управління стратегічних розслідувань ДСР НП України від 29.01.2020 № 144/55117/01-2020 листом КНП БМР Білопільський ЦПМД від 07.02.2020 № 1/107 не надав і відмовив у наданні стосовно себе інформації та констатував факт відсутності вчинення антикорупційного законодавства зі свого боку без відповідного рішення суду, про що не повідомив в установленому законодавством випадку та порядку Білопільську міську раду про наявність реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1-4 ч. 1 та ч. 5 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав. Пояснив, що у січні він у телефонній розмові дізнався про електронний запит щодо інформації від працівника сектору протидії корупції ОСОБА_2 , та попросив останнього направити запит на особисту електронну адресу, а також у подальшому у паперовому вигляді на очолюване ним підприємство. Надалі, 07.02.2020 року, надаючи відповідь на вказаний запит щодо надання інформації, ним було зазначено норми законодавства, що регулюють відносини у сфері діяльності органів Національної поліції, як спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, щодо збору доказів у адміністративній справі та повідомлено про те, що 03.07.2019 року ним було направлено запит до НАЗК ( вих. № 01/474) щодо наявності/відсутності у нього конфлікту інтересів, на який не отримано відповіді станом на 30.01.2020 року. Фактично надати підтверджуючих відомостей про направлення протягом 2018-2019 років повідомлень про потенційний чи реальний конфлікт інтересів він не міг, оскільки такі повідомлення не направлялися. Тобто, той факт, що він умисно приховав, чи умисно не надав інформації не відповідає дійсності та спростовується листом, де була надана відповідь.

Представник останнього - адвокат Даценко А.М. у судовому засіданні просив закрити справу за відсутності події і складу правопорушення за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, оскільки відповідь на даний запит Управління стратегічних розслідувань в Сумській області була надана ОСОБА_1 07.02.2020 року, що спростовує той факт, що ОСОБА_1 не надав і відмовив у наданні стосовно себе інформації, а в подальшому не повідомив Білопільську міську раду про реальний конфлікт інтересів. Так, ОСОБА_1 не міг надати підтверджуючих відомостей стосовно направлених повідомлень про потенційний чи реальний конфлікт інтересів, оскільки таких повідомлень не було взагалі і про це було відомо автору запиту. Крім того, у особи, яка запитувала дану інформацію не було на той час і немає на сьогодні інших даних щодо того, що у ОСОБА_1 була наявна така інформація, яку він умисно приховав, не надав та відмовив у наданні. Крім того, відповідно до положень ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 міг взагалі не надавати дану інформацію стосовно себе. Щодо не повідомлення саме Білопільську міську раду, як зазначається у протоколі, то ОСОБА_1 і не повинен був повідомляти останню, оскільки працедавцем ОСОБА_1 є саме міський голова , а не міська рада.

Прокурор ОСОБА_3 обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та наполягав на притягненні його до адміністративної відповідальності за його вчинення. Додатково зазначив, що оскільки у матеріалах, які направив ОСОБА_1 до НАЗК були повідомлення без адресата про можливий конфлікт інтересів, тому було спрямовано даний запит саме до Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , головним лікарем якого є ОСОБА_1 , щоб підтвердити чи спростувати вказаний факт.

Допитаний за клопотанням прокурора начальник 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Сумській області ДСР Національної поліції України Мартиненко Є.О. зазначив, що ним особисто був спрямований даний запит до головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги ОСОБА_1 з метою з`ясувати питання щодо того, чи повідомляла дана особа будь кого про потенційний або реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку із працевлаштуванням до підприємства дружини та преміюванням останньої. Формулювання запиту було побудовано таким чином, що з`ясувати саме наявність чи відсутність повідомлень від останнього. Натомість, отримавши вказаний запит, ОСОБА_1 зазначив про те, що він, провівши системний аналіз зазначених у запиті правових норм, прийшов до висновку про відсутність у нього конфлікту інтересів. Таким чином останній, самостійно констатував факт відсутності вчинення /порушення антикорупційного законодавства без відповідного рішення суду, не надав і відмовив у наданні стосовно себе інформації, а в подальшому, не повідомив про це безпосереднього керівника.

Крім того, ОСОБА_2 суду зазначив, що надаючи в будь-якому випадку посадовою особою відповіді на запити щодо інформації відносно себе, або відмовляючи у наданні такої інформації, посадова особа ( в даному випадку головний лікар ОСОБА_1 ), приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів, про який, не пізніше наступного дня, повинен повідомити безпосереднього керівника.

Заслухавши думку прокурора про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та адвоката Даценка А.М., які просили закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення, пов`язаного з корупцією, особу, яка склала протокол ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 21 сесії Білопільської районної ради 7 скликання від 23 травня 2018 року створено комунальне некомерційне підприємство Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , як юридичну особу.

На засіданні 22 сесії Білопільської районної ради 7 скликання 24.07.2018 затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги та прийнято рішення Про призначення головного лікаря та організацію роботи Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , яким ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги з 25.06.2018 (а. с. 17-21).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої 19.03.2020 № НОМЕР_3 керівником КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги (ідентифікаційний код юридичної особи: 42332480, місце знаходження: АДРЕСА_1 ) станом на 15.07.2019 є ОСОБА_1 (а. с. 14-16).

Згідно п. 1.1 Статуту, КНП Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги є закладом охорони здоров`я- комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу особам та на умовах, встановлених законодавством України, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Відповідно до п. 1.3 Статуту, підприємство створене на базі комунального майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району в особі Білопільської районної ради.

З п. 1.4 Статут вбачається, що власником та органом управління майном підприємства є Білопільська районна рада. Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Засновнику.

У відповідності до п. 4.1 Статуту, підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки якого набуваються з моменту його державної реєстрації.

У п. 6.1.2 Статуту визначено, що підприємство має право самостійно планувати, організовувати і здійснювати свою статутну діяльність, визначати основні напрямки свого розвитку відповідно до своїх завдань і цілей, у тому числі спрямовувати отримані від господарської діяльності кошти на утримання підприємства та його матеріально-технічне забезпечення.

Також, п. 6.1.3 Статуту зазначено, що підприємство має право укладати господарські угоди з підприємства, установами, організаціями незалежно від форми їх власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до вимог законодавства. Здійснювати співробітництво з іноземними організаціями відповідно до законодавства.

Так, п. 6.1.4 Статуту визначено, що підприємство має право самостійно визначати напрямки використання грошових коштів у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 7.25 Статуту передбачено, що поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства - головний лікар, який призначається на посаду і звільняється з неї замовником відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством.

Згідно із п. 7.5.1 Статуту головний лікар підприємства діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших органах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, підписує від його імені документи та видає довіреності і делегує право підпису документів іншим посадовим особам підприємства, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки.

Також, пунктом 7.5.2 Статуту визначається, що головний лікар підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що внесені законодавством та цим Статутом до компетенції засновника.

Пунктом 7.5.6 Статуту визначено, що головний лікар у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів працівників підприємства. (а. с. 16-23).

Отже, відповідно до п.п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією.

24.07.2018 між Білопільською районною радою та ОСОБА_1 укладено контракт з керівником комунального закладу охорони здоров`я (а. с. 23-25).

24.10.2019 року рішенням № 90 Білопільської міської ради прийнято в комунальну власність Білопільської міської об`єднаної територіальної громади в особі Білопільської міської ради бюджетних установ, майна із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст білопільського району ( а.с. 24-26).

Підпунктами 11 та 16 пункту 15 Контракту визначено, що керівник закладу зобов`язується призначити на посаду та звільнити з посади своїх заступників і головного бухгалтера закладу за погодженням з Органом управління майном в особі голови районної ради чи заступника, який виконує повноваження голови районної ради, також укладає трудові договори з працівниками закладу, керуючись законодавством про працю, з урахуванням галузевих особливостей, передбачених статутом закладу, генеральною та галузевими угодами, колективним договором.

Також, п.п. 1, 5, 6, 7 п. 6 контракту визначається, що керівник має право діяти від імені закладу, представляти його інтереси на підприємствах, в установах та організаціях, застосовувати заходи заохочення та накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства; застосовувати заходи заохочення та накладати на працівників дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства; видавати у межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників закладу; визначати розмір заробітної плати працівників відповідно до законодавства у межах бюджетних асигнувань згідно із затвердженим штатним розписом.

Згідно з ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , Національна поліція України віднесена до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Положенням про Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, який затверджений наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17 визначено те, що Управління є структурним (відокремленим) підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Завданням Управління є реалізація повноважень Національної поліції України та Департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об`єктів права власності від протиправних посягань на території обслуговування, а саме, зокрема, протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу ІV Положення, Управління має право відповідно до компетенції в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього функцій.

Так, із матеріалів, долучених до протоколу № 096/2020 від 23 березня 2020 року вбачається, що Управлінням стратегічних розслідувань в Сумській області ДСР НП України 29.01.2020 року скеровано запит № 144/55/117/01-2020 до КНП БРР Білопільський ЦПМД про надання інформації, яка стосувалась ОСОБА_1 , який будучи головним лікарем можливо порушив вимоги п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції .

Запит підготовлено та направлено адресату на підставі ч. 2 ст.251 КУпАП, ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , п.п. 3,5 ч. 1 ст. 23 Закону України Про національну поліцію та ст. ст. 4,5 Закону України Про інформацію і стосувався ОСОБА_1 в частині дотримання вимог регулювання конфлікту інтересів (а. с. 46).

