Рішення

від 04.05.2020 по справі 904/1233/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1233/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Криничанської районної ради, Дніпропетровська область, Криничанський р-н, смт Кринички

про стягнення 34 547,51 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Криничанської районної ради 34 547,51 грн, з яких: 34 104,90 грн - основний борг, 389,50 грн - пеня, 53,11 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.02.2019 між ним та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу № 41АВ497-700-19 зі строком його дії до 31.12.2019.

У порядку частини п`ятої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі та відповідно до додаткових угод № 13 від 27.01.2020 та № 14 від 31.01.2020 сторони продовжили строк дії договору на січень 2020 року та передбачили на цей місяць плановий обсяг поставки газу - 4185,27 куб.м, який і був поставлений відповідачу за актом № ДО380001473 від 31.01.2020 на суму 34104,90 грн.

Вартість прийнятого природного газу відповідачем у передбачений договором строк - до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, не оплачена.

Правовими підставами позову позивач зазначає статті 526, 530, 625, 629, 631 Цивільного кодексу України, статті 20, 193, 218, 232 Господарського кодексу України.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду від 05.03.2020.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

27.03.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з нього на користь позивача лише основний борг у сумі 34104,90 грн. При цьому вказує на те, що погашення заборгованості не залежить від нього, а тому звернення позивача до суду є передчасним.

В обґрунтування зазначеного посилається на таке.

06.01.2020 за результатом проведення тендерної закупівлі між ТОВ Газова компанія Енергоком та відповідачем укладено договір на постачання природного газу. Цей договір зареєстровано в Управлінні Державної казначейської служби України у Криничанському районі Дніпропетровської області.

Разом з тим з метою оплати природного газу, запланованого до отримання у січні 2020 року від позивача, відповідачем неодноразово подавалися до цього Управління для реєстрації фінансових зобов`язань укладені з позивачем додаткові угоди №№ 12, 13 до договору на постачання природного газу № 41АВ497-700-19 від 08.02.2019. Однак зазначені додаткові угоди Управління Державної казначейської служби України у Криничанському районі Дніпропетровської області відмовляється реєструвати, посилаючись на те, що додаткова угода №13 укладена 27.01.2020 у період, коли відповідачем уже було укладено договір на постачання природного газу з ТОВ Газова компанія Енергоком .

Спростовуючи вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних, відповідач зауважує, що відповідно до Закону України № 530-IX від 17.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Щодо судового збору, який позивач просить покласти на відповідача, останній зазначає, що ця вимога задоволенню не підлягає з огляду на те, що досудове врегулювання спору не проводилося.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Криничанської районної ради (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 41АB497-700-19 на постачання природного газу (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 27,630 тис. куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях протягом 2019 року у межах встановленого пунктом 1.2 договору обсягу визначені сторонами у пункті 1.3 договору, а саме: лютий - 8,13; березень - 3,3; квітень - 2,3; жовтень - 1,3; листопад - 5,7; грудень - 6.9.

Відповідно до пункту 3.2 договору ціна газу становить 10 569,10 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ - 2,113,82 грн, всього з ПДВ - 12,682,92 грн.

Згідно з пунктом 3.3 договору ціна, зазначена в пункті 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Керуючись частиною четвертою статті 36 Закону України № 922 від 25.12.2015 Про публічні закупівлі , зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до пункту 3.4 договору сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за цим договором і становить 350 429,08 грн, у т.ч. 20% ПДВ (п. 3.6 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно.

За умовами пункту 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата природного газу постачальнику здійснюється споживачем на підставі акта приймання-передачі природного газу та рахунка (пп. 4.2.1); остаточний розрахунок з оплати місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пп. 4.2.2).

Підпунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до пункту 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме з 01 лютого 2019 року.

Додатковою угодою № 11 від 27.12.2019 сторони, керуючись положеннями частини п`ятої статті 36 Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 Про публічні закупівлі та пунктом 11.2 договору, погодили продовжити строк дії договору та виконання зобов`язань щодо закупівлі товару під кодом ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (природний газ) до 31 січня 2020 року - строк, достатній для проведення процедури закупівлі вказаного предмету закупівлі на початку 2020 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у пункті 3.6 договору, відповідно до затверджених у встановленому порядку на цю мету видатків.

Бюджетне зобов`язання за цієї додатковою угодою зареєстровано та взято на облік органом Казначейства 27.12.2019, що підтверджується його відповідним штемпелем на цій додатковій угоді (а.с. 65).

У розвиток досягнутих домовленостей додатковою угодою № 12 від 16.01.2020 до договору сторони виклали пункти 1.2, 1.3, 3.2 договору у новій редакції, передбачивши з 01.01.2020 у пункті 1.2 річний плановий обсяг постачання газу - до 4855 куб. м, у пункті 1.3 - плановий обсяг постачання газу у січні 4855 куб. м, а у пункті 3.2 - вартість 1 куб. м газу у сумі 8,148792 грн (а.с.18).

Додатковою угодою № 13 від 27.01.2020 до договору сторони доповнили пункт 1.2 договору підпунктами 1.2.1 та 1.3.1, відповідно до яких плановий обсяг постачання газу на січень 2020 року - до 4855 куб. м (пп 1.2.1), а плановий обсяг постачання газу по місяцях (у січні 2020 року) - 4855 куб. м (пп 1.3.1).

При цьому, керуючись частиною п`ятою статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , сторони дійшли згоди, що в межах продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі природного газу на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, такий обсяг становитиме 39 562,39 грн.

У зв`язку з цим пункт 3.6 договору сторони виклали в новій редакції та визначили, що загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за цим договором і становить 237 402,81 грн (а.с. 19).

Додатковою угодою № 14 від 31.01.2020 до договору сторони в черговий раз виклали пункти 1.2, 1.3, 3.6 договору у новій редакції, зменшивши у пункті 1.2 річний плановий обсяг постачання газу до 4 185,27 куб. м, у пункті 1.3 - плановий обсяг постачання газу у січні до 4 185,27 куб. м, а у пункті 3.6 - загальну суму договору на 5 457,49 грн, встановивши її у підсумку на рівні 231945,32 грн (а.с. 20).

На виконання договору позивач у січні 2020 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 4 185,27 куб. м на загальну суму 34 104,90 грн, що підтверджується підписаним і скріпленим печатками сторін актом № ДОЗ80001473 від 31.01.2020 (а.с. 21).

У визначений пунктом 4.2 договору строк, а саме до 10.02.2020 відповідач за отриманий природний газ на суму 34 104,90 грн не розрахувався, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виникненням між сторонами та виконанням ними зобов`язань щодо поставки й оплати природного газу у січні 2020 року в обсязі 4 185,27 куб. м на суму 34 104,90 грн в межах договору № 41АB497-700-19 від 08.02.2019.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 (із змін. і доп.) Про публічні закупівлі (далі - Закон № 922-VIII), у редакції на час спірних правовідносин, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Зокрема, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону № 922-VIII).

За частиною п`ятою статті 36 цього Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

За змістом статті 37 Закону № 922-VIII договір про закупівлі, укладений з порушенням частини четвертої статті 36 цього Закону, є нікчемним.

За змістом статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, окрім іншого, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями.

Реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів здійснюють органи Казначейства у порядку, визначеному Кодексом та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (із змін. і доп.), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732 (далі - Порядок).

За змістом статті 7 Закону № 922-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;

вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках:

- відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини;

- відміни процедури закупівлі;

- набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;

- на період призупинення процедури закупівлі;

- наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому цієї частини, проводиться підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника, шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Орган Казначейства перевіряє документи згідно з вимогами законодавства у сфері закупівель (абзац третій пункту 2.1 глави 2 Порядку).

Згідно з пунктом 2.7 Порядку після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою зареєстровано та взято на облік .

Абзацом першим пункту 2.9 Порядку передбачено, що у разі змін умов бюджетних зобов`язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов`язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов`язань.

Отже, істотні умови договору щодо обсягу поставки, її вартості можуть бути змінені після укладення договору закупівлі у разі продовження його дії та виконання зобов`язань на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році.

Спір сторін щодо належного укладення договору 41АB497-700-19 від 08.02.2019 відсутній.

З огляду на викладене продовження сторонами відповідно до додаткової угоди № 11 від 27.12.2019 строку дії договору № 41АB497-700-19 від 08.02.2019 до 31 січня 2020 року для виконання зобов`язань щодо закупівлі природного газу в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у пункті 3.6 договору, повністю відповідає вимогам частини п`ятої статті 36 Закону № 922-VIII.

Наявність відмітки органу Казначейства на додатковій угоді № 11 від 27.12.2019 зареєстровано та взято на облік свідчить про повну відповідність чинному законодавству поданих відповідачем документів та взяття на облік його бюджетного фінансового зобов`язання в межах цієї додаткової угоди згідно з Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України.

Наступні додаткові угоди № 12 від 16.01.2020, № 13 від 27.01.2020, № 14 від 31.01.2020 лише підтверджують зміну вже зареєстрованого бюджетного зобов`язання з відображенням процентної величини договірного обсягу природного газу у січні 2020 року в його грошовому еквіваленті - 34104,90 грн (4185,27х6,7906600=28420,75; 28420,75х20%=5684,15; 28420,75+5684,15=34104,90), що не перевищує 20% від загальної суми договору - 231 945,32 грн (п. 3.6 договору в редакції додаткової угоди № 14 від 31.01.2020).

За статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Додаткові угоди до договору № 41АB497-700-19 від 08.02.2019 є такими, що укладені відповідно до чинного законодавства. Правові підстави для визнання їх нікчемними, у тому числі відповідно до статті 37 Закону № 922-VIII, відсутні, а тому згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України вони є підставою для виникнення обов`язкових до виконання господарських зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 договору отриманий відповідачем природний газ в обсязі 4185,27 куб. мна загальну суму 34 104,90 грн за актом №ДОЗ80001473 від 31.01.2020 мав бути сплачений відповідачем до 10.02.2020.

Доказів сплати зазначеної суми відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині визнав.

За статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак підстави для звільнення відповідача від сплати заборгованості за договором відсутні, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за природний газ на суму 34 104,90 грн є законними й обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення пеня та 3% річних розраховані у сумі 389,50 грн та 53,11 грн відповідно за період з 10.02.2020 по 28.02.2020 із заборгованості відповідача за січень 2020 року на суму 34 104,90 грн (а.с. 3).

Визначення початку прострочки виконання зобов`язання з 10 числа у випадку передбаченого у договорі кінцевого строку з використанням словосполучення "до 10 числа" збігається з правовою позицією, викладеною у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 904/1603/19, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 27.11.2019.

Аналогічний висновок міститься також у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2016 у справі № 910/21225/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15.

Так, зокрема, Суд у зазначених судових рішеннях звернув увагу на те, що якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 1 серпня 2014 року.

За результатом перевірки розрахунку пені та 3% річних підстав для зменшення заявлених до стягнення сум не встановлено.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 34 547,51 грн, з яких: 34 104,90 грн - основний борг, 389,50 грн - пеня, 53,11 грн - 3% річних.

Заперечення позивача проти позову судом не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Укладений договір між відповідачем та ТОВ Газова компанія Енергоком як новим постачальником природного газу на постачання природного газу та його реєстрація в Управлінні Державної казначейської служби України у Криничанському районі Дніпропетровської області не припиняє зобов`язань за договором № 41АB497-700-19 від 08.02.2019 та додатковими угодами, укладеними між позивачем та відповідачем, у тому числі на постачання природного газу у січні 2020 року.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на Закон України № 530-IX для звільнення його від сплати пені є неправомірним.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №530-IX від 17.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII від 09.11.2017 (із змін. і доп.) Про житлово-комунальні послуги під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання , централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону № 2189-VIII).

З огляду на викладене зазначений Закон не розповсюджується на відповідача у питанні щодо нарахування та сплати пені за порушення господарського зобов`язання в частині своєчасного розрахунку за отриманий природний газ.

Інші заперечення відповідача проти позову спростовуються наведеним у рішенні обґрунтуванням законності й обґрунтованості позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Криничанської районної ради задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Криничанської районної ради (ідентифікаційний код 37516942; місцезнаходження: 52300, Дніпропетровська область, Криничанський р-н, смт Кринички, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (ідентифікаційний код 39572642; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2) основний борг у сумі 34 104,90 грн, пеню у сумі 389,50 грн, 3% річних у сумі 53,11 грн, судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.05.2020.

Суддя І.І. Колісник