Ухвала

від 06.04.2020 по справі 280/107/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/107/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн ВМ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Концерн ВМ (далі по тексту - ТОВ Концерн ВМ ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року адміністративний позов ТОВ Концерн ВМ до ДФС України, ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 13 травня 2019 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900505027852/ апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 10 травня 2019 року) відповідач ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року повернута .

Втім, 28 січня 2020 року відповідач ГУ ДФС у Запорізькій області повторно оскаржив рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, а також з порушенням вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі не вірно зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а саме - 19 квітня 2019 року.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року залишена без руху, у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, а також не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: скаржнику ГУ ДФС у Запорізькій області пропонувалось протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року з наданням відповідних доказів, а також надати суду апеляційної інстанції виправлену апеляційну скаргу з зазначенням вірної дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області - 19 березня 2020 року.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 30 березня 2020 року включно (день, який був першим робочим днем після 29 березня 2020 року - останнього дня для усунення недоліків апеляційної скарги, який припав на вихідний день).

Однак, станом на 30 березня 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконана, зазначені недоліки протягом десяти днів включно з моменту її отримання не усунені.

Разом з тим, 30 березня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900507410459/ клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області відправлено 26 березня 2020 року) від представника скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, недоліків апеляційної скарги, заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, а також виправлена апеляційна скарга , разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до наказів Третього апеляційного адміністративного суду № 51-КВЩ від 17 лютого 2020 року, № 76-КВЩ від 16 березня 2020 року, № 83-КВЩ, № 84-КВЩ, № 36-АГ від 18 березня 2020 року, в період часу з 02 березня 2020 року 03 квітня 2020 року включно суддя Прокопчук Т.С. перебувала у відпустці.

Вказані заява, клопотання та виправлена апеляційна скарга скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області передані судді 06 квітня 2020 року.

Ознайомившись з виправленою апеляційною скаргою ГУ ДФС у Запорізькій області, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області, в порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, повторно вказана не вірна дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, а саме: 19 квітня 2019 року, надаючи в підтвердження останнього копію супровідного листа про направлення Запорізьким окружним адміністративним судом копії оскаржуваного рішення з реєстраційним штампом вхідної кореспонденції, що не відповідає дійсності та спростовується материками даної адміністровано справи, з огляду на наступне.

Як видно із матеріалів даної адміністративної справи, копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області саме 18 квітня 2019 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи (а.с.185).

Той факт, що працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області 18 квітня 2019 року не була реєстрована у відповідному журналі реєстрації вхідної кореспонденції ГУ ДФС у Запорізькій області отримана копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Що стосується клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року зазначаємо наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області повторно зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року звернувся 13 травня 2019 року, тобто, вказане рішення суду першої інстанції було оскаржено в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Однак, через не сплату судового збору, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, первісна апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року повернута скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулося за відсутності вини представника скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, оскільки ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку та виконані належні процесуальні дії щодо направлення апеляційної скарги. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Також, скаржник посилається на Рішення Європейського Суду з прав людини у справах Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року, Ashingda v. United Kingdom , Жозефф де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року, Беллет про Франції , Філіс проти Греції від 27.08.1991 року, Санєв проти Болгарії від 18.01.2012 року, які констатують, в тому числі, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, повторно просить суд апеляційної інстанції поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року.

Розглянувши повторне клопотання скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 09 квітня 2019 року Запорізьким окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження винесено рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 квітня 2019 року.

Вкотре звертаємо увагу на тому, що відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (а.с.185), копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року отримана представником скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області 18 квітня 2019 року.

З огляду на вказане, відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 20 травня 2019 року включно (день, який був першим робочим днем після 18 квітня 2019 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день) .

В той же час, апеляційна скарга скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року до суду першої інстанції подана 28 січня 2020 року , про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду, тобто з восьмимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року навіть виготовлена 23 січня 2020 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку , встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом .

Слід повторно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ, ГУ ДФС у Запорізькій області не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком скаржника. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 року (справа Каменівська проти України ) .

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява №45783/05) .

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява №23436/03).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Статтею 17 Закону України Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником процесуального строку подачі апеляційної скарги визначено обов`язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного процесуального строку можливо лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строк на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи те, що встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску процесуального строку апеляційного оскарження, скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, у зв`язку з чим, вважаємо, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області, адже він мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області службових обов`язків не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві , безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Повторно зазначаємо, що скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ ДФС у Запорізькій області.

Також, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що посилання скаржника на окремі фрагменти рішення Європейського суду з прав людини у даному спорі є необґрунтованими, оскільки правові позиції вказаних рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. При цьому державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах. Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі 280/637/19.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв`язку з чим скаржник ГУ ДФС у Запорізькій області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження скаржником повторно не зазначено.

При цьому, повторно наголошуємо на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, станом на 30 березня 2020 року включно (останній день усунення недоліків апеляційної скарги), з урахуванням поштового перебігу, скаржником ГУ ДФС у Запорізькій області не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, що апеляційна скарга подана з восьмимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних судом апеляційної інстанції неповажними через відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, а також враховуючи, що виправлена апеляційна скарга повторно містить не вірну дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, у межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, а також станом на 30 березня 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у даній адміністративній справі подана до суду з порушенням вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.

Керуючись статтями 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн ВМ до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Строки касаційного оскарження, з урахуванням пункту 3 Розділу IV Прикінцеві Положення Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 року, продовжуються на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай