Рішення

від 30.04.2020 по справі 911/471/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/471/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Полтава)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна крапля" (Київська обл., м. Бровари)

про стягнення 22209,96 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна крапля" (далі - відповідач) 22209,96 грн, з яких 17652,25 грн основної заборгованості, 1552,56 грн інфляційних нарахувань, 706,40 грн 3% річних та 2298,75 грн пені.

В обгрунтування заявлених вимог позивачем вказано про неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань в частині сплати коштів за оренду комерційної нерухомості згідно з умов договору № 07-103/18 від 14.02.2018.

Ухвалою від 24.02.2020 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 24.03.2020. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 19.03.2020 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 24.03.2020 (включно). На підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України, витребував у сторін спору банківську виписку щодо платежів, проведених відповідачем на виконання умов договору № 07-103/18 від 14.02.2018, за оренду приміщення за період з початку строку його дії по дату звернення до суду з даним позовом.

19.03.2020 до суду від позивача надійшов супровідний лист від 16.03.2020 вих. № 03-81, до якого в якості додатків додано банківські довідки.

Ухвалою від 19.03.2020 Господарський суд Київської області у зв`язку з запровадженням карантину у м. Києві з 12.03.2020 по 03.04.2020 та мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відклав розгляд справи №911/471/20 на період після 03.04.2020, про дату, час і місце проведення наступного судового засідання для розгляду справи № 911/471/20 ухвалив повідомити учасників справи додатково шляхом направлення на їх адреси ухвали суду.

Ухвалою від 14.04.2020 Господарський суд Київської області призначив судове засідання на 30.04.2020.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином. Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вказує, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності до ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизайн пласт сервіс" (в подальшому перейменованого в Товариство з обмеженою відповідальністю "Срібна крапля") (далі - орендар) було укладено договір оренди комерційної нерухомості № 07-103/18 (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комерційну нерухомість (далі - майно), розташоване в Полтавській обл., м.Кременчук, по вул. Соборна, буд. № 17, загальною площею 57,40 грн, та площі загального користування, які розраховуються виходячи з 10,70% коефіцієнта загальних площ та становить 6,14 м2. Загальна площа приміщення, що передається орендарю складає 63,54 м2 комерційних приміщень для розміщення офісу.

Відповідно до п.1.1.2. договору сторони домовилися, що справедлива вартість майна, яка передається в оренду, на дату укладення договору становить річну суму договору 91497,60 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 2.1. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна (Додаток №1) до цього договору.

Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 3.1. договору за домовленістю сторін орендна плата складається:

- п. 3.1.1. плати за приміщення:

п. 3.1.1.2 орендної плати за базовий місяць оренди майна починаючи з 01 лютого 2018 року становить 87,06 грн за 1 м2 орендованої площі без урахування ПДВ. Орендна плата за базовий місяць оренди за 63,54 м2 всієї орендованої площі становить 5531,79 грн, без урахування ПДВ. В орендну плату за договором оренди комерційної нерухомості входить плата за землю;

- п. 3.1.2 плати за послуги з утримання комерційної нерухомості: 822,21 грн за 63,54 м2. без ПДВ за місяць.

Всього розмір орендної плати за перший місяць з урахуванням відшкодування витрат на утримання майна та експлуатаційних витрат, крім витрат на електроенергію становить 7624,80 грн з ПДВ за 6354 м2.

За п. 3.1.3 договору розмір місячної орендної плати є фіксованим та не підлягає коригуванню на індекс інфляції.

Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов`язання.

Згідно з п. 3.2 договору, починаючи з 01 лютого 2019 року орендна ставка за оренду комерційної нерухомості автоматично збільшується на 10 % від ставок орендної плати, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 25 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (п.3.3. договору).

Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, відшкодування плати за землю в частині площі будівлі, наданої в користування, з урахуванням прибудинкової території, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ "Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання договору вказується в Додатку 3 (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов`язкових зборів і платежів згідно з законодавством України. Про зміну плати за послуги орендодавець зобов`язаний попередити орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість.

Згідно з п. 3.6 договору орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п. 3.7, орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, спожитої в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди.

Оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 5 робочих днів після підписання акту приймання-передачі орендованого майна (п.3.7 договору).

Відповідно до п. 3.8 договору щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.9. договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.

У разі неотримання рахунків та інших первинних документів до 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду орендар повинен звернутися до орендодавця для отримання інформації про належну до сплати суму. Неотримання рахунків не є підставою для несплати щомісячних платежів (п. 3.11 договору).

Нарахування орендної плати за договором припиняється з дня, наступного за днем підписання акту приймання-передачі відповідно до умов п. 2.3 договору.

У відповідності до п. 6.1.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31 січня 2019 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли між ними з 01 лютого 2018 року (п. 12.1 договору).

На підставі акту приймання - передачі майна від 14.02.2018, оформленого Додатком №1 до договору, позивач передав, а відповідач прийняв у будинку в„–17 по вул. Соборна в м.Кременчук , частину приміщення, загальною площею 63,54 м2 комерційних приміщень для розміщення офісу.

Між сторонами підписано такі додатки до договору:

- № 2 "Розрахунок плати за оренду нерухомого майна ПАТ "Укртелеком"

- № 3 "Зведений розрахунок вартості послуг з утримання комерційної нерухомості за адресою: м. Кременчук, вул . Соборна , буд . 17 ".

За користування орендованим приміщенням позивачем виставлялися відповідачу рахунки-акти за період з 01.02.2018 по 30.11.2018.

01.11.2018 між сторонами було підписано акт приймання-передачі майна, згідно з якого 30.11.2018 відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди майно.

На момент підписання акта приймання-передачі майна від 01.11.2018 заборгованість за вищезазначеними рахунками за період з 01.09.2018 по 30.11.2018 відповідач не сплатив.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань за останнім утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті послуг з утримання комерційної нерухомості у розмірі 17652,25 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Відповідач за підставами пред`явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не подав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд враховує таке.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі № 07-103/18 від 14.02.2018, який за своєю правовою природою є договором оренди.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи, а саме рахунками-актами за період з 01.02.2018 по 30.11.2018 підтверджено, що позивачем було належним чином виконано свої договірні зобов`язання перед відповідачем по наданню в користування орендованого майна на загальну суму 77581,25 грн.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В процесі розгляду справи суд встановив, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення розрахунків за отримані від позивача послуги з оренди комерційної нерухомості виконав часково на суму 59929,00 грн.

В підтвердження факту часткового виконання умов договору та наявності боргу відповідача за оренду майна та по оплаті послуг з утримання комерційної нерухомості позивач надав суду банківські довідки від 11.03.2020 вих. № КНО-52.5.2/238 та вих. № КНО-52.5.2/240.

Оскільки відповідач порушив свої грошові зобов`язання за договором, а саме не виконав умови договору в частині проведення розрахунків, у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 17652,25 грн, яка, за твердженням останнього, становить суму неоплаченого боргу за вересень - листопад 2019 року.

Слід зазначити, що алгоритм розподілу коштів, за яким визначаються правила виконання грошового зобов`язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені, урегульований в ст. 534 ЦК України.

Однак, можливість застосування положень ст. 534 ЦК України безпосередньо залежить від змісту реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст. 534 цього Кодексу застосовуватися не може.

У випадку ж коли в графі платіжного доручення призначення платежу відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Відповідний порядок розподілу коштів, отриманих на виконання грошового зобов`язання, наведено й у п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22 (в редакції до 27.06.2019), та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно з якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/12527/16, від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18, від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18.

Отже, допустимим доказом призначення грошових коштів, що перераховуються, є відповідний платіжний документ з даними щодо призначення платежу.

З огляду на суми, перераховані до сплати відповідачем, та призначення платежу платіжних документів з посиланням на конкретні рахунки та місяці оренди, за які останнім сплачено борг за спожиту електроенергію, суд дійшов висновку, що проведені відповідачем оплати по договору, мали бути зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості наступним чином:

- оплату від 04.05.2018 на суму 7624,80 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001296 від 31.03.2018 на суму 7624,80 грн;

- оплату від 30.05.2018 на суму 7624,80 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001298 від 31.03.2018 на суму 7624,80 грн;

- оплату від 15.06.2018 на суму 7862,83 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001331 від 30.04.2018 на суму 7862,83 грн;

- оплату від 16.07.2018 на суму 7913,08 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001377 від 31.05.2018 на суму 7913,08 грн;

- оплату від 26.07.2018 на суму 7653,89 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001542 від 30.06.2018 на суму 7653,89 грн;

- оплату від 31.08.2018 на суму 7624,80 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001569 від 31.07.2018 на суму 7624,80 грн;

- оплату від 12.10.2018 на суму 7624,80 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001645 від 31.08.2018 на суму 7624,80 грн;

- оплати від 06.03.2019 на суму 1500,00 грн, від 19.03.2019 на суму 2000,00 грн та від 09.04.2019 на суму 2000,00 грн мали бути враховані як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001815 від 30.09.2018 на суму 7842,36 грн. При цьому, суд враховує, що оскільки вказані оплати були проведені з посиланням на договір, однак за період, коли вже відбулося припинення відповідачем користування об`єктом оренди (січень 2019 року), тому вони підлягали зарахуванню позивачем в хронологічному порядку виникнення заборгованості, починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період. До того ж, суд враховує, що сторони у договорі не зробили застереження з приводу порядку проведення зарахування коштів, що були сплачені стороною в рахунок погашення боргу за отримані послуги;

- оплату від 22.01.2019 на суму 500,00 грн мало бути враховано як погашення заборгованості згідно з рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001901 від 31.10.2018 на суму 7906,27 грн.

Згідно з розрахунку суду, здійсненими з оплатами відповідач погасив заборгованість за рахунками-актами, виставленими за період з 31.03.2018 по 31.08.2018. Частково неоплаченим на суму 2342,36 грн залишився рахунок-акт № 53-ГОВ17-6001815 від 30.09.2018 та на суму 7406,27 грн рахунок-акт № 53-ГОВ17-6001901 від 31.10.2018, повністю неоплаченим залишився рахунок-акт № 53-ГОВ18-6001978 від 30.11.2018.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед позивачем заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17652,25 грн є обгрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач просить стягнути на свою користь також 2298,75 грн пені.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення, починаючи з 21 числа розрахункового місяця.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, проте умовами договору встановлено інше.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня нарахована ним за зобов`язаннями вересня 2018 року за період з 01.02.2019 по 24.04.2019, за зобов`язаннями жовтня 2018 року за період з 01.02.2019 по 19.05.2019 та за зобов`язаннями листопада 2018 року за період з 01.02.2019 по 18.06.2019.

Перевіривши проведене позивачем нарахування пені, господарський суд встановив, що її суми обґрунтовані та вірні.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1552,56 грн, а також 706,40 грн 3% річних.

При перевірці розрахунку позивача щодо обґрунтованості стягнення з відповідача суми річних, судом було встановлено, що позивачем невірно проведення їх нарахування за зобов`язаннями по рахунку-акту № 53-ГОВ17-6001815 від 30.09.2018, а саме без урахування оплат суми боргу, здійснених відповідачем 06.03.2019, 19.03.2019 та 09.04.2019.

Провівши перерахунок річних з урахуванням виправлених судом неточнестей у їх розрахунку, суд вважає правомірно заявленою до стягнення суму 3% річних у розмірі 705,31 грн. У стягненні 1,09 грн 3% річних суд відмовляє.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявленою до стягнення сума інфляційних становить 1094,77 грн, оскільки при розрахунку інфляційних нарахувань позивачем не було враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції має визначатися з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав би бути здійснений, а не на конкретну дату місяця (постанова Пленуму ВГС України від 17.12.2013 № 14). Тому у стягненні на користь позивача 457,79 грн інфляційних втрат суд відмовляє, оскільки їх заявлено до стягнення з відповідача безпідставно.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав. Водночас вимоги позивача, заявлені у позові, суд вважає доведеними належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 21751,08 грн, з яких: 17652,25 грн основної заборгованості, 2298,75 грн пені, 705,31 грн 3% річних та 1094,77 грн інфляційних втрат. У частині стягнення 457,79 грн інфляційних втрат та 1,09 грн 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна крапля" 22209,96 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна крапля" (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Київська, будинок 221, код ЄДРПОУ 38713904) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, Бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (36000, Полтавська обл., місто Полтава, Шевченківський район, вул. Соборності, будинок 33, код ЄДРПОУ ВП: 01186975): 17652 (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні 25 копійок основної заборгованості, 2298 (дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 75 копійок пені, 705 (сімсот п`ять) гривень 31 копійку 3% річних, 1094 (одну тисячу дев`яносто чотири) гривні 77 копійок інфляційних втрат та 2058,57 витрат по сплаті судового збору.

3. У іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 04.05.2020

Суддя В.М. Антонова