Рішення

від 30.04.2020 по справі 826/16768/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/16768/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестіндастріалгруп" про стягнення заборгованості.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до суду з позовом про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Сільгоспінвестіндастріалгруп" заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 196,00 грн. та податку на додану вартість із вироблених товарів в Україні в розмірі 1.761.247,99 грн.

Ухвалами суду: від 26.12.2017 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 30.04.2020 - замінено позивача - Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до довідки розрахунку від 01.09.2017 та інтегрованої картки платника податку за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 1.761.443,99 грн., у тому числі 1.761.247,99 грн. - податок на додану вартість, 196,00 грн. - податок на прибуток приватних підприємств. Також зазначено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №815/2356/16 відмовлено ТОВ "Сільгоспінвестіндастріалгруп" у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2016 №0002032201, на підставі якого виник податковий борг. Заборгованість з податку на додану вартість виникла в результаті самостійно визначених податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 18.11.2016 №9222560334, від 12.01.2017 №9263510693 та самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток від 12.01.2017 №9263747093.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Сторони участі повноважних представників у судовому розгляді справи не забезпечили, про місце, дату та час повідомлялись належним чином. Представником позивача повістка отримана. Рекомендоване поштове відправлення з повісткою про судове засідання, яке направлялось на адресу ТОВ "Сільгоспінвестіндастріалгруп" зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулось до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

За змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України) в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Отже, відповідач належним чином повідомлявся про судове засідання. На підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши підстави позову, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Сільгоспінвестіндастріалгруп" (на час проведення перевірки ТОВ "Контракт") зареєстроване як юридична особа 26.01.2012, присвоєно ідентифікаційний код 38017540, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вулиця Сосюри, 6. Зміна назви підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі направлень від 23.12.2015 №002333/2148 та №002335/2149 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Контракт" (ідентифікаційний код 38017540), за результатами якої складено акт від 07.04.2016 №2083/15-53-14-01/38017540, яким встановлено порушення:

пункту 46.1 статті 46 підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, статті 249 Податкового кодексу України (ПК України) в результаті чого ТОВ "Контракт" порушено встановлений термін подання декларацій з єдиного податку за 2013 рік;

пункту 44.3 статті 44, пункту 44.5 статті 44, пункту 44.6 статті 44, пункту 193.1 статті 193, пункту 198.6 статті 198 ПК України сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті занижена на загальну суму1.170.632,00 грн., сума від`ємного значення - різниця між податковим зобов`язанням на податковим кредитом по рядку 19 Декларації з податку на додану вартість завищена на загальну суму 6965,00 грн.;

пункту 46.1 статті 46, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України в результаті чого ТОВ "Контракт" надало до ДПІ декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року з порушенням встановленого строку подання декларацій.

На підставі акта перевірки від 07.04.2016 №2083/15-53-14-01/38017540 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2016 №0002032201, яким ТОВ "Контракт" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1.464.310,00грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 в адміністративній справі №815/2356/16, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, відмовлено ТОВ "Контракт" (ідентифікаційний код 38017540) в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2016 №0002032201 та №0002042201. Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 набрала законної сили 27.12.2016 згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт" подано податкові декларації: від 18.11.2016 №9222560334, якою самостійно визначено податок на додану вартість розмірі 31.847,00 грн.; від 12.01.2017 №9263510693, якою самостійно визначено податку на додану вартість розмірі 711,00 грн.; від 19.12.2016 №9245639720, якою самостійно визначено податку на додану вартість та від`ємне значення в розмірі 20.594,00 грн.; від 12.01.2017 №9263747093, якою самостійно визначено податок на прибуток в розмірі 196,00 грн.

Головним управлінням ДФС в Одеській області відносно ТОВ "Сільгоспінвестіндастріалгруп" сформовано податкову вимогу від 10.03.2017 №3313-17 на суму 1.762.103,89 грн., яка направлена на адресу товариства, та відповідно до відмітки поштового відділення повернута відправнику за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом установлено подання відповідачем податкової декларації від 12.01.2017 №9263747093, якою самостійно визначено податок на прибуток в розмірі 196,00 грн. Доказів подання уточнюючого розрахунку щодо вказаної податкової декларації чи сплати визначеної суми податкового зобов`язання суду не надано.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом зазначалось, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 в адміністративній справі №815/2356/16 залишено без змін постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 в адміністративній справі №815/2356/16, яка набрала законної сили 27.12.2016, відмовлено ТОВ "Контракт" (ідентифікаційний код 38017540) в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2016 №0002032201 та №0002042201. Відповідно податкове зобов`язання з податку на додану вартість є узгодженим з 04.01.2017 з урахуванням абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України, за яким при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом установлено, що ГУ ДФС в Одеській області сформовано податкову вимогу від 10.03.2017 №3313-17 на суму 1.762.103,89 грн. щодо ТОВ "Сільгоспінвестіндастріалгруп",

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до фіскального чека від 04.05.2017 позивачем надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення податкову вимогу від 10.03.2017 №3313-17 за адресою місцезнаходження відповідача, яка повернулась до податкового органу з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, контролюючим органом дотримано наведені вимоги ПК України щодо формування податкової вимоги в зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання та вчинення дій щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на наведене правове регулювання, встановлені обставини, враховуючи відсутність в матеріалах судової справи доказів сплати боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу вт розмірі 1.761.247,99 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26421,66 грн. (платіжне доручення від 07.12.2017 №1248).

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки інших доказів понесення судових витрат сторонами не надано, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритих рахунків у банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестіндастріалгруп" податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 196,00 грн. (сто дев`яносто шість гривень 00 копійок) та з податку на додану вартість у розмірі 1.761.247,99 грн. (один мільйон сімсот шістдесят одну тисячу двісті сорок сім гривень 99 копійок).

Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код 43142370, місцезнаходження 65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгоспінвестіндастріалгруп" (ідентифікаційний код 38017540, місцезнаходження 02090, місто Київ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 6).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець