Рішення

від 30.04.2020 по справі 826/17135/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Київ № 826/17135/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику)сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Фермерського господарства "Захід-Агро" про стягнення заборгованості

Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Захід-Агро" заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у сумі 3.053,22 грн. за період з 01.10.2017 по 30.11.2017.

Ухвалами суду: від 26.12.2018 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів; від 17.07.2018 - замінено позивача - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Підставами позову зазначено несплату відповідачем відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.10.2017 по 30.11.17 у розмірі 3.053,22 грн. за списком №2.

Відповідачем подано відзив, в якому позов не визнається. Підставами заперечень вказано: призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка досягла пенсійного віку 31.05.2013, тому вимоги про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії після 31.05.2013 є безпідставними; виплата пільгової пенсії після 01.01.2005 має здійснюватись за рахунок Державного бюджету України відповідно до абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 "При кінцеві положення" (назву закону у відзиві не вказано).

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство "Захід-Агро" зареєстроване як юридична особа 24.06.2004, присвоєно ідентифікаційний код 33003621, місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Суворова, будинок 19-А.

На підтвердження заборгованості відповідача в розмірі 3.053,22 грн. за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 надано довідки Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.12.2017 №70234/10 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2018 №97879/05.

Згідно з карткою особового рахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 з 01.10.2017 по 30.11.2017 вказано до сплати 3053,22 грн.

До позову додано супровідні лити про направлення розрахунків та розрахунки від 11.10.2017 №58135/10 за жовтень 2017 року, від 15.11.2017 № 64408/10 за листопад 2017 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також надано реєстри поштових відправлень на підтвердження направлення супровідних листів і розрахунків на адресу відповідача.

Обставина отримання розрахунків представником відповідача у відзиві не заперечувалась.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (зі змінами) визначено умови та підстави призначення пенсій на пільгових умовах.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" 26.06.1997 №400/97-ВР встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до пункт у 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з "Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 №64/8663:

витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах (пункт 6.2).

у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3.);

розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.(пункт 6.4);

підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7).

Наведені положення дають підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема, за списком №2 покриваються відповідними підприємствами. При цьому обов`язок підприємства з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"). Сплата здійснюється на підставі відповідних розрахунків (наприклад, постанова Верховного Суду від 13.12.2019 справа №804/915/17).

З урахуванням наведеної судової практики, помилковими є доводи представника відповідача про відсутність обов`язку з відшкодування витрат на доставку пільгової пенсії, призначеної особі після 31.05.2013 та про відшкодування таких витрат за рахунок Державного бюджету України.

За змістом пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 №244 "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей" жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Абзацом п`ятим підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 01.01.2005 за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005- за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" покриваються підприємствами та організаціями, за винятком лише покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом вказувалось, що до матеріалів судової справи додано розрахунки за період 01.10.2017 по 30.11.2017 на загальну суму 3.053,22 грн. Наявність заборгованості також підтверджується довідками від 11.12.2017 №70234/10 та від 17.10.2018 №97879/05, а також особового рахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 з 01.10.2017 по 30.11.2017. Отримання розрахунків, правильність нарахованої суми представником відповідача не заперечувалась.

Враховуючи наведене правове регулювання та судову практику, надані позивачем розрахунки, зважаючи на підстави заперечень представника відповідача, відсутність доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку по обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3.053,22 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.10.2017 по 30.11.201.

Відповідно до пункту 18 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору.

Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Захід-Агро" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 3.053,22 грн. (три тисячі п`ятдесят три гривні 22 копійок) за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідач - Фермерське господарство "Захід-Агро" (ідентифікаційний код 33003621, місцезнаходження 01010, місто Київ, вулиця Суворова, будинок 19-А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець