Рішення

від 30.04.2020 по справі 495/5936/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5936/18

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

30 квітня 2020 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі Славич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСУС ЛІЗИНГ про визнання договору лізингу недійсним та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 13.04.2018 року відповідно до квитанції №299 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ , що відкритий в ПАТ РВС БАНК у м. Києві (код банку отримувача 339072), позивачкою ОСОБА_1 було проведено перерахунок грошових коштів у сумі 61 000 (шістдесят одна тисяча) грн. 00 коп., як оплата згідно Договору Фінансового Лізингу №01962 за трактор. (Платіж згідно Договору Фінансового Лізингу №01962, ІПН 2180001541 ). Однак трактору позивачка так і не отримала.

16.04.2018 року позивачка відповідно до ст. 175 ЦПК України, звернулася до представників ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ з проханням врегулювати даний спір, оскільки ознайомившись з Договором №01962, вона зрозуміла, що трактор отримати не зможе за тими домовленостями, які їй були озвучені до підписання даного Договору, окрім того усі домовленості мали розбіжність з тими, що були прописані в Договорі. Представники ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ запропонували їй написати заяву про розірвання договору і тим самим пообіцяли позивачці повернути кошти. Але, уважно перечитавши Договір фінансового лізингу №01962, а саме розділ 12, пункт 12.1 Договору фінансового лізингу, який передбачає, що у випадку розірвання даного Договору лізингоодержувачем до підписання Акта приймання-передачі предмета лізингу лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 80% від сплаченої суми авансових платежів. В такому випадку Комісія за організацію договору лізингоодержувачу не повертається. Тож при розірванні даного договору позичка може втратити 10% від загальної вартості предмета лізингу (загальна вартість предмету лізингу становить 601 000грн), а саме -60 100грн + 20% штрафу від сплачених авансових платежів - 900 грн. -180 грн. (20% штрафу), тобто сумарно позивачка могла втратити 60 280 грн, про що менеджери ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ їй не повідомили. Також у договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звернутися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару. Оскільки досудове врегулювання даного спірного питання виявилось не можливим, укласти мирову угоду і повернути всі сплачені позивачкою кошти представники ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ відмовились, тому позивачка вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просить визнати договір фінансового лізингу №01962, укладений 13.04.2018 року між ТОВ Максус Лізинг та нею недійсним, стягнути з ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ на її користь грошові кошти у сумі 61 000,00 грн., які були сплачені нею на виконання цього договору.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, однак надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, судові повістки повернуті до суду з відмітками за закінченням встановленого строку зберігання , вибули , інші причини,що не дали змоги виконати зобов`язання щодо пересилання поштового відправлення .

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, доводи позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджуться, що 13 квітня 2018 року позивачка ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю МАКСУС ЛІЗИНГ договір № 01962 фінансового лізингу. Предметом договору був трактор Белорус 82.1 , об`єм двигуна 4,75, тип КПП МТ, привід 4х4. Авансовий платіж в сумі 61 000,00 грн. був сплачений позивачкою відповідно до квитанції №299 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ , що відкритий в ПАТ РВС БАНК у м. Києві (код банку отримувача 339072), проведено перерахунок грошових коштів у сумі 61 000 (шістдесят одна тисяча) грн. 00 коп., як оплата згідно Договору Фінансового Лізингу №01962 за трактор. (Платіж згідно Договору Фінансового Лізингу №01962, ІПН НОМЕР_2 ).

Відповідно п.1.3 договору №01962 фінансового лізингу, лізингодавець бере на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Відповідно п.1.7 цього договору предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 90 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця.

Відповідно п.2.1 цього договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за даним договором.

Однак, умови договору відповідачем не виконано, трактор, зазначений у договорі позивачу не передано, на звернення представник відповідача щодо повернення сплаченої суми було відмовлено.

Відповідно до ст.ст. 3 п. 3.3.3., 9 п.п. 9.1., 9.2 змісту Договору позивач повинен сплачувати лізингові та інші платежі, які складаються з комісії за організацію договору, авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) лізингодавця, в порядку, строки та у розміри згідно з графіком внесення лізингових платежів.

Відповідно п.8.1 цього договору сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають сплаті за цим договором на користь лізингодавця відображають справедливу вартість предмета лізингу та забезпечують отримання лізингодавцем суми очікуваної на дату виконання договору відповідно до чинного курсу обміну долара США до української гривні за готівковими операціями, встановленого КБ АТ Райффайзен Банк Аваль при продажу долара США станом на дату, коли кожен платіж підлягає оплаті.

Пунктом 8.5 вказаного договору передбачено, що всі планові платежі, які визначаються у Додатку№1 до даного Договору сплачуюються лізингоодержувачем на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 10.2 цього договору передбачено, що на момент укладання даного договору попередній розмір щомісячного лізингового платежу у разі залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору становить 522,82 доларів США, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного Договору, що відповідно становить 13697,88 гривень у гривневому еквіваленті на дату укладення цього Договору, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні. У випадку зміни вартості предмета лізингу на момент його придбання Лізингоодержувачу, сторони зобов`язані підписати новий Додаток №1 до даного Договору, виходячи з остаточної вартості.

Зі змісту договору №01962 фінансового лізингу вбачається, що договором не встановлено грошове вираження розміру фінансових активів, якими є обсяг фінансування та винагорода лізингодавця, не встановлений строк їх сплати.

Відповідно п.12.1 вказаного договору фінансового лізингу, лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п.1.7 та 4.1, та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний Договір за власним бажанням, у такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20 % лізингодавель утримує у якості штрафу за дострокове розірвання договору, комісія за організацію Договору в такому випадку не повертається.

Згідно із частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Статтею 806 ЦК України , передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізину застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 807 ЦК України передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

За своєю правовою природою фінансовий лізинг є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст.3 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статтей 1,3, 6,7 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до частин першої та другої, п.4 ч.3 статті 18 Закону України Про захист прав споживачів від 12 травня 1991 року № 1023-XII, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року №9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави для визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені вимоги Закону, договір лізингу за своєю суттю є договором найму транспортного засобу, який укладено з фізичною особою, а відтак мав нотаріально посвічуватися.

Оспорений договір лізингу укладений між сторонами нотаріально не посвідчувався, а відтак є нікчемним.

Таким чином у суду наявні підстави для визнання оспорюваного провочину недійсним з застосуванням наслідків нікчемного правочину.

Крім того, аналіз змісту спірного договору, укладеного між сторонами, дає підстави дійти висновку, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача, як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов`язків, передбачених договором та законом, звужені обов`язки та значно розширені права лізингодавця.

Відтак договір лізингу укладений 13 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ слід визнати недійсним та застосувати наслідки нікчемного правочину й відповідно до вимог ст. 216 ЦК України слід стягнути з останнього на користь позивачки грошові кошти в сумі 61 000,00 грн.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч. 3ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову і його позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704,80 гривень.

На підставі викладеного і керуючись статтями 203, 215, 216, 220, 628, 638,799, 806, 807 ЦК України, 76, 89,128, 223, 247, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, Законом України Про захист прав споживачів , ЗакономУкраїни Про фінансовий лізинг , суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ МАКСУС ЛІЗИНГ про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним Договір фінансового лізингу №01962 від 13 квітня 2018 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю МАКСУС ЛІЗИНГ .

Застосувати наслідки нікчемного правочину та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСУС ЛІЗИНГ , код ЄДРПОУ 41597671, юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11-А, оф. 404-3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 кошти сплачені за цим договором в розмірі 61 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСУС ЛІЗИНГ , код ЄДРПОУ 41597671, юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська,буд. 11-А, оф. 404-3, на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя