Рішення

від 24.03.2020 по справі 160/12869/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Справа № 160/12869/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ :

19 грудня 2019 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна , в якій позивач просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 937,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року у справі № 160/4195/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна на користь за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було стягнуто адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства щодо працевлаштування інвалідів у розмірі 25 875, 00 грн. Стягнута судом сума адміністративно-господарських санкцій мала бути самостійно сплачена відповідачем до 15.04.2019 року, однак вказана сума надійшла на рахунки Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів лише 28.11.2019 року. Таким чином, оскільки сума адміністративно-господарських санкцій була сплачена з простроченням на 227 днів, підлягає сплаті пеня у розмірі 2937,38 грн., яку і просять стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказану ухвалу разом із судовою повісткою було направлено на адресу відповідача, що міститься в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49010, місто Дніпро, вулиця Марії Кюрі, будинок 5, однак жодних відомостей про долю відправлення станом на 25 лютого 2020 року до суду не надходило у зв`язку з чим судом на адресу АТ Укрпошта надіслано запит. Листом заступника директора Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта від 12.03.2020 року суд повідомлено про те що вказаний лист вручений уповноваженій особі відповідача 29.11.2019 року. Вказана кореспонденція отримана судом 18.03.2020 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо строків розгляду справи суд вважає за необхідне відзначити, що оскільки на день строку ухвалення рішення - 24.02.2020 року у суду не було відомостей про вручення відповідачу копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, 25 лютого 2020 року судом на адресу АТ Укрпошта надіслано запит про надання відомостей про вручення поштової кореспонденції Товариству з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна .

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що обґрунтованість тривалості провадження завжди повинна оцінюватися в світлі обставин справи з посиланням на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади а також те, що було головним для заявника в спорі.

У рішенні у справі Сомор`яй проти Угорщини (заява № 60934/13) Європейський суд з прав людини відзначає, що соціальні спори потребують особливої ретельності.

Дніпропетровська дирекція АТ Укрпошта листом від 12.03.2020 року повідомила суд про те, що вказаний лист вручений уповноваженій особі відповідача 29.11.2019 року. Вказана кореспонденція отримана судом 18.03.2020 року.

З урахуванням наведеного, оскільки на день отримання судом відповіді від Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта суддя знаходився у відпустці, рішення винесено в перший робочий день судді після виходу з відпустки - 24.03.2020 року.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ТОВ Малбі-Україна перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року, залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року у справі № 160/4195/19 встановлено, що ТОВ Малбі-Україна за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2018 році, відповідач повинен був до 15.04.2019 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 25 875,00 грн, у зв`язку з невиконанням зазначених вимог законодавства судом ухвалене рішення про стягнення адміністративно-господарських санкцій з ТОВ Малбі-Україна у сумі 25 875,00 грн.

Оскільки, обставини щодо нарахування заборгованості ТОВ Малбі-Україна зі сплатити адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25 875,00 грн. є преюдиційними, суд не вдається в їх оцінку.

Позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату нарахованих адміністративно-господарських санкцій ґрунтуються на тих обставинах, що стягнута судом сума адміністративно-господарських санкцій мала бути самостійно сплачена відповідачем до 15.04.2019 року, однак вказана сума надійшла на рахунки Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів лише 28.11.2019 року, а тому, позивач вважає, що сума адміністративно-господарських санкцій була сплачена відповідачем з простроченням у 227 днів у результаті чого за ним обліковується заборгованість зі сплати пені на суму 2937, 38 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).

Згідно із ч.2 ст.17 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Частинами 1-3, 5, 11 ст.19 Закону №875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Згідно із ч.9 ст.19 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Частиною 10 ст.19 Закону №875-ХІІ передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що ТОВ Малбі-Україна зазначених вимог закону не виконало та за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2018 році, відповідач повинен був до 15.04.2019 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 25 875,00 грн., у зв`язку з невиконанням зазначених вимог законодавства судом ухвалене рішення про стягнення адміністративно-господарських санкцій з ТОВ Малбі-Україна у сумі 25 875,00 грн.

При здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій позивач керувався Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПІ Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року №42, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384.

Частинами 2-3 ст.20 Закону №875-ХІІ визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Враховуючи вищезазначену норму, відповідач повинен був сплатити пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З наданого суду розрахунку пені вбачається, що сума пені 2937,38 грн., обчислена виходячи із того, що відсоток ставки НБУ станом на 28.11.2019 року становив 15,5%. Розмір пені за 1 день: 120x15,5/100/365 = 0,05 %. Отже, розмір пені за 227 днів (з 16.04.2019 року по 28.11.2019 року) становив: (25 875,00 х 0.05 %) х 227 = 2937,38 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до відповідача обґрунтовано застосовані зазначені адміністративно-господарські санкції у зв`язку з несвоєчасною сплатою яких до нього мають бути застосовані штрафні санкції у вигляді пені.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку та своєчасно не сплатив заборгованість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 242-243, 245-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна (вулиця Марії Кюрі, будинок 5, місто Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37150787) про стягнення пені - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Малбі-Україна (вулиця Марії Кюрі, будинок 5, місто Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37150787) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 2937,38 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім грн. 38 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева