Рішення

від 30.04.2020 по справі 914/24/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2020 справа № 914/24/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-Україна , м. Київ,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна Авто , Львівська область, Яворівський район, село Воля Любинська

про стягнення 66 117,70 грн

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-Україна до Товариства обмеженою відповідальністю Фортуна Авто про стягнення заборгованості за договором про довгострокові поставки від 03.05.2017 № LV17NK0305 в сумі 66 117,70 грн.

Предметом позову є вимога про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю Фортуна Авто заборгованості за договором про довгострокові поставки № LV17NK0305 від 03.05.2017 в розмірі 66 117,70 грн, яка складається з таких сум:

- 24 421,98 грн основна заборгованість,

- 4 982,46 грн інфляційні втрати,

- 18 801,58 грн пені,

- 5 700,69 грн 10% річних,

- 12 210,99 грн штрафу.

Підставою позову є обставини, з якими пов`язується неналежне виконання умов договору про довгострокові поставки № LV17NK0305 від 03.05.2017.

Ухвалою суду від 08.01.2020 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

28.01.2020 від позивача до суду надійшло заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.03.2020, сторонам у справі встановлено строки для подання заяв по суті спору. В судовому засіданні 05.03.2020 відкладено розгляд справи на 19.03.2020.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 31.03.2020 розгляд справи по суті призначено на 30.04.2020.

В судове засідання 30.04.2020 позивач явку повноважного представника не забезпечив. 29.04.2020 на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримує повністю та просить позовні вимоги задоволити повністю. Дане клопотання надіслано засобами поштового зв`язку, яке отримано судом 30.04.2020.

В судове засідання 30.04.2020 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві. Однак, поштові відправлення у справі, надісланні на адресу відповідача повернулись на адресу суду з відмітками органу зв`язку про причини невручення.

Зважаючи на вказане, оскільки суд надсилав ухвалу на юридичну адресу товариства, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з положеннями статті 242 Господарського процесуального кодексу, товариство належним чином повідомлене про розгляд справи.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення сторін про розглядуваний спір.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у Постанові від 16.05.2018р. №910/15442/17.

Зважаючи на зазначене, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий процес.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на вказане, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлені йому судом строки. Зокрема, з інформації, розміщеної на веб-сайті Укрпошти та поштового відправлення, вбачається, що 08.02.2020 відділення поштового зв`язку намагалось вручити поштове відправлення № 7901413017184 відповідачеві. Таким чином, відповідач вважається таким, що отримав ухвалу 08.02.2020. А строк, встановлений судом для подання відзиву, закінчився 24.02.2020.

Незважаючи на вказане, відзив на позов не надходив до суду як до 24.02.2020, так і після цієї дати.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені положення набрали чинності 02.04.2020.

Водночас, строк для подання відзиву в цій справі закінчився до набрання чинності зазначеними положеннями.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу, відповідач не повідомили суд про причини неявки в судове засідання, відповідачі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України. Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав. Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне ухвалити рішення у справі.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення умов договору про довгострокові поставки № LV17NK0305 від 03.05.2017 не здійснив своєчасно та повну оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24 421,98 грн за поставлений товар. Також за неналежне виконання грошових зобов`язань позивач здійснив нарахування відповідачеві 4 982,46 грн інфляційних втрат, 18 801,58 грн пені, 5 700,69 грн 10% річних та 12 210,99 грн штрафу.

Правова позиція відповідач.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договору поставки, його неналежне виконання в частині оплати, застосування за прострочення виконання грошового зобов`язання (за неналежне виконання) нарахування інфляційних втрат, 10% річних, пені та штрафу, у спосіб визначеним законодавством.

03.05.2017 між Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-Україна (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - Постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортуна Авто (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - Покупець) укладено договір про довгострокові поставки № LV17NK0305 (надалі - договір), згідно якого Постачальник зобов`язується протягом дії Договору поставляти у власність Покупця товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше - дачі за текстом "товар") окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язаний приймати товар і оплачувати його вартість на встановлених Договором умовах.

Відповідно п. 5.1. Договору покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за отриманий по накладній партію товару протягом узгодженого сторонами та зазначеного у накладній строку розрахунків.

На виконання умов договору, позивачем було поставлено, а відповідачем отримано продукцію на суму 24 421,98 грн, що вбачається з видаткових накладними (що підписані та скріплені печатками сторін), а саме, видаткові накладні:

№ LV17F035030 від 15.08.2017 на суму 9 167,88 грн, оплата до 18.08.2017;

№ LV17F035230 від 16.08.2017 на суму 8 566,62 грн, оплата до 19.08.2017;

№ LV17F035321 від 16.08.2017 на суму 1 847,16 грн, оплата до 19.08.2017;

№ LV17F035395 від 16.08.2017 на суму 534,42 грн, оплата до 19.08.2017;

№ LV17F035602 від 17.08.2017 на суму 515,82 грн, оплата до 20.08.2017;

№ LV17F035480 від 17.08.2017 на суму 1 998,72 грн, оплата до 21.08.2017;

№ LV17F035753 від 18.08.2017 на суму 612,30 грн, оплата до 21.08.2017;

№ LV17F035891 від 21.08.2017 на суму 1 179,06 грн, оплата до 24.08.2017.

Однак, отриманий даний товар на суму 24 421,98 грн відповідачем не оплачений.

Заборгованість в сумі 24 421,98 грн зокрема підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків з 01.08.2017 по 31.12.2017.

В матеріалах справи немає доказів повної оплати відповідачем вартості поставленого товару.

Відповідач покладені на нього зобов`язання щодо оплати отриманої продукції за Договором не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 24 421,98 грн.

Згідно п. 10.3. Договору у випадку затримки оплати товару Покупець за вимогою Постачальника сплачує йому суму заборгованості з урахуванням: встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, 10 (десяти) відсотків річних від суми простроченого платежу, пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяча у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.4. Договору у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості Покупець зобов`язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу Постачальника штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості Покупець зобов`язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу "Постачальника" штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості Покупець зобов`язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу Постачальника штраф у розмірі 50% (п 'ятдесяти відсотків) від вартості неоплаченого товару.

Згідно із п. 10.12. Договору Покупець та Постачальник встановили, що позовна давність за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені) по даному договору складає три роки.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача 4 982,46 грн інфляційних втрат, 18 801,58 грн пені, 5 700,69 грн 10% річних та 12 210,99 грн штрафу.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором. Виконання обов`язку проведення відповідачем повної оплати вартості отриманого товару не підтверджений чи заперечень, щодо факту неотримання товару відповідачем не подано.

Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 24 421,98 грн.

Норми права та висновки суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 24 421,98 грн основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, підтверджується матеріалами справи.

Щодо стягнення пені та штрафу.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із п. 10.12. Договору сторонами встановлено, що позовна давність за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені) по даному договору складає три роки.

Суд приходить до висновку, що стягненню підлягає штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару в сумі 12 210,99 грн.

Щодо нарахування пені суд зазначає таке.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, надавши оцінку Договору та встановивши, що він не містить положень, які б визначали інший строк припинення нарахування пені, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню обмежувальний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом поставки не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 16.11.2016 № 850-р Про перенесення робочих днів у 2017р. та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 3 332,37 грн, в частині стягнення 15 469,21 грн пені слід відмовити.

Розрахунок суми пені

Видаткова накладна № LV17F035030 від 15.08.2017 на суму 9 167,88 грн, оплата до 18.08.2017, прострочення з 19.08.2017.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9167.88 25.08.2017 - 14.09.2017 21 12.5000 % 0.068 %* 131.87 9167.88 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 263.73 9167.88 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 332.30 9167.88 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 305.93 9167.88 26.01.2018 - 19.02.2018 25 16.0000 % 0.088 %* 200.94 Таким чином, загальна сума пені складає 1234.78 грн.

Видаткова накладна № LV17F035230 від 16.08.2017 на суму 8566,62 грн, оплата до 19.08.2017;

Видаткова накладна № LV17F035321 від 16.08.2017 на суму 1847,16 грн, оплата до 19.08.2017;

Видаткова накладна № LV17F035395 від 16.08.2017 на суму 534,42 грн, оплата до 19.08.2017;

Видаткова накладна № LV17F035602 від 17.08.2017 на суму 515,82 грн, оплата до 20.08.2017;

Видаткова накладна № LV17F035480 від 17.08.2017 на суму 1 998,72 грн, оплата до 21.08.2017;

Видаткова накладна № LV17F035753 від 18.08.2017 на суму 612,30 грн, оплата до 21.08.2017. Прострочення за накладними з 22.08.2017.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 14075.04 25.08.2017 - 14.09.2017 21 12.5000 % 0.068 %* 202.45 14075.04 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 404.90 14075.04 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 510.17 14075.04 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 469.68 14075.04 26.01.2018 - 22.02.2018 28 16.0000 % 0.088 %* 345.51 Таким чином, загальна сума пені складає 1932.72 грн.

Видаткова накладна № LV17F035891 від 21.08.2017 на суму 1179,06 грн, оплата до 24.08.2017, прострочення з 29.08.2017.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1179.06 29.08.2017 - 14.09.2017 17 12.5000 % 0.068 %* 13.73 1179.06 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 33.92 1179.06 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 42.74 1179.06 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 39.35 1179.06 26.01.2018 - 28.02.2018 34 16.0000 % 0.088 %* 35.15 Таким чином, загальна сума пені складає 164.87 грн.

Щодо стягнення 10% річних та інфляційних втрат .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №911/1366/18 від 20.05.2019.

Пунктом 10.3. Договору сторони встановили інший розмір процентів, а саме -10% річних від суми простроченого платежу.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 10% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 16.11.2016 № 850-р Про перенесення робочих днів у 2017р. та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 10 % річних в сумі 5 699,40 грн, в частині стягнення 1,29 грн 10 % річних слід відмовити.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 23242.92 25.08.2017 - 28.08.2017 4 10 % 25.47 24421.98 29.08.2017 - 24.12.2019 848 10 % 5673.93 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 5 699,40 грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, приходить до висновку, що до стягнення підлягає 4 982,46 грн інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, стягненню підлягає: 24 421,98 грн. основного боргу, 4 982,46 грн інфляційних втрат, 3332,37 грн пені, 5 699,40 грн 10% річних та 12 210,99 грн штрафу.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1 471,52 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю Фортуна Авто (81037, Львівська область, Яворівський район, село Воля Любинська, будинок, 22, ідентифікаційний код 37613498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ-Україна (03026, місто Київ, вулиця Пирогівський Шлях, 135, ідентифікаційний код 20454393) 24 421,98 грн. основного боргу, 4 982,46 грн інфляційних втрат, 3 332,37 грн пені, 5 699,40 грн 10% річних, 12 210,99 грн штрафу та 1 471,52 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 04.05.2020.

Суддя Коссак С.М.