Ухвала

від 04.05.2020 по справі 921/271/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 травня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/271/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

розглянувши заяву б/н від 08.04.2020 (вх. №317 від 27.04.2020) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровелд", вул. Об`їздна, буд. 12/25.4, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47704

про видачу судового наказу

Встановив

27.04.2020 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 08.04.2020 (вх. №317) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровелд" заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 в розмірі 37 333 грн 53 коп. (34 939 грн 81 коп. - заборгованість за кредитом; 774 грн 25 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 685 грн 74 коп - заборгованість по комісії за користування кредитом; 993 грн 73 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором) та 210 грн 20 коп. судового збору.

04.05.2020 зазначену вище заяву задоволено частково та видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровелд", вул. Об`їздна, буд. 12/25.4, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47704, ідентифікаційний код 33282157, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027), ідентифікаційний код 14360570, 34 939 грн 81 коп. заборгованості за кредитом та 210 грн 20 коп. судового збору.

Щодо стягнення 774 грн 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 685 грн 74 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 993 грн 73 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Ст. 147 ГПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування поданої заяви АТ КБ "Приватбанк" зазначає, що 03.03.2011 ТзОВ "Електровелд" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно вказаної заяви боржник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

На підтвердження зазначених вище обставин заявник надав копію відповідної заяви, довідку про розмір встановлених кредитних лімітів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Підписана боржником заява не містить умов щодо процентів, пені та комісії.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що і порядок нарахування, і порядок сплати процентів, комісії та пені визначається Умовами та правилами надання банківських послуг.

Разом з тим заявником не надано суду доказів в підтвердження того, що, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, боржник розумів, ознайомився та погодився саме з тією редакцією Умов, яка надана заявником, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Витяг з Умов та правил не містить підпису боржника (ані фізичного, ані цифрового), а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Таким чином, заявником не доведено, що вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, комісії та пені ґрунтуються на договорі, укладеному у письмовій (в тому числі електронній) формі.

Тобто, заявником не надано доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги щодо видачі судового наказу в частині стягнення суми процентів, комісії та пені, що є порушенням приписів п. п. 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Відповідно до п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, і з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.

Окрім того, щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 733,73 грн за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором б/н від 03.03.2011, суд відзначає наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З правового аналізу вказаних норм слідує, що пеня за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а видом штрафної санкції, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов`язання.

Таким чином, заявлена заявником до стягнення пені в сумі 933,73 грн є штрафною санкцією в розумінні приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, а отже за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає приписам статті 148 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Таким чином, розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника 774 грн 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 685 грн 74 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом на підставі п. п. 1, 8, ч. 1 ст. 152 ГПК України, а щодо стягнення з боржника 933,73 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Водночас відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 ГПК України, зокрема, невідповідність вимогам ст. 148 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ст. 153 ГПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152-153, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровелд" 774 грн 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 685 грн 74 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 993 грн 73 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання - 04.05.2020 та підлягає оскарженню у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали направити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Електровелд", вул. Об`їздна, буд. 12/25.4, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47704, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.М. Гирила