Ухвала

від 30.04.2020 по справі 640/9575/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

30 квітня 2020 року м. Київ № 640/9575/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" про забезпечення адміністративного позову у справі

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" (04201, м. Київ, вул. Бережанська, 15) доКомунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2) про визнання протиправними та скасування приписів від 28.04.2020 року № 2007396, № 2007397, № 2007398,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів від 28.04.2020 року № 2007396, № 2007397, № 2007398.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом:

зупинення дії приписів Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2007396, 2007397 та 2007398 від 28.04.2020 року;

заборони Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу споруд, щодо яких винесені приписи та які знаходяться на земельній ділянці Позивача.

Дана заява обґрунтована тим, що оскаржуваними приписами, відповідно до п. 13.3.2. Правил благоустрою міста Києва №1051 (затверджені Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року №1051/1051) позивачу встановлено триденний строк на демонтаж навісу металевого та наметів, розташованих за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Автозаводська, 76, невчинення чого призведе до вжиття відповідачем заходів щодо його демонтажу власними засобами.

Позивач, зазначає, що оскільки поданий ним адміністративний позов у вказаний строк, розглянуто не буде, відповідачем будуть демонтовані споруди, що належать позивачу, а останній в свою чергу понесе матеріальні збитки.

За таких обставин, позивач вважає, що є всі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду його законним правам та інтересам.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вказано вище, заявник просить забезпечити позов, шляхом зупинення дії оскаржуваних приписів та заборони відповідача або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу споруд, щодо яких винесені приписи та які знаходяться на земельній ділянці позивача

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидної небезпеки заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам позивача.

У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що сам по собі факт оскарження позивачем приписів відповідача у судовому порядку чи незгоди з ними не утворюють підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб в який просить позивач.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що він не обмежений правом звернення до відповідача та надання документів, про які зазначено в оскаржуваних приписах, а саме: дозвільної документації на розміщення намету.

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підстави для задоволення його клопотання відсутні.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко