Рішення

від 30.04.2020 по справі 910/17100/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2020Справа № 910/17100/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області доПриватного акціонерного товариства "Автотранспортний концерн "Трансавтоторгсервіс" простягнення 1 635 747 грн 50 коп. Представники сторін: від позивача:не з`явились від відповідача:не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортний концерн "Трансавтоторгсервіс" про стягнення процентів за користування коштами за період з 01.11.2018 по 31.10.2019 у розмірі 1 635 747 грн 50 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про закупівлю автопідіймача пожежного від 16.12.2016 № 18/95 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з поставки оплаченого обладнання, у зв`язку з чим позивачем нараховано 1 635 747 грн 50 коп. процентів за користування коштами за період з 01.11.2018 по 31.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

26.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/17100/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2020.

30.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 03.02.2020, у зв`язку із неявкою представників сторін, судом оголошено перерву до 12.03.2020.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 суд викликав сторін у підготовче засідання на 12.03.2020.

28.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача, закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 12.03.2020 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.03.2020.

В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 суд викликав сторін у судове засідання на 30.03.2020.

27.03.2020 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на період карантину.

У судовому засіданні 30.03.2020 судом оголошено перерву до 30.04.2020 для забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового процесу під час дії карантинних заходів.

27.04.2020 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на період карантину.

29.04.2020 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

17.02.2020, 19.02.2020 та 06.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулися поштові відправлення за № 0103052351115, № 0103053362889 та № 0103053368143, якими на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Ю. Кондратюка, 3 А, м. Київ, 04201), було направлено ухвали від 03.01.2020, 03.02.2020 та від 12.03.2020, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення та неправильно зазначена (відсутня адреса), дати довідок: 11.02.2020, 18.02.2020 та 24.03.2020 відповідно.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.01.2020 вручена відповідачу 11.02.2020, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 - 18.02.2020 та ухвала Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 - 24.03.2020.

Представники сторін у судове засідання 30.04.2019 не з`явились, про час та дату судового засідання були повідомлення належним чином за адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено надходження від позивача клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Станом на 30.04.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 03.01.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на достатність в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про можливість ухвалення у даній справі рішення.

У судовому засіданні 30.04.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.12.2016 між Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (замовник за договором) та Приватним акціонерним товариством "Український пожежний концерн "Укрпожсервіс" (в подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Автотранспортний концерн "Трансавтоторгсервіс") (постачальник за договором) укладено договір про закупівлю авто підіймача пожежного № 18/95 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити у власність замовнику автопідіймач пожежний АПГ 38-18-300 на базі шасі МАЗ код 29.10.5 (34142000-4) автомобілі спеціальної призначеності (автокрани та вантажні автомобілі самоскиди) (далі - товар)в кількості та комплектації згідно з специфікацією (додаток 1), що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору замовник забезпечує приймання та оплату товару в кількості та за цінами відповідно до специфікації.

Згідно з пунктом 2.1. договору ціна договору становить 4 481 500 грн 00 коп., в тому числі ПДВ - 746 916 грн 67 коп. за цінами відповідно до тендерної пропозиції та специфікації, що на дату укладення договору еквівалентно 161 047,67 євро за офіційним курсом НБУ.

Пунктом 2.2. договору визначено, що замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100 % на протязі 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що товар має бути поставлений замовнику до 01.06.2017, але не пізніше шести місяців від дати здійснення замовником платежу (попередньої оплати) на виконання умов договору.

За умовами пункту 4.1. договору приймання-передача товару здійснюється у присутності представників сторін за накладними та актами приймання-передачі в місці постачання продукції, при наявності документів, зазначених у пункті 5.3. договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.06.2017 року, а в частині поставки - до повного його виконання,але не пізніше шести місяців від дати здійснення платежу на виконання умов договору (пункт 11.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору про закупівлю автопідіймача пожежного від 16.12.2016 № 18/95, позивачем було проведено попередню оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 16.12.2016 № 945 на суму 2 250 000 грн 00 коп. та № 946 на суму 2 231 500 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору про закупівлю автопідіймача пожежного від 16.12.2016 № 18/95 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки товару на загальну суму 4 481 500 грн 00 коп. в строк до 01.06.2017, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки вказаного товару у встановлений в договорі строк.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано відповідачу проценти за користування коштами за період з 01.11.2018 по 31.10.2019 у розмірі 1 635 747 грн 50 коп. розраховані згідно пункту 8.6. договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 8.6. договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від суми попередньої оплати за кожен день від дня, коли товар мав бути переданий замовнику, до дня фактичної передачі товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд зазначає, що передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування коштами відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України та стягуються незалежно від наявності вини боржника.

Таким чином, позивачем правомірно визначена правова природа грошових коштів у сумі 1 635 747 грн 50 коп., оскільки вказана сума фактично є процентами за користування чужими грошовими коштами, а не пенею.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та норм чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної поставки товару за договором про закупівлю автопідіймача пожежного від 16.12.2016 № 18/95, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 635 747 грн 50 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортний концерн "Трансавтоторгсервіс" (вул. Ю. Кондратюка, 3 А, м. Київ, 04201, ідентифікаційний код 14300088) на користь Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (вул. Молодіжна, 6, м. Херсон, 73022, ідентифікаційний код 38594707) 1 635 747 (один мільйон шістсот тридцять п`ять тисяч сімсот сорок сім) грн 50 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 536 (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять шість) грн 21 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 04.05.2020

Суддя Н.Б.Плотницька