Рішення

від 30.04.2020 по справі 621/808/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/808/20

2/621/546/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 квітня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Запорожець М. Б.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - територіальна громада в особі Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши за відсутності учасників справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому провадженні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Зідьківської селищної ради Зміївського району харківської області про визнання за спадкоємцем прав та обов`язків забудовника спадкодавця в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади в особі Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області з наступною вимогою: визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Зідьки Зміївського району Харківської області її чоловіка ОСОБА_3 права та обов`язки забудовника щодо житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загально площею 102,3 кв. м, житлова площа 71,3 кв. м) з надвірними будівлями, а саме: право здачі та введення об`єкта нерухомого майна до експлуатації, реєстрації права власності на нерухоме майно, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Зідьки Зміївського району Харківської області помер її чоловік ОСОБА_3 .

Останнім місцем реєстрації та проживання чоловіка була наступна адреса: АДРЕСА_2 , а тому місцем відкриття спадщини, в силу ч. 1 ст. 1221 ЦК України, є смт Зідьки Зміївського району Харківської області.

Заповіту чоловік не залишав, а тому має місце спадкування за законом.

Станом на день смерті чоловіка разом з ним за однією адресою постійно проживали та були зареєстровані зі спадкоємців 1-ї черги вона, а також їхня дочка - ОСОБА_4 .

До нотаріальної контори (приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Трубнікової В. В.) з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка звернулася тільки вона.

Мати померлого - ОСОБА_5 07.12.2018 відмовилася від спадщини на її користь. Так само і дочка померлого ОСОБА_4 07.12.2018 відмовилася від спадщини також на її користь.

Таким чином, вважала, що вона є єдиним спадкоємцем всього майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Зідьки Зміївського району Харківської області її чоловіка ОСОБА_3

Прийнявши 07.12.2018 спадщину, вона 08.11.2019 звернувся до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Трубнікової В. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.12.2019 постановою вказаного нотаріуса № 559/02-31 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з відсутністю у неї документу, що посвідчує право власності на спадкове майно.

Крім того, за життя чоловікові на праві довічного успадковуваного володіння землею належала земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 . На вказаній земельній ділянці чоловіком (за наявності дозволу на початок будівництва, проекту забудови) було збудовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загально площею 102,3 м2, житлова площа 71,3 м2) з надвірними будівлями.

За життя чоловік не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а в зв`язку з його смертю отримання такого свідоцтва є неможливим (а. с. 1-5).

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.03.2020 відкрито провадження у цивільній справі та призначено по справі підготовче засідання на 30.04.2020.

28.04.2020 представник відповідача ОСОБА_2 подала заяву, в якій позов визнала та просила розглянути справу за відсутності представника територіальної громади Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області (а. с. 46).

30.04.2020 позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.

Дослідивши доводи, викладені учасниками справи у заявах по суті справи та з процесуальних питань, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Статтею 206 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірними є права та обов`язки забудовника на житловий будинок літ. А-1, загально площею 102,3 м2, житлова площа 71,3 м2, з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтву про смерть, виданому 06.08.2018 виконавчим комітетом Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 48 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 06.08.2018 зроблено запис за № 50 (а. с. 9).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 , паспортів громадянина України Серія НОМЕР_2 та Серія НОМЕР_3 , свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 , свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.07.1991 по день смерті останнього, мають спільну дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6-7, 10, 12-14, 18, 19).

Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був сином ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а. с. 17).

З довідки Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області № 28/992 від 07.12.2018 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований з 10.09.1999 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 . На день смерті разом з ОСОБА_3 були зареєстровані: дружина померлого ОСОБА_1 , 1973 року народження, дочка померлого ОСОБА_8 , 1992 року народження, онук померлого ОСОБА_9 , 2015 року народження, крім них за даною адресою більше ніхто не зареєстрований, в тому числі малолітні та неповнолітні діти (а. с. 11).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54399749 від 07.12.2018, постанови приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області № 559/02-31 від 04.12.2019 "Про відмову у вчиненні нотаріальної дії" вбачається, що 07.12.2018 за заявою про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 153/2018 після її померлого сина ОСОБА_3 . Дочка померлого - ОСОБА_8 07.12.2018 також відмовилася від прийняття спадщини, про що нею було подано відповідну заяву. Єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину, є дружина померлого - позивач ОСОБА_1 (заява від 07.12.2018, вх. № 398), постановою від 04.12.2019 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього (а. с. 16, 39).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Зазначеними доказами підтверджується, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З договору про надання послуг з газопостачання від 2006 року, типового договору про надання населенню послуг з газопостачання № 26884, довідки КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації, землевпорядкування, містобудування та архітектури" Зміївської районної ради Харківської області № 1190 від 11.04.2019, технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа № 1569), Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, рішення Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області № 40 від 30.03.1991, акта від 20.09.1991, рішення Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області № 54 від 18.03.1992, дозволу на проведення робіт за індивідуальним житлобудівництвом вбачається, що згідно архівних матеріалів КП "Зміївське БТІЗМА", первинна інвентаризація житлового будинку АДРЕСА_3 проведена в 2001 році. Рішенням Зідьківської селищної ради народних депутатів від 30.03.1991 № 40 ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка в безстрокове користування для будівництва житлового будинку. На вказаній земельній ділянці в 2001 році збудований житловий будинок літ. А-1, загальною площею 102,3 кв.м., житловою 71,3 кв.м. та надвірні будівлі: гараж з сараєм літ. Б-2002р., погріб літ. В-2002р., душ літ.Г-2002р., вбиральня літ. Е-2002р., душ літ. Ж-2002р., вбиральня літ. З-2002р., навіс літ. Д-2002р., огорожа № 1, 2-2001р., колонка № 3-2002р. Житловий будинок літ.А-1, гараж-сарай літ. Б, погріб літ. В, душ літ. Г, вбиральня літ. Д збудовані без надання дозвільної документації. Станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно в КП "Зміївське БТІ" не було зареєстровано. Дійсна інвентаризаційна вартість нерухомого майна станом на 08.04.2019 становить 442 656 грн 00 коп. (а. с. 20-38).

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено: якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 роз`яснено, що за умови наявності дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Пунктом 8 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе. Потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Отже, до складу спадщини після померлого ОСОБА_3 входять права та обов`язки забудовника щодо здачі та введення в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, реєстрації права власності та отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок літ. А-1, загально площею 102,3 м2, житлова площа 71,3 м2, а також надвірні будівлі: гараж з сараєм літ. Б-2002р., погріб літ. В-2002р., душ літ.Г-2002р., вбиральня літ. Е-2002р., душ літ. Ж-2002р., вбиральня літ. 3-2002р., навіс літ. Д- 2002р., огорожа № 1,2-2001р., колонка № 3-2002р. , що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач надала докази того, що вона є спадкоємцям за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та прийняла спадщину в установленому порядку, до складу спадщини входять права та обов`язки забудовника щодо житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 102,3 м2, житлова площа 71,3 м2) з надвірними будівлями., а саме: право здачі та введення об`єкта нерухомого майна до експлуатації, реєстрації права власності на нерухоме майно, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, але отримати свідоцтво про право на спадщину вона не має можливості. Тому є законні підстави для визнання за спадкоємцем прав та обов`язків забудовника вказаного нерухомого майна.

За таких обставин, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, і є підставою для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ..

Сторонами вирішено питання щодо розподілу судових витрат у добровільному порядку, тому з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 189, 197, 198, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_3 , права та обов`язки забудовника житлового будинку (літ. А-1), загальною площею 102,3 кв.м, житловою площею 71,3 кв.м, з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: право здачі та введення об`єкта нерухомого майна до експлуатації, реєстрації права власності на нерухоме майно, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Відповідач - територіальна громада в особі Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, місцезнаходження: 63432, Харківська область, Зміївський район, смт Зідьки, вул. Шкільна, буд. № 5, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04397495.

Повне рішення складене 30.04.2020.

Головуючий: В. В. Овдієнко