Листом КНП БМР Білопільський ЦПМД від 07.02.2020 № 01/107, за підписом головного лікаря ОСОБА_1 надано відповідь, в якій зазначено про звернення 03.07.2019 року до НАЗК за роз`ясненнями щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів (а. с. 47-48).

На думку начальника 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Сумській області ДСР Національної поліції України Мартиненка Є.О., який отримав вказаний лист, ОСОБА_1 умисно відмовив у наданні інформації, що стосувалась останнього та особисто зазначив про відсутність порушення антикорупційного законодавства з власного боку без відповідного рішення суду, тобто вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

19.03.2020 року Управління стратегічних розслідувань в Сумській області ДСР НП України надіслало запит №947/55/117/01-2020 до Білопільської міської ради щодо надання інформації про отримання повідомлень від ОСОБА_1 про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів протягом 2020 року (а. с. 49-50).

Білопільською міською радою надана відповідь листом від 19.03.2020 № 502/02-16, у якому зазначено про те, що від ОСОБА_1 10 січня 2020 року вх. №58 була отримана заява на ім`я міського голови, в якій повідомлялося про можливий конфлікт інтересів відносно близької особи. Аналогічна заява отримана 05.02.2020 року за вх. № 667. Водночас, у цьому ж листі зазначено про те, що ОСОБА_1 03.07.2019 року звертався до НАЗК із відповідним запитом щодо роз`яснення питання щодо врегулювання конфлікту інтересів (а. с. 51).

Виходячи зі змісту ст. 7 , 254 , 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.62 Конституції України , ніхто незобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України , розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , правопорушення, пов`язане з корупцією, це - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону , за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , особи зазначені у п. п. 1, 2 ч.1ст. 3 цього Закону , зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

За змістом ч. 2 ст. 35 Закону України Про запобігання корупції , у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Статтею 9 КУпАП закріплено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 172-7 КУпАП , відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

У відповідності до ч.2 ст.172-7 КУпАП , відповідальність настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Під реальним конфліктом інтересів, згідно з п. 11 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції та приміткою до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення , слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-7та ч. 2 ст.172-7 КУпАП , є наявність реального конфлікту інтересів, як суперечності між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність прийняття цією особою рішень, вчинення чи не вчинення дій на відповідній посаді, в тому числі у стосунках з фізичними чи юридичними особами.

В п.3 роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 зазначено, що для встановлення реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, по-третє, така суперечність не може впливати, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення дій.

Таким чином, конфлікт інтересів відповідно до Закону України Про запобігання корупції має місце у випадках, коли приватний інтерес особи може вплинути або суперечить об`єктивності чи неупередженості при прийнятті нею рішень.

У судовому засіданні особа, яка склала протокол - начальник 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Сумській області ДСР Національної поліції України Мартиненко Є.О. суду зазначив, що в даному випадку, у ОСОБА_1 при наданні відповіді на вказаний лист існував приватний інтерес, який потенційно впливав на об`єктивність прийнятого рішення /надання відповіді, та який суперечив його службовим повноваженням та вплинув на прийняте рішення. Тобто, будь - яка посадова особа, надаючи відповідь щодо інформації відносно себе, або відмовляючи у наданні такої інформації, вже приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів, про який, не пізніше наступного дня, повинен повідомити безпосереднього керівника.

Проте, в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Даценко А.М. зазначили, що по-перше ОСОБА_1 не відмовив у наданні стосовно себе інформації, а повідомив про звернення до НАЗК із роз`ясненнями, що, на його думку не свідчить про приховування інформації, а по-друге, сам ініціатор клопотання ОСОБА_2 зазначив про те, що будь-які дії особи під час надання відповіді, фактично вчиняються в умовах конфлікту інтересів. А тому ОСОБА_2 , якому було заздалегідь достеменно відомо про відсутність у ОСОБА_1 відповідних повідомлень про потенційний або реальний конфлікт інтересів, направляючи вказаний запит, який адресував саме ОСОБА_1 , як посадовій особі Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради Білопільський центр первинної медичної допомоги , ініціював вказане звернення щодо прийняття особою рішення в умовах конфлікту інтересів.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази наявності у ОСОБА_1 факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями при наданні відповіді із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знайшла свій вияв або вплив на прийняття рішення та докази наявності у ОСОБА_1 факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення, що призвело до неповідомлення у встановленому випадку Білопільську міську раду.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП , при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Пункт 1 частини 1 ст.247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП .

За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю, що в даному випадку не відбулись події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП , та, відповідно, у діях ОСОБА_1 склад такого правопорушення відсутній, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7 , 14 , 172-7 , 247 , 252 , 266 , 280 КУпАП ,

у х в а л и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-7 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя