Рішення

від 30.04.2020 по справі 640/18508/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 640/18508/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Прогрес Техно простягнення податкового боргу, представники сторін: позивача - Швець І.В.;

відповідача - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - позивач або ГУ ДФС у м. Києві) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес Техно (надалі - відповідач або ТОВ Прогрес Техно ), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 22 486 182,17 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

22.01.2019 розгляд справи відкладено на 05.03.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.04.2019.

09.04.2019 та 22.04.2019 судове засідання перенесено, розгляд справи призначено на 03.05.2019.

03.05.2019 судом оголошено перерву до 13.06.2019.

13.06.2019 суд, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 22 486 692,17 грн., який складається із заборгованості з ПДВ у розмірі 11 280 840,98 грн., з податку на прибуток в розмірі 11 205 341 19,00 грн. та з адміністративних санкцій 510,00 грн., виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 №№ 0000822204, 0000812204, 0000842204 та набув статусу узгодженого податкового зобов`язання, з приводу якого податковим органом було складено та направлено відповідачу в порядку, передбаченому законодавством, податкову вимогу від 26.08.2016 № 1509-17, яка платником не виконана.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Прогрес Техно (код ЄДРПОУ 38534480) зареєстровано як юридична особа, станом на час звернення позивача до суду з цим позовом та на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві та є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

ГУ ДФС в Одеській області, як контролюючий орган, в якому відповідач перебував на обліку, зокрема у березні 2016 року, було проведено планову виїзну перевірку ТОВ Прогрес Техно з питань дотримання товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 10.03.2016 № 000005/15-32-14-04/38534480, в якому встановлено заниження відповідачем суми податку на прибуток, що підлягає сплату до бюджету, на 7466812,00 грн. та заниження ПДВ на 7688417,00 грн, завищення залишку від`ємного значення ПДВ на 759512,00 грн., а також неперерахування ПДФО із заробітної плати працівників на суму 112904,40 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.03.2016:

1) № 0000822204, яким відповідачу нараховано ПДВ за основним зобов`язанням у розмірі 7688417,00 грн. та за штрафними санкціями - 1922104,00 грн.;

2) № 0000812204, яким відповідачу нараховано податок на прибуток за основним зобов`язанням у розмірі 7481413,00 грн. та за штрафними санкціями - 1870353,00 грн.;

3) № 0000842204, яким відповідачу нараховано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ Компас Груп оскаржено не було, визначені ними грошові зобов`язання набрали статусу узгоджених, але відповідачем не сплачені.

26.08.2016 позивачем складено податкову вимогу № 1509-17, якою відповідачу визначено суму податкового боргу в розмірі 22 683 375,49 грн.

Зазначена податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим поштовим листом з повідомленням про вручення, товариством не оскаржена.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань, визначених йому у податкових повідомленнях-рішеннях від 25.03.2016 №№ 0000822204, 0000812204, у порядку ст. 129 ПК України йому було нараховано пеню на суми 1 670 619,98 грн. та 1 878 209,19 грн.

28.07.2016 ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення № 4696/10/15-17-17-01-13 про опис майна ТОВ Прогрес Техно у податкову заставу.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив наявний в нього податковий борг у розмірі 22 486 182,17 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.157, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10-ти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України.

Так, відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати своєчасно та в повному обсязі податкові зобов`язання та повноваження контролюючих податкових органів вживати відповідні заходи реагування для забезпечення повноти виконання платниками угоджених податкових зобов`язань, зокрема шляхом стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Разом з тим, законодавством визначено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.

Перевіряючи доводи сторін та аналізуючи зібрані у справі докази, суд звертає увагу на те, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість зі сплати ПДВ, податку на прибуток, штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 22 486 182,17 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням ним податкових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 25.03.2016 №№ 0000822204, 0000812204, 0000842204, які товариством не оскаржувалися та в порядку, визначеному законодавством, не скасовані.

При цьому, щодо вказаної податкової заборгованості контролюючим податковим органом складено податкову вимогу від 26.08.2016 № 1509-17, в якій визначено суму наявного у відповідача податкового боргу станом на дату складання цієї вимоги.

У наступному, після винесення зазначеної податкової вимоги до звернення позивача до суду з цим позовом 08.11.2018, сума податкового боргу, вказана у вимозі зменшилася і заявлена ГУ ДФС у м. Києві до стягнення з ТОВ Прогрес Техно у розмірі поточної заборгованості відповідача, що крім іншого підтверджується відомостями його інтегрованої картки платника податків.

Водночас, у контексті дослідження виниклих між сторонами правовідносин в цій справі, суд зазначає, що згідно з приписами статті 59 ПК України, зменшення суми податкового боргу після складання податкової вимоги не потребує винесення нової вимоги.

Крім того, суд також надає оцінку тим обставинам, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем податкової вимоги від 26.08.2016 № 1509-17, але оскільки така вимога направлена позивачем за офіційною адресою місцезнаходження платника податків рекомендованим поштовим листом з повідомленням про вручення, то відповідно до пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 ПК України, вона вважається такою, що вручена відповідачу.

Отже, позивачем дотримано процедуру стягнення податкового боргу, визначену вищенаведеними нормами ПК України, зокрема статтею 95, доведено перед судом наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 22 486 182,17 грн., а заявлені позовні вимоги про стягнення вказаного боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків відповідають приписам чинного законодавства.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, дотримано принцип офіційності в адміністративному судочинстві та доведено перед судом ті обставини, на які він посилається. Натомість відповідачем, як суб`єктом господарювання, згідно з принципом змагальності, не спростовано доводи суб`єкта владних повноважень, проти яких він заперечує.

Аналогічний зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 25.06.2018 у справі № 808/5439/13-а та від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу позивача у справі, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача податкової заборгованості у розмірі 22 486 182,17 грн. за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують.

Отже, позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві підлягають задоволенню повністю .

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес Техно (адреса: 03110, м. Київ, вул. Олександра Пирогова, будинок 19, корпус 6, ідентифікаційний код 38534480) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 22 486 182,17 грн. (двадцять два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят дві гривні та сімнадцять копійок) за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко