Рішення

від 04.05.2020 по справі 500/790/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/790/20

04 травня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не складення подання до управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7175,70 грн. та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7175,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплата такого збору є безпідставною. У зв`язку з цим звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору в сумі 7175,70 грн., однак листом від 07.10.19 №10478/05-03 йому відмовлено в поверненні коштів. Позивач вважає таку відмову протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

31.03.2020 ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Зобов`язано позивача надати суду довідку або належним чином завірену копію про використання житлових чеків з "АТ Ощадбанк", довідку бюро технічної інвентаризації щодо наявності чи відсутності зареєстрованого права власності на нерухоме майно в смт. Підволочиськ Тернопільської області та копію паспорта громадянина України із відміткою щодо зареєстрованого місця проживання.

Запропоновано третій особі надати письмові пояснення щодо предмета позову у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

У встановлений судом строк відповідач через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подав відзив на позовну заяву від 13.04.2020, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Також зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, а тому Пенсійний фонд не вчиняв дій та не приймав рішень щодо зобов`язання позивача сплачувати зазначений збір.

15.04.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, при вирішенні справи покладається на рішення суду, а також надано довідку про зарахування коштів.

28.04.2020 позивачем через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду на виконання вимог ухвали суду від 31.03.2020 подано витребувані документи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 25.04.2019 між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі - продажу житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу від 25.04.2020 посвідчений приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Коломійчуком О.І. та зареєстрований в реєстрі за №372. Відповідно до пункту 2 даного договору купівлі-продажу житлового будинку ціна нерухомого майна становить - 717570,00 грн.(арк.спр.8-9)

Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу будинку позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу в розмірі 7175,70 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 24.04.2019 №@2PL849552 та квитанцією №0.01336683856.1.(арк.спр.17,17а)

Кошти у розмірі 7175,70 грн. зараховані на відповідний рахунок та надійшли до державного бюджету, що підтверджується довідкою управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області.(арк.спр.36)

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 07.10.2019 №10478/05-03 повідомив, що підстав для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.(арк.спр.21-23)

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є відомості про реєстрацію права власності за позивачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Тернопільської області Коломійчук О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №372.(арк.спр.10-11)

Водночас, згідно з довідкою №20 від 24.01.2020, №66 від 23.04.2020, виданими бюро технічної інвентаризації Підволочиського району Тернопільської області ОСОБА_1 про те, що він є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 згідно Договору купівлі-продажу від 25.04.2019 ННЕ №544505. (арк.спр.16,42)

Відповідно до довідки вих. №415 від 24.04.2020, виданої філією - Тернопільське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", позивач ОСОБА_1 в списки для приватизації житла за адресою АДРЕСА_2 включений. Житлові чеки не використовувалися. (арк.спр.40)

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, суд не здобув.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачка дійсно вперше придбав зазначене житло та при укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, з змінами і доповненнями (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124.

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів у готівковій формі фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повернути йому безпідставно сплачений збір у сумі 7175,70 грн., проте така заява відповідачем залишена без задоволення, кошти не повернуті.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 7175,70 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

При цьому протиправною є відмова відповідача щодо повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7175,70 грн., оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в адміністративній справі №819/1730/17 (№72365003 в ЄДРСР), у якій враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1660375984.1 від 25.03.2020.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не складення подання до управління Державної казначейської служби у Підволочиському районі Тернопільської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7175,70 грн.;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7175 (сім тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 70 коп. сплаченого згідно меморіального ордера від 24.04.2019 №@2PL849552 від 24.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1660375984.1 від 25.03.2020

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 6, смт. Підволочиськ, 47800, код ЄДРПОУ: 37863778)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2020 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.