Рішення

від 04.05.2020 по справі 922/557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/557/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробарви", м. Київ до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", с. Олександрівка про стягнення 33499,65 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробарви" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 33499,65 грн., серед яких: 32577,92 грн. - сума основного боргу за договором поставки № 121-0719/АБ від 25.07.2019; 445,11 грн. - інфляційне збільшення заборгованості; 476,62 грн. - 3% річних. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.03.2020 о 10:30.

24.03.2020 судом розгляд справи було відкладено на 21.04.2020 о 10:30, а 21.04.2020 на 04.05.2020 о 10:00.

Сторони про місце, дату та час судових засідань повідомлялися судом за юридичною адресою.

Позивач, через канцелярію суду 16.03.2020 за вх.№ 6733, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, заяв та клопотань від нього не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробарви" (постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (покупець) укладено договір поставки № 121-0719/АБ (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується постачати покупцю ветеринарні препарати, кормові добавки, товар ветеринарного призначення, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах передбачених цим договором.

Найменування, кількість, асортимент товару, ціна за одиницю та загальна вартість товару, вказується сторонами у видаткових накладних та рахунках фактури, які є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи зобов`язання щодо поставки товару позивач виконав у повному обсязі, передавши відповідачу товар на суму 32577,92 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 1502 від 29.07.2019р. на суму 10423,32 грн.;

№ 1509 від 30.07.2019р. на суму 4512,00 грн.;

№ 1549 від 02.08.2019р. на суму 7000,00 грн.;

№ 1655 від 16.08.2019р. на суму 10642,60 грн.

Відповідно до пункту 4.2. договору, розрахунок за товари, які постачаються у відповідності з цим договором, здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки покупцю.

Таким чином, відповідач повинен був провести розрахунок за поставлені партії товару в наступні строки:

- по видатковій накладній № 1502 від 29.07.2019р. в строк до 12.08.2019р. включно;

- по видатковій накладній № 1509 від 30.07.2019р. в строк до 13.08.2019р. включно;

- по видатковій накладній № 1549 від 02.08.2019р. в строк до 16.08.2019р. включно;

- по видатковій накладній № 1655 від 16.08.2019р. в строк до 30.08.2019р. включно.

Проте, зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару відповідач не виконав, за товар не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором складає 32577,92 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки, у випадку несвоєчасної оплати за поставлену партію товару покупець зобов`язаний оплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексі інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% (три процента) річних від простроченої суми.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 32577,92 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин сума 3% річних у розмірі 476,62 грн. та сума інфляційних у розмірі 445,11 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Підсумовуючи викладене, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробарви" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (63054, Харківська область, Валківський район, село Олександрівка, вул. Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 30957436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробарви" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, кім. 213, код ЄДРПОУ 38453454) суму основного боргу у розмірі 32577,92 грн.; 445,11 грн. інфляційних; 476,62 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробарви" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, кім. 213, код ЄДРПОУ 38453454).

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (63054, Харківська область, Валківський район, село Олександрівка, вул. Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 30957436)

Повне рішення складено "04" травня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/557/20