Рішення

від 30.04.2020 по справі 640/20381/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 640/20381/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві дотовариства з обмеженою відповідальністю Компас Груп простягнення податкового боргу, представники сторін: позивача - Швець І.В.;

відповідача - Яковенко К.В.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - позивач або ГУ ДФС у м. Києві) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до товариства з обмеженою відповідальністю Компас Груп (далі - відповідач або ТОВ Компас Груп ), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 166 945,79 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, та/або за рахунок готівки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

24.01.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 задоволено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 05.03.2019.

05.03.2019 у справі було оголошено перерву до 09.04.2019 та постановлено ухвалу про витребування у позивача додаткових доказів.

09.04.2019 та 22.04.2019 судове засідання перенесено, розгляд справи призначено на 13.06.2019.

13.06.2019 суд, враховуючи клопотання представників позивача та відповідача, ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 166 945,79 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0103181213 та набув статусу узгодженого податкового зобов`язання, з приводу якого податковим органом було складено та направлено відповідачу в порядку, передбаченому законодавством, податкову вимогу від 22.12.2017 № 129121-17, яка платником не виконана.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та наполягає на тому, що заявлені ГУ ДФС у м. Києві позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджуються відповідними доказами, а також на тому, що податкова вимога, на яку посилається позивач, не мітить відомостей про факт та підстави виникнення у товариства узгодженого грошового зобов`язання у вказаному в ній розмірі 166 945,79 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0103181213, на яке позивач посилається як на підставу виникнення спірної заборгованості, не стосується предмета спору, оскільки воно складено на іншу суму зобов`язання з податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Компас Груп (код ЄДРПОУ 38282261) зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві та з 01.03.2013 є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ Компас Груп вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати ПДВ до бюджету, за результатами якої складено акт від 19.10.2017 № 10481/26-15-12-13-20, в якому встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 1 670 618,50 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0103181213, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від вищевказаної суми ПДВ, що становить 167 061,85 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ТОВ Компас Груп оскаржено не було, визначене ним грошове зобов`язання набрало статусу узгодженого, але відповідачем не сплачено.

22.12.2017 позивачем складено податкову вимогу № 129121-17, якою відповідачу визначено суму боргу з ПДВ у розмірі 166 945,79 грн.

Зазначена заборгованість визначена податковим органом на підставі узгодженого податкового зобов`язання 167 061,85 грн., яке обліковується за відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0103181213, з вирахуванням (зменшенням його суми) наявної у відповідача переплати з ПДВ в розмірі 116,06 грн. (167 061,85 - 116,06 = 166 945,79 грн.), згідно з даними інтегрованої картки платника податків.

Податкова вимога від 22.12.2017 № 129121-17 була надіслана відповідачу та отримана ним 19.01.2018. Така податкова вимога відповідачем не оскаржувалася.

22.12.2017 ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 129121-17 про опис майна ТОВ Компас Груп у податкову заставу.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив наявний в нього податковий борг з ПДВ у розмірі 166 945,79 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.157, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10-ти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України.

Так, відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок № 1244).

Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати своєчасно та в повному обсязі податкові зобов`язання та повноваження контролюючих податкових органів вживати відповідні заходи реагування для забезпечення повноти виконання платниками угоджених податкових зобов`язань, зокрема шляхом стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Разом з тим, законодавством визначено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.

Перевіряючи доводи сторін та аналізуючи зібрані у справі докази, суд звертає увагу на те, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість зі сплати ПДВ в розмірі 166 945,79 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням ним податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 03.11.2017 № 0103181213, яке товариством не оскаржувалося та в порядку, визначеному законодавством, не скасовано.

При цьому, щодо вказаної податкової заборгованості (166 945,79 грн.) ГУ ДФС у м. Києві складено податкову вимогу від 22.12.2017 № 129121-17, в якій визначено суму наявного у відповідача податкового боргу (зобов`язання за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням 167 061,85 грн., з вирахуванням наявної у відповідача переплати з ПДВ у розмірі 116,06 грн.).

Отже, позивачем дотримано процедуру стягнення податкового боргу, визначену вищенаведеними нормами ПК України, зокрема статтею 95, доведено перед судом наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ у розмірі 166 945,79 грн., а заявлені позовні вимоги про стягнення вказаного боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить, відповідають приписам чинного законодавства.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, дотримано принцип офіційності в адміністративному судочинстві та доведено перед судом ті обставини, на які він посилається. Натомість відповідачем, як суб`єктом господарювання, згідно з принципом змагальності, не спростовано доводи суб`єкта владних повноважень, проти яких він заперечує.

Аналогічний зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 25.06.2018 у справі № 808/5439/13-а та від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а.

Доводи відповідача про те, що заявлені ГУ ДФС у м. Києві позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджуються відповідними доказами, спростовуються матеріалами справи, з огляду на вищевикладене.

Твердження відповідача про те, що податкова вимога, на яку посилається позивач, не мітить відомостей про факт та підстави виникнення у товариства узгодженого грошового зобов`язання у вказаному в ній розмірі 166 945,79 грн., а податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0103181213, яке зазначено позивачем як підстава виникнення спірної заборгованості, не стосується предмета спору, суд вважає необґрунтованими, оскільки у відповідній податковій вимозі позивачем вказана саме наявна у товариства заборгованість зі сплати ПДВ, що виникла у зв`язку з невиконанням ним зазначеного податкового повідомлення-рішення за вирахуванням наявної у нього переплати.

Разом з тим, при вирішенні цього спору судом, відповідно до вимог статті 9 КАС України, не здійснюється перевірка правомірності/протиправності податкової вимоги від 22.12.2017 № 129121-17, оскільки вирішення цього питання виходить за межі позовних вимог та підстав звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати ПДВ у розмірі 166 945,79 грн. за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують, та готівки.

Отже, позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві підлягають задоволенню повністю .

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компас Груп (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 166 945,79 грн. (сто шістдесят шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень та сімдесят дев`ять копійок) за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують, та готівки.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко