Рішення

від 21.04.2020 по справі 433/2255/19

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2255/19

Провадження № 2/433/203/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2020 року

Троїцький районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області, Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області із відповідним позовом звернулась позивач, яка в обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 081030 площею 7,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області та право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_1 0144251 у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Тимонівське Троїцького району Луганської області. Спадкоємців майна ОСОБА_4 двоє - вона та чоловік померлої ОСОБА_3 , 1941 року, які на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані за однією адресою. Відповідач, хоча і був зареєстрований за однією адресою з померлою ОСОБА_4 , фактично однією сім`єю зі своєю померлою дружиною не проживав і після смерті спадкодавця з заявою про прийняття спадщини до Троїцької державної нотаріальної контори не звертався. Позивач же прийняла спадщину, так як вона фактично проживала однією сім`єю зі своєю померлою матір`ю ОСОБА_4 , доглядала за нею, а після смерті здійснила ї поховання. З заявою про відмову від прийняття спадщини до Троїцької державної нотаріальної контори не зверталася. На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 01.07.2008 року, право власності на земельну ділянку площею 7,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 081030 визнано за ОСОБА_1 , а право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_1 0144251 у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Тимонівське Троїцького району Луганської області залишилось не переоформленим, оскільки зазначений сертифікат було втрачено. Позивач звернулась до Троїцької державної нотаріальної контори з заявою для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) за вказаним сертифікатом, однак отримала відмову у вчинені такої нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю оригіналу документа, що посвідчує право на земельну частку (пай). На підставі викладеного, просить суд визнати за нею право власності на зазначене вище спадкове майно.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Представник позивачав судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив справу розглядати без його участі.

Треті особи - Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області та Троїцька Державна нотаріальна контора Луганської області в судове засідання своїх представників не направили, суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №14 від 27 вересня 2007 року (а.с. 21).

Факт родинних відносин між позивачем та її померлою матір`ю підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.07.1968 (а.с. 19).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 24 травня 2013 року, позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 20).

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 29-12-0.223-9412/2-19 від 11.12.2019, ОСОБА_4 отримала сертифікат на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП Тимонівське Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області серії ЛГ № 0144251, про що у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) було зроблено запис від 15.04.1997 за №220. На підставі зазначеного сертифікату ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 7,7205 га з кадастровим номером №4425487000:04:001:0031 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності серії НОМЕР_1 № 081030, зареєстрованого від 11.05.2004 року за реєстраційним № 010441800275. Залишок не виділених в натурі (на місцевості) сільськогосподарських угідь складає: сіножатей - 0,06 умовних кадастрових га, пасовищ - 2,96 умовних кадастрових га (а.с. 28).

На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 01.07.2008 року, право власності на земельну ділянку площею 7,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 081030 виданим 11 травня 2004 року на ім`я ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_1 (а.с.25).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 725/02-31 від 09.12.2019 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_4 , в зв`язку з тим, що нею не було надано оригіналу документа, що посвідчує право на земельну частку (пай) (а.с.27).

Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0144251 від 25.03.1997 року, виданий на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час втрачено, що підтверджується копією газети ОСОБА_7 новь №50 від 13 грудня 2019 року (а.с.29).

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 , так як вона фактично проживала однією сім`єю зі своєю померлою матір`ю ОСОБА_4 , доглядала за нею, а після смерті здійснила ї поховання, що підтверджується довідками, виданими виконкомом Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області (а.с. 19, 23, 24).

Відповідач, після смерті спадкодавця з заявою про прийняття спадщини до Троїцької державної нотаріальної контори не звертався.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №59166759 від 27.01.2020, наданою Троїцькою державною нотаріальною конторою Луганської області спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с.53-54).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ Про нотаріат , від 23.06.2005 року № 2709-ІV Про міжнародне приватне право , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 2004 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Згідно ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст. ст. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину, або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємців незалежно від черги.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч. 1 п. г ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, в зв`язку з тим, що оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку позивач не має можливості, її права підлягають судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 392, 1216, 1221, 1223, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 131 ЗК України, керуючись ст.ст.10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області, Троїцька державна нотаріальна контора Луганської області, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 № 0144251 від 25.03.1997, зареєстровано у Книзі реєстрації видачі сертифікатів на земельну частку (пай) 15.04.1997 року за № 220, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Тимонівське Троїцького району Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема щодо, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.І. Суський

21.04.20

04.02.20