Ухвала

від 29.04.2020 по справі 914/2058/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.2020 Справа № 914/2058/16

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК", м.Київ

про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу

у справі №914/2058/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс", с.Слобідка Стрийського району Львівської області

про стягнення 91616,71грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники:

від позивача (заявника): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2058/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс", про стягнення 91616,71грн.

15.04.2020 року за вх.№970/20 на розгляд Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" поступила заява про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі №914/2058/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву для розгляду передано судді Кітаєвій С.Б.

Ухвалою суду від 15.04.2020 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 29.04.2020. Явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Представник заявника (позивача) в судове засідання 29.04.2020 не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.329 ГПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши заяву суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2016р. у справі №914/2058/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017р., позов задоволено частково, стягнуто з Товариства обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" 61781,36грн. основного боргу, 19317,92грн. пені, 5543,72грн. 20% річних та 1378,00грн. судового збору.

19.01.2017р. видано наказ на примусове виконання рішення суду.

15.04.2020 на адресу господарського суду надійшла заява стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду Львівської області від 19.01.2017 у справі № 914/2058/16. Заява мотивована тим, що 24.11.2017 року на підставі постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ТУЮ у Львівській області стягувачеві було повернуто виконавчий документ, оригінал судового наказу від 19.01.2017 року по справі № 914/2058/16. Однак, оригінал судового наказу та постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувач не отримував. Вказані документи були втрачені. Про те, що постанова про повернення виконавчого документа була винесена державним виконавцем та повернуто виконавчий документ стягувачу, ТОВ ТК-ЛОГІСТИК дізналось лише у березні 2020, отримавши листа від Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ТУЮ у Львівській області від 25.02.2020 №09-20-1/1659.

Відтак, заявник просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення наказу по справі №914/2058/16 до виконання та видати дублікат наказу від 19.01.2017 у справі №914/2058/16 про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс" (Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Воз`зєднання, буд.8; код ЄДРПОУ 32863045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" (юридична адреса: м.Київ, вул.Срібнокільська, буд.22-а, кв.158; поштова адреса: м.Київ, Святошинський район, вул.Жовтнева, буд.4а; код ЄДРПОУ 34846461) 61781,36грн. основного боргу, 19317,92грн. пені, 5543,72грн. 20% річних та 1378,00грн. судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла станом на момент видачі наказу від 17.01.2017 у справі № 914/2058/16), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. За умовами п.1 ч. 4 ст. 12 вказаного Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням наведеного та поданих матеріалів, вбачається, що 05.05.2017 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 19.01.2017 у справі №914/2058/16.

Стрийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ТУЮ у Львівській області у листі від 25.02.2020 №09-20-1/1659 повідомив стягувача, що останньому повернуто наказ суду згідно постанови від 24.11.2017ю

Однак, оскільки стягувач заявляє, що не отримував постанови державного виконавця від 24.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу наказу від 19.01.2017, існують достатні підстави вважати наказ Господарського суду Львівської області від 19.01.2017 № 914/2058/16 втраченим, з причин, незалежних від стягувача.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" від 21.12.2004).

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За умовами ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд , у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищенаведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов`язань.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г зазначає про те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Наказ Господарського суду Львівської області від 19.01.2017 у справі №914/2058/16 був повернений стягувачу згідно постанови державного виконавця від 24.11.2017, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", однак стягувачем не отриманий, і до виконання повторно не пред`являвся.

Відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 24.11.2017), виконавчий документ, повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. (ч. 5 ст. 37 вищевказаного Закону ).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 19.01.2017 у справі №914/2058/16 про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс" (Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Воз`зєднання, буд.8; код ЄДРПОУ 32863045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" (юридична адреса: м.Київ, вул.Срібнокільська, буд.22-а, кв.158; поштова адреса: м.Київ, Святошинський район, вул.Жовтнева, буд.4а; код ЄДРПОУ 34846461) 61781,36грн. основного боргу, 19317,92грн. пені, 5543,72грн. 20% річних та 1378,00грн. судового збору до виконання та поновити пропущений строк, а також видати дублікат відповідного наказу.

При цьому, суд зазначає, що згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, яка є чинною, дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Керуючись статтями 234, 329, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання - задовольнити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 19.01.2017 у справі №914/2058/16 про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс" (Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Воз`зєднання, буд.8; код ЄДРПОУ 32863045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" (юридична адреса: м.Київ, вул.Срібнокільська, буд.22-а, кв.158; поштова адреса: м.Київ, Святошинський район, вул.Жовтнева, буд.4а; код ЄДРПОУ 34846461) 61781,36грн. основного боргу, 19317,92грн. пені, 5543,72грн. 20% річних та 1378,00грн. судового збору.

3. Видати дублікат наказу від 19.01.2017 у справі №914/2058/16 про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс" (Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Воз`зєднання, буд.8; код ЄДРПОУ 32863045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ЛОГІСТИК" (юридична адреса: м.Київ, вул.Срібнокільська, буд.22-а, кв.158; поштова адреса: м.Київ, Святошинський район, вул.Жовтнева, буд.4а; код ЄДРПОУ 34846461) 61781,36грн. основного боргу, 19317,92грн. пені, 5543,72грн. 20% річних та 1378,00грн. судового збору.

4. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено - 04.05.2020.

Суддя Кітаєва С.Б.