Рішення

від 05.02.2020 по справі 359/5937/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/5937/18

Провадження № 2/359/158/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Тоцької К.О.,

за участі представника позивача - Андрійченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Авалс , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

30.07.2018 до Бориспільського міськрайонного суду надійшов позов АТ КБ Приватбанк від 16.07.2018, в якому просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість у розмірі 98594,30грн. за кредитним договором № б/н від 14.10.2013 року, та понесені судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (а.с.1-3).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.10.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Він зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку , які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач також стверджує, що відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку , які викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, а також що п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору, та що розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальником шляхом надання виписки по картковому рахунку. Позивач виконав свої зобов`язання, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі та стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, у результаті чого станом на 17.06.2018 має заборгованість 98594,30грн., з яких: 37631,06 грн.- нараховано відсотків за користування кредитом, 59998,82 грн.-нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн.-штраф(фіксована частина), 4671,16 грн.-штраф(процентна складова).

Ухвалою судді від 16 серпня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 39).

24.01.2019 р. на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, направлений представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Приходько І.А.( а.с.64-70, 72-78). Згідно відзиву, відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним, а також просить відмовити в позові повністю з наступних підстав. Вказує, що стверджувані позивачем фактичні обставини не відповідають дійсності та є безпідставними. Декілька років тому, маючи намір оформити та отримати платіжну картку, відповідач звернувся до банку позивача, проте, під час оформлення документів змінив свої наміри, та відмовився від укладення Договору, що підтверджується відсутністю у Заяві погодження відповідачем усіх істотних умов договору, кредиту та платіжної карти на підставі Договору не отримував. Як вбачається із Заяви, факт ознайомлення відповідача з пам`яткою клієнта та її отримання відповідачем під підпис мав бути підтверджений відповідачем відповідною позначкою в Заяві. Однак, таку пам`ятку клієнта позивач відповідачу не надав, не ознайомив з її змістом під підпис, що підтверджується відсутністю зазначеної позначки в Заяві. Окрім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які містять інформацію щодо предмету доказування , оскільки на підставі доданих до позовної заяви додатків неможливо встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів, їх дійснусуму, повернутого боргу відповідачем та залишок боргу на час розгляду справи, виконання Позивачем умов договору про надання кредитного ліміту відповідачу. Так, в наданій анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку не зазначені дата та номер затвердження таких Правил та Умов у Приват Банку, відсутній вибір відповідача щодо отримання бажаного кредитного ліміту та типу картки. Як випливає з Тарифів, тип картки безпосередньо визначає процентну ставку за Договором, і не зазначення такого типу в Заяві фактично означає відсутність погодження значення процентної ставки на момент можливого укладення Договору. За таких обставин Договір між позивачем та відповідачем неможливо вважати укладеним. Окрім того, зазначена Заява не містить дати її підписання відповідачем, що унеможливлює співвіднесення решти умов такого Договору із будь-якими зобов`язаннями, які уявно можуть існувати між позивачем та відповідачем. Будь-яких інших конкретних видів послуг відповідачам в Заяві визначено не було. Банком, також, не було зазначено види банківських послуг, які він визначив надавати відповідачу. Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, також не надав доказів щодо відкриття карткового рахунку на ім`я відповідача, договору про відкриття кредитної лінії, правила користування кредитною карткою з якою ознайомлено відповідача, доказів про отримання кредитної картки, доказів про ознайомлення відповідача саме з цим текстом Умов кредитування та Умов і Правил надання банківських послуг, оскільки в Заяві не йдеться саме про ці правила та умови та отримання картки конкретного виду. На підтвердження отримання відповідачем кредитного ліміту на кредитну картку та користування ним кредитним лімітом банку Позивач, посилається на розрахунок заборгованості за Договором станом на 31.10.2015 р. та на розрахунок заборгованості за Договором станом на 17.06.2018р. Однак такий доказ слід оцінювати критично, оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору за умовах, які зазначені банком у позовній заяві. Вказує, що позивачем також не надані докази того, що відповідна картка, передбачена умовами Заяви, була видана відповідачу, як і не надано відомостей, що підтверджують строк дії картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. Також не надано доказів, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за Договором у розмірі 98594,30 грн., враховуючи, що згідно Заяви, в пункті Бажаний кредитний ліміт на платіжну картку Кредитка Універсальна /Голд взагалі нічого не значиться, а відповідно до позовної заяви позивачем зазначена сума про отримання відповідачем кредиту у розмірі 300 грн. для картки не визначеного типу. Не надано доказів видачі банком коштів відповідачу (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо).Зазначає, що проведені позивачем розрахунки процентів за користування кредитом, а також процентна ставка, за якою позивач нараховував проценти за користування кредитом, в будь -кому випадку не відповідають умовам Договору, які були ним змінені в односторонньому порядку. Так, із розрахунків заборгованості випливає, що позивачем нараховувалися проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки: з 14 жовтня 2013 року по 29 серпня 2014 року включно - 27,6 % річних, з 01 вересня 2014 року по 24 березня 2015 року включно - 32.40 %, з 01 квітня 2015 року по 31 жовтня 2015 року включно - 42,00 % річних, з 01 січня 2016 року по 17 червня 2016 року включно - застосовувалася ставка 3,5% на місяць. Таке нарахування не відповідає базовій процентній ставці для кожного окремого типу картки, що діяла б на момент укладення Договору. Крім того, 01 квітня 2014 року була змінена формула нарахування відсотків (відсотки нараховуються як на тіло кредиту, так і на нараховані відсотки та санкції в попередньому періоді, а також застосовується кратність 2, що значно змінює нараховані відсотки) , що є порушенням п. 2.1.1.12.6.3 Умов. Відповідно до вимог ч. З вказаної статті в редакції, чинній станом на 14.10.2013 року, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Зокрема, з наданих позивачем розрахунків, неможливо перевірити правильність зарахування коштів, начебто внесених відповідачем, у рахунок погашення заборгованості, що могло вплинути на розмір нарахованих відсотків враховуючи відсутність необхідних відомостей, які б давали можливість перевірити правильність нарахування процентів та пені та відповідність зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості умовам Договору та вимогам чинного цивільного законодавства (а саме: поточна, прострочена заборгованість за використаними кредитними коштами; кількість днів користування кредитними коштами, в тому числі, кількість днів пільгового періоду за використаними коштами, протягом якого відсотки не нараховуються; детальний розрахунок пені, в тому числі, які суми були зараховані в рахунок погашення заборгованості за пенею, процентами та кредитом), вважає, що в цій частині вимоги позивача належним чином не обґрунтовані та не доведені, в зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Також звертає увагу суду, що позивач в обґрунтування своїх вимог надав витяг з Умов, який за змістом не відповідає умовам укладеного Договору, якщо припустити дійсність твердження позивача про укладення договору 14.10.2013 року. З огляду на зазначене, наданий позивачем витяг з Умов є неналежним доказом. Одночасно зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є необґрунтованими виходячи з положень ст. 549 ЦК України, в якій зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова ума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що висловлено і у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.10.2015 № 6-2003цс15. Беручи до уваги, що позивачем не доведено факт досягнення між ним та відповідачем згоди про предмет Договору та його інші умови, факт укладення Договору, факт видачі відповідачу вищевказаного кредиту на умовах, зазначених позивачем, наявність заборгованості за Договором відповідача і розмір такої заборгованості, вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

29.01.2019 року на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив АТ КБ Приватбанк (а.с.86-103), у якій зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства та положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, та Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку, складають Договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до якого є пластикова Картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач в Заяві. Зазначають, що позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Вказують, що з наданої до суду виписки з карткового рахунку, чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна'', оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Враховуючи норми закону та надані докази, можна дійти висновку. що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.

Також зазначають, що п. 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ ПриватБанк передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором. Оскільки відповідач на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, внесені зміни вважаються прийнятими. Вказують, що банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань, а саме: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта Відповідача, виписка по рахунку, фото клієнта з карткою. У той же час, відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору. Також зауважили, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Протягом дії договору до програмних комплексів банку внесено ряд змін, наслідком чого стало оновлення форми розрахунку заборгованості, саме тому розрахунок який додається до позовної заяви складається з двох частин: -перша частина розрахунку - є більш стислою та відображає рух коштів до моменту оновлення форми розрахунку, а саме до 31.10.2015; -друга частина розрахунку - формується з моменту оновлення форми розрахунку та має ряд переваг. Розмір заборгованості за тілом кредиту в двох частинах розрахунках має розбіжності тому, що в першій частині зазначене тіло кредиту станом на 31.10.2015 року, а в другій частині зазначене тіло кредиту станом на 17.06.2018р. Оскільки після 31.10.2015 року відповідач продовжив користуватися картою як використовувати кредитні кошти, так і погашати заборгованість, розмір тіла кредиту станом на 17.06.2018р. змінилося, що відображено в другій частині розрахунку, у зв`язку з чим надають виписку по рахунку, яка має статус первинного документу розмір. Розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до Банку не надходило, більше того вже після підвищення процентної ставки Відповідач активно користувався карткою, в тому числі неодноразово здійснював погашення заборгованості, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору.

Крім того, заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст.61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Більше того, загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на такі основні види: цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну. Виходячи зі змісту цього тлумачення не можуть ототожнюватися санкції і вид відповідальності. Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. У межах одного виду відповідальності можуть застосовуватися різний набір санкцій. Інакше, наприклад не могли б бути одночасно застосовані штраф та стягнення збитків при залученні до цивільної відповідальності, а також позбавлення волі та конфіскація майна при притягненні до кримінальної відповідальності і т.д., адже вони також пояснювалися б як відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення. Таким чином, згідно зі ст. 61 Конституції не обмежується розмір санкцій або їх набір при залученні до одного виду юридичної відповідальності. Тлумачення неможливості одночасного застосування штрафу та пені прямо суперечить установленому законодавцем, який в законах України прямо передбачає можливість одночасного застосування пені та штрафу. Штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

04.03.2019 р. представником відповідача-адвокатом Приходько І.А. подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.164-167).

21.02.2019 представником відповідача-адвокатом І.А. Приходько подано клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у АТ КБ Приватбанк письмові докази: заяву на приєднання до умов та правил надання банківських послуг б/н від 10.10.2013 між ТОВ Авалс та ПАТ КБ Приватбанк та всі заяви про відкриття рахунку ТОВ Авалс в ПАТ КБ Приватбанк за жовтень 2013 р..(а.с.171).

Ухвалою суду від 11.03.2019 р., яка відображена у протоколі судового засідання (а.с.179), залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ Авалс .

Ухвалою суду від 11.03.2019 р. заяву представника відповідача адвоката Приходько І.А. задовольнити, витребувати у АТ КБ Приватбанк належним чином завірену копію належної якості заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг б/н від 10.10.2013 року між ТОВ Авалс та ПАТ КБ Приватбанк та всіх заяв про відкриття рахунку ТОВ Авалс в ПАТ КБ Приватбанк за жовтень 2013 року.( а.с.181, 185,186).

15.03.2019 р. до суду надійшли письмові пояснення АТ КБ Приватбанк (а.с.199-204).

24.04.2019 р. представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву(а.с.209-212), у якій просили: стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 14.10.2013 року у розмірі 189302,13 грн., та судові витрати. В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначили, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.10.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 18000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач виконав свої зобов`язання, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі та стверджує, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 04.04.2019 р. має заборгованість у розмірі 189302,13 грн., з яких: - 48010,82 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, -130200,73 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання, - 1600,00 грн. заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн.-штраф(фіксована складова), 8990,58 грн.( процентна складова).

19.06.2019 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача-адвоката Приходько І.А.( а.с.230), у якому відповідач заперечує про прийняття уточнених позовних вимог від 05.04.2019 р., оскільки відповідне збільшення позовних вимог відбулося у порушення ч.2 ст.49 ЦПК України, після першого судового засідання, а тому підстав для прийняття до розгляду збільшених позовних вимог немає. Крім того, відповідач також заперечує проти уточнених позовних вимог з підстав, викладених у поданих заявах по суті та у зв`язку з пропуском строку позовної давності, яку також просили застосувати.

Ухвалою суду від 25.10.2019 р. , яка відображена у протоколі судового засідання (а.с.244), зобов`язано представника позивача надати суду докази того, що кредитна картка дійсно видавалася (з номером та строком дії цієї картки).

У судовому засіданні представник позивача Андрійченко В.М. підтримав уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача-адвокат Приходько І.А., у судове засідання не з`явилися. Надали суду клопотання (а.с.230), яким заперечують проти позову з підстав, викладених у заявах по суті та у зв`язку з пропуском строку позовної давності, яку також просили застосувати. Також, заперечують проти прийняття уточнених позовних вимог. Справу просили розглянути без їхньої участі, в позові відмовити.

Представник третьої особи ТОВ Авалс повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи за їхньої відсутності та відзиву на позов суду не надали.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши відзив на позовну заяву, клопотання, письмові матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, 14.10.2013 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку( а.с.7).

Як стверджує представник позивача, підписання даної анкети-заяви підтверджує укладення 14.10.2013 року між Акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки Універсальна (а.с.7).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

При цьому, суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ ПриватБанк надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ ПриватБанк , яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт; витяг з умов та правил надання банківських послуг.

Як встановлено зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 14.10.2013 відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.7).

Водночас, Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи розмір кредитного ліміту, процентної ставки за користування кредитом, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси, паспортних даних, телефону та підпису відповідача.

Обґрунтовуючи позов, позивач стверджує та надає Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна , виходячи зі змісту яких: базова процентна ставка в місяць становить 2,5 %,- за тратами здійсненими з 01.09.2014р.-2,9%, - за тратами здійсненими з 01.04.2015 р.-3,6%; розмір обов`язкових щомісячних платежів - 7% від заборгованості( але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості), - з 01.04.2014 р.-5% від заборгованості(але не менше 100грн. та не більше залишку заборгованості) (а.с. 8).

Підпис відповідача про ознайомлення на вказаному Витягу відсутній.

Дослідженням долученого до позовної заяви Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, ресурс: архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https:// privatbank.ua/terms/ (а.с.9-23), встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний, у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.5.7 Умов та правил, власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено Тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, клієнт доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку в тому числі з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Умовами та Правилами, також, визначено, що у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів Банку , які викладені на банківському сайті позичальник зобов`язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 1.1.3.2.4. Умов та правил, банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком згідно з п.1.1.3.1.9 Договору

У відповідності до п. 1.1.7.11 Умов та правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено (п.2.1.1.12.6), що за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Підпис відповідача про ознайомлення на вказаному Витягу відсутній.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 213-215) вбачається, що станом на 04.04.2019 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 189302,13 грн., з яких: - 48010,82 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, -130200,73 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання, - 1600,00 грн. заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: -500,00грн.-штраф(фіксована складова), -8990,58 грн.( процентна складова).

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець, у даному випадку АТ КБ Приватбанк .

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Разом з цим, у заяві позичальника від 26.10.2012 року процентна ставка не зазначена, а також відсутня умова про відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому до позовної заяви додано роздруківку витягу з умов та правил надання банківських послуг. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг Приватбанку, ресурс: архів Умов та правил надання банківських послуг розміщених на сайті https:// privatbank.ua/terms, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року №342/180/17, яка згідно до ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зробила висновок, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ Приватбанк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII Про захист прав споживачів , про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. А отже, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У цьому зв`язку, суд зазначає, що в ході розгляду даної цивільної справи встановлено, що у долучених позивачем Витягах з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт відсутній підпис відповідача, як і відсутня дата його підписання самим позивачем.

Крім цього, матеріали справи не містять жодного доказу, що саме долучені до позовної заяви АТ КБ Приватбанк Умови та Тарифи були додатками до підписаної відповідачем заяви від 14.10.2013, оскільки в даному документі відсутня дата.

Суд не приймає до уваги Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: www.privatbank.ua, у зв`язку з чим вважає, що не підлягають до стягнення розмір заборгованості по пені та штрафах, оскільки вони не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.10.2103 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Окрім того, з наданої позивачем копії такої заяви неможливо встановити, який саме вид банківської платіжної карти отримав ОСОБА_1 після підписання цієї анкети-заяви та у якому розмірі було встановлено на його карті кредитний ліміт.

Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити, на якій підставі ОСОБА_1 отримував кошти, вказані банком у розрахунку заборгованості та на яких умовах і за якими тарифами повинно було здійснюватись обслуговування карткового рахунку відповідача.

Ніяких роз`яснень щодо складеного розрахунку заборгованості справа не містить.

Проте, згідно з випискою по картковому рахунку, відкритому на ім`я відповідача ОСОБА_1 (а.с.149-151) вбачається, що з відповідача в період з 05.10.2015 по 25.08.2016 щомісячно утримувались страхові платежі Страхування кредитного ліміту різними сумами, які збільшувались від 112,98грн. (05.10.2015) до 397,07грн.(25.08.2016).

Підстави нарахування та утримання страхових платежів позивачем не обґрунтовано: доказів укладення відповідачем договору страхування з будь-яким страховиком на користь АТ КБ Приватбанк суду не надано; письмова згода відповідача на утримання таких платежів за рахунок сплачених ним коштів або суми кредитного ліміту, в матеріалах справи відсутня.

Також, дослідженням виписки по картковому рахунку та розрахунку заборгованості (а.с.149-151,213-215) встановлено, наступне.

Як зазначає позивач в складеному ним розрахунку, станом на 31.10.2015 заборгованість відповідача за наданим кредитом становила -17950,33 грн. (а.с.214); за період з 01.11.2015 по 04.04.2019 року витрати клієнтом кредитних коштів становлять - 21769,07грн. (161,55+1712,54+161,32+1712,54+183,94+1712,54+191,05+1712,54+218,26+1712,54+244,39+1712,54+278,65+1712,54+6850,15+307,38+393,53+393,53+397,07) (а.с.215,215-на звороті).

В цей же період, з 01.11.2015 по 04.04.2019 року, відповідачем фактично сплачено коштів на суму 44525,90грн. (2550+8,95+1786,27+50+7,53+65,37+8,47+105,78+1000+393,63+3000+2000

+4000+8700+100+2500+2500+2250+4700+2250+2300+2300+2000), що підтверджується як випискою по рахунку так і розрахунком позивача (а.с.149-151, 215,215-на звороті).

Суд, також зазначає, що наданий позивачем фотознімок із зображенням особи чоловічої статі з карткою Приватбанку (а.с.111) не дає суду можливості встановити, що особа, яка на ньому зображена, є відповідачем, фото якого міститься на долученій до позовної заяви копії паспорта на його ім`я (а.с.24). Не можливо, також, встановити номер картки, який тримає особа на фотознімку (а.с.111).

Зважаючи на викладене, такий доказ не може бути визнано належним і достатнім доказом на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної банківської картки.

Водночас, суд враховує, що сам факт отримання кредитної картки, використання кредитних коштів та внесення власних коштів з використанням кредитної картки Приватбанку, відповідач не оспорює та зустрічних позовних вимог з цих підстав не заявляє.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено заявлених вимог, в тому числі факту укладення кредитного договору на умовах, наведених в Умовах та правилах надання банківських послуг в Приватбанку. А тому, відсутні підстави для нарахування процентів та штрафних санкцій, зокрема, у визначеному позивачем розмірі. Також позивачем не доведено, що існує заборгованість за фактично використаними відповідачем коштами.

З цих підстав суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо заяви представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У відповідності до ч.1 ст.256 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог ч.3 та 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який було датовано та підписано - 16.07.2018 року (а.с. 1- 3), який фактично надійшов до суду -30.07.2018 року.

Водночас, з досліджених в судовому засіданні виписки по рахунку та розрахунку заборгованості встановлено, що останній платіж здійснений відповідачем 30.12.2017 року (а.с.151-на звороті), що свідчить про переривання строку позовної давності, а отже, позовна давність позивачем не пропущена.

Зважаючи, що у задоволенні пред`явленого АТ КБ Приватбанк позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат в силу вимог ст.141 ЦПК України відсутні.

Судові витрати, понесені відповідачем,

по справі не значаться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223, 258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Авалс , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , юридична адреса : 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Авалс , юридична адреса : 01001, м.Київ, вул.Харківське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 32662527.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2020 року.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів