Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/14623/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2020Справа № 910/14623/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (вул. Стрілецька, 16А, м. Вінниця, 21001)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Землеторг" (вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, м. Київ, 04119),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс" (вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, м. Київ, 04119)

про стягнення 413 257,75 грн

Представники сторін:

від позивача: Таганцов Б.А., Телевань В.Б. (директор)

від відповідача-1: з`явився,

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Арго Експерт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Землеторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс" про стягнення 413 257,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором поставки № 3/33-13-К від 11.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 № 910/14623/19 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.10.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14623/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2020.

У зв`язку з неявкою в підготовчі засідання представників відповідачів 09.12.2019, та 13.01.2020 засідання відкладалися.

03.02.2020 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.02.2020.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 26.02.2020 представників відповідачів, розгляд справи було відкладено на 18.03.2020.

18.03.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 підготовче засідання відкладено на 29.04.2020.

В судове засідання 27.04.2020 представники відповідачів не з`явилися, уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників відповідачів.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29.04.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Землеторг" (покупець) укладено договір поставки № 3/33-13-К (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту Покупцю, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплати. базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору,які є його невід`ємною частиною. Ціна за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог ш,одо цього, викладених в тексті самого Договору (розділ 2). Постачальник має право достроково виконати свої зобов`язання щодо поставки Товару.

Згідно з п. 1.4 договору, факт поставки та передачі Товару від Постачальника до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передачі) повноважними представниками Сторін. З моменту підписання Сторонами накладних до Покупця переходить право власності на Товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

За приписами пунктів 2.1-2.5 договору, ціна Товару (в т.ч. ціна за одиницю Товару) вказується Сторонами в Специфікаціях, що е невід`ємною частиною цього Договору. Ціна Товару включає вартість неповоротної тари, упаковки та витрати на доставку Товару до місця його передачі Покупцю (базис поставки відповідно ІНКОТЕРМС 2010). Сплата ціни Товару Покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в Специфікації грошовий еквівалент ціни Товару в іноземній валюті - у доларах США.

Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Постачальника. Банківські реквізити Сторін для здійснення взаєморозрахунків вказані в Договорі (розділ 8).

Якщо у Специфікації визначений еквівалент Ціни Товару (її частини) в доларах США, то сума Ціни Товару (її частина), яку має сплатити Покупець у гривнях України, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її частини), вираженого в доларах США, що зазначений в Специфікаціях. на курс продажу долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, виставлення рахунку, за даними Інтернет-сторінки: https://privatbank.uа/business, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній, визначається як курс готівкового продажу долару США на початок відповідного дня у банку ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Вінниця.

Сторони досягли згоди, що у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США Постачальник має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте неоплаченого Покупцем товару. Вартість товару визначається в специфікаціях, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Термін оплати: оплата Товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору.

У п. 5.2 договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сума простроченого платежу визначається ціною Товару (її частиною), яку Покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Постачальником вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем пені, ціна Товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни Товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених Договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 7.1 договору).

У Специфікації № 1 до договору сторони погодили поставку товару (засоби захисту рослин) загальною вартістю 809 537,61 грн, яку покупець оплачує наступним чином: 20 відсотків загальної вартості до 13.04.2018, 80 відсотків загальної вартості до 20.11.2018.

У Специфікації №2 до договору сторони погодили поставку товару (засоби захисту рослин) загальною вартістю 122 620,00 грн, яку покупець оплачує наступним чином: 20 відсотків загальної вартості до 15.06.2018, 80 відсотків загальної вартості до 20.11.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивач передав, а відповідач-1 прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № 71 від 11.05.2018 на суму 809 537,61 грн, № 168 від 14.06.2018 на суму 122 620,00 грн.

11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс" (поручитель) укладено договір поруки (надалі також - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Землеторг" (далі Боржник), що виникли з Договору поставки № 3/33-13-К від 11 квітня 2018 року (далі Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Згідно з пунктами п. 21, 2.2 договору поруки, у відповідності до п. 1.1. Основного Договору предметом Основного Договору є постачання на умовах надання товарного кредиту Товару (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), у власність Покупця (за цим договором Боржника), а Покупець (Боржник) зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту, визначених у Основному Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Строк виконання зобов`язання за Основним Договором складає 20 листопада 2018 року.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання. Але в любому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4 цього Договору.

Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за Основним Договором в повному обсязі.

Як визначено у п. 4.1 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником, згідно Основного договору у сумі, що дорівнює 809 537,61 грн, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії Основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України. (п. 7.1 договору поруки).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати поставленого за договором, у зв`язку з чим його заборгованість становить 245 726,09 грн. Ураховуючи прострочення оплати, поряд з сумою основного боргу позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 як боржника та відповідача-2 як його поручителя інфляційні збитки у розмірі 37 438,30 грн, 3% річних у розмірі 10 180,35 грн та пеню у розмірі 120 183,01 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач-1 в свою чергу прийняв товар на загальну суму 932 157,61 грн, що підтверджується видатковими накладними № 71 від 11.05.2018 на суму 809 537,61 грн, № 168 від 14.06.2018 на суму 122 620,00 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Однак виписками по рахунку позивача підтверджується, що за поставлений товар відповідач-1 розрахувався частково на суму 686 431,52 грн, у зв`язку з чим його заборгованість за договором становить 245 726,09 грн.

Належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 245 726,09 грн до матеріалів справи не подано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 245 726,09 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Поряд з сумою осиного боргу позивачем заявлено до стягнення інфляційні збитки у розмірі 37 438,30 грн та 3% річних у розмірі 10 180,35 грн. за загальний період прострочення з 21.11.2018 по 11.10.2019.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 10 180,35 грн, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем помилково здійснено розрахунок за періоди, в які прострочення оплати тривало не повний місяць. Оскільки розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, то у цьому випадку правильними періодами нарахування є періоди з 01.01.2019 по 31.01.2019, з 01.03.2019 по 30.06.2019, з 01.07.2019 по 30.09.2019. У зв`язку з цим, за розрахунком суду позовні вимоги про стягнення інфляційних підлягають задоволенню частково на суму 12 801,64 грн.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 120 183,01 грн за загальний період прострочення з 21.11.2018 по 11.10.2019.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 5.2 договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сума простроченого платежу визначається ціною Товару (її частиною), яку Покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Постачальником вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем пені, ціна Товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни Товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених Договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що позовні вимоги цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 119 940,66 грн у зв`язку з допущенням позивачем помилки у розрахунку.

Отже, відповідно до викладеного вище, з відповідача-1 на користь позивача слід стягнути основний борг у розмірі 245 726,09 грн, інфляційні у розмірі 12 801,64 грн, 3% річних у розмірі 10 180,35 грн та пеню у розмірі 119 940,66 грн.

Разом з тим, як встановлено вище, 11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс" (поручитель) укладено договір поруки (надалі також - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Землеторг" (далі Боржник), що виникли з Договору поставки № 3/33-13-К від 11 квітня 2018 року (далі Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Як визначено у п. 4.1 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником, згідно Основного договору у сумі, що дорівнює 809 537,61 грн, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на викладене вище суд доходить до висновку, що у даному випадку відповідач-2 має відповідати з відподвіачем-1 за невиконання грошових зобов`язань перед позивачем за договором солідарно.

У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за договором поставки від 11.04.2018 позивачем було пред`явлено відповідачу-2 як поручителю вимогу б/н № 30.09.2019 про погашення заборгованості позичальника за вказаним договором. Фіскальний чек від 30.09.2019, що підтверджує направлення такої вимоги, наявний в матеріалах справи.

Доказів виконання взятих на себе зобов`язань поручителем перед позивачем до матеріалів справи не надано, наявності обставин, з якими закон пов`язує припинення поруки, судом також не встановлено.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Землеторг" (вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 40381468) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс" (вул. Зоологічна, 4А, оф. 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39864773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (вул. Стрілецька, 16А, м. Вінниця, 21001, ідентифікаційний код 37980198) борг у розмірі 245 726,09 грн, 3% річних у розмірі 10 180,35 грн, інфляційні у розмірі 12 801,64 грн, пеню у розмірі 119 940,66 грн та судовий збір у розмірі 5 829,73 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.05.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